« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 874—882

УДК 929(477)”1909/1930″Р.Данковська

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.874

РАЇСА СЕРГIЇВНА ДАНКОВСЬКА (ДАНКІВСЬКА) — ЕТНОГРАФИНЯ, МУЗЕЄЗНАВИЦЯ   

ГЕРУС Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816
  • докторка історичних наук, кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця, завідувачка відділу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

Анотація. Метою статті є аналітичне осмислення біографічних відомостей та наукових досягнень Р. Данковської в галузі етнографії та музейництва у контексті історичних та суспільно-політичних реалій 1909—1930 рр., періоду активної дослідницької та організаційної діяльності вченої.

Об’єктом дослідження є дослідницька, музейницько-організаційна діяльність Р. Данковської як процес становлення особистісних наукових інтересів, а предметом — сукупність джерел (біографічні відомості, статті, публікації, програми для збору польового матеріалу тощо), що містять інформацію про особистість вченої Р. Данковської.

Біографічним методом уточнено події з життя і діяльності Р. Данковської. Методами історіографічного аналізу та синтезу здійснено інтерпретацію наукових здобутків вченої.

Дослідження, окрім доповнення життєпису, залучення у науковий дискурс та сприяння активному використанню праць Р. Данковської, поглиблює розуміння важливості збереження культурної пам’яті та її впливу на сучасний стан української культури.

Ключові слова: Раїса Данковська, Україна, культура, етнографія, мистецька вартість, музей, колекція, артефакт, обрядове печиво.

Надійшла 17.06.2024

Список використаних джерел

  • 1. Борисенко В. На тернистій ниві української етнографії: Катерина Грушевська, Ніна Заглада, Лідія Шульгина, Євгенія Спаська, Раїса Данківська, Софія Терещенко. Українки в історії. Київ, 2004. С. 78—89.
  • 2. Аксьонова Н.В. Етнографічна спадщина Раїси Данковської. Дев’яті Сумцовські читання. Матеріали наукової конференції «Музей і сучасність». Харків. URL: http: http://museum.kh.ua/academic/sumtsov-conference/2003/article.html?n=457 (дата звернення: 20.04.2024).
  • 3. Принь М.О. Раїса Сергіївна Данківська — музейниця, етнограф, директор Музею Слобідської України імені Г.С. Сковороди. Другий Всеукраїнський музейний форум. Матеріали науково-практичної конференції. Переяслав-Хмельницький, 2019. С. 186—189.
  • 4. Герус Л. Обрядовий хліб як мистецький артефакт. Мистецтвознавство’13: наук. зб. Львів: СКІМ; ІН НАН України, 2013. С. 29—38.
  • 5. Герус Л. Дослідження обрядового хліба українців у науковому надбанні Раїси Данковської (до 135-річчя від дня народження). Сторінки історії: Збірник наукових праць. 2023. Випуск 56. С. 182—193.
  • 6. Глушко М. Описи традиційної матеріальної культури українців на сторінках часопису «Этнографическое обозрение» (1889—1916). Народна творчість та етнологія. 2018. № 5. С. 45—58.
  • 7.  Сошнікова О.М. Харківський історичний музей: вчора, сьогодні, завтра (до 90-річчя заснування ХІМ). URL: http://museum.kh.ua/academic/sumtsov-conference/2010/ article.html?n=91 (дата звернення: 20.04.2024).
  • 8. Павлова О. Музей Слобідської України імені Г.С. Ско­вороди (січень 1920—1929). Переяславські Сковородинівські студії. 2011. Вип. 1. С. 304—309.
  • 9. Чернікова І.В. Пам’яткоохоронна діяльність Музею Слобідської України імені Г.С. Сковороди (1920-ті рр.). Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. «Історія та географія». 2013. Вип. 49. С. 170—172.
  • 10. Турьинская Х.М. Этнографическое музееведение в России в конце XIX — начале XX в. Москва: ИЭА РАН, 2008.
  • 11. Керимова М.М. Харузины и их участие в становлении российского этнографического музееведения. Вестник Тверского Государственного университета. Серия: История. 2012. № 1. С. 82—99.
  • 12. Борисенко В.К. Данківська Раїса Сергіївна. Енциклопедія сучасної України: у 30 т.: Ґ—Ді. Київ: ІЕД НАН України, 2007. С. 221—222.
  • 13. Малясова Г.В. Деятельность Д.Т. Яновича на эта­пе реорганизации музея бывшего Строгановского училища. 1918—1924 годы. URL: http://actual-art.org/en/k2012/tezisy-2012/119-ri20/375-yanovich.html (дата звернення: 20.04.2024).
  • 14. Данковская Р. Малороссійскія обрядовыя печенья Курской губерніи. Этнографическое Обозрѣние. 1909. Кн. LXXX. № 1. С. 21—34.
  • 15. Данковская Р.С. Свадебные обряды у малороссовъ Грайворонскаго уѣзда въ 1870-хъ годахъ. Этногра­фи­ческое Обозрѣние. 1909. Кн. LXXXI—LXXXII. № 2—3. С. 145—159.
  • 16. Данковская Р.С. «Кулик» и «лѣстничка» — обрядовые печенья Фатежскaго уѣзда. Этнографическое Обоз­рѣ­ние. 1909. Кн. LXXXI—LXXXII. № 2—3. С. 173—174.
  • 17. Данківська Р. Народні обрядові печива «горішки» (З приводу колекції «горішки» в Харківському Музеї Слобідської України ім. Г.С. Сковороди). Записки етнографічного товариства. 1925. Кн. 1. С. 27—33.
  • 18. Гнатюк В.Р. Р. Данковская. Малороссійскія обрядо­выя печенья Курской губерніи (Этнограф[ическое) Обоз­рѣние, 1909, № 1, ст. 21—34). Записки Наукового товариства ім. Шевченка. 1909. Т. ХС. Кн. ІV. С. 236—237.
  • 19. Г[натюк] В.Р. С. Данковская. Свадебные обряды у малороссовъ Грайворонскаго уѣзда въ 1870-хъ годахъ (Этногр[афическое] Обозр[ение], 1909, Кн. 81—2). Записки Наукового товариства ім. Шевченка. 1911. Т. СІ. Кн. І. С. 194.
  • 20. Сумцов Н.Ф. Хлеб в обрядах и песнях. Харьков, 1885.
  • 21. Alzheimer H. Volkskunde in Bayern: Ein biobibliographisches Lexikon der Vorläufer, Förderer und einstigen Fach-vertreter. Würzburg, 1991. URL: https://fis.uni-bamberg.de/bitstream/uniba/43764/1/BayernOCR_A3a.pdf (дата звернення: 20.04.2024).
  • 22. Данковская Р. Печеніе свадебных короваев в Зміевском уѣздѣ. Этнографическое Обозрѣние. 1915. Кн. CVII—CVIII. № 3—4. С. 88—90.
  • 23. Фрадкін В.З. До історії створення і діяльності етнографічного музею ХІФТ. Збірник Харківського іс­тори­ко-філологічного товариства. Нова серія. 1993. Т. 1. С. 5—14.
  • 24. Завдання й досягнення Музею Слободської України ім. Сковороди (від видавців). Музей Слободської України. Бюлетень. 1925. Ч. 1. С. 5—6.
  • 25. Даньковська Р. С. Історія Музею Слободської України ім. Г.С. Сковороди. Музей Слободської України. Бюлетень. 1925. Ч. 1. С. 7—11.
  • 26. Данковская Р. Музей Слободской Украины имени Сковороды. Известия Центрального Бюро краеведения. 1925. № 4. С. 112.
  • 27. Праця Музею за 1926 та за початок 1927 року. Бюлетень. Музей Слобідської України ім. Г.С. Сковороди. 1926—1927. № 2—3. С. 3—8.
  • 28.  Праця музея з 1 квітня 1927 року до 1 квітня 1928 року. Бюлетень. Музей Слобідської України ім. Г.С. Ско­во­ро­ди. 1927—1928. № 4—5. С. 3—7.
  • 29. Данковська Р. Про пам’ятки, речі на Слобожанщині, пов’язані з ім’ям Сковороди. Бюлетень. Музей Слобідської України. 1926—1927. № 2—3. С. 10—24.
  • 30. Данковська Р.С. Пожежні значки Слобожанщини минулих часів. Бюлетень. Музей Слобідської України. 1927—1928. № 4—5. С. 37—48.
  • 31. Данковская Р.С. Этнографические предметы на осенней выставке музея Слободской Украины в 1925 г. Этнография. 1926. № 1—2. С. 303—304.
  • 32. Керимова М.М. Вклад В.В. Богданова и Б.М. Соколова в создание и развитие российской этнографической периодики в конце XIX — первой четверти XX века. Три века российской этнографии: страницы истории. Москва, 2017. C. 102—139.
  • 33. Данковська Р. Академик М. Сумцов, яко діяч Музею Слобідської України. Науковий збірник Харківської науково-дослідчої катедри історії України. Харків, 1924. Ч. 1. С. 23—26.
  • 34. Лекції у Музеї С. У. Музей Слободської України. Бюлетень. 1925. Ч. 1. С. 29—34.
  • 35. Данковская Р.С. & Редин Е.К. Об изучении народ­ных детских игрушек. Воронежский историко-архео­логический вестник. 1921. № 2. С. 47—52.
  • 36. Данковская Р. (под ред. Н.Ф. Сумцова). Программа для уличных наблюдений, преимущественно при экскурсиях на окраине города и в селе. Музей Слободської України. Бюлетень. 1925. Ч. 1. С. 37—38.
  • 37. Данковская Р. Программа для собирания сведений об украшениях окон в жилищах на окраинах городов и в селах. Музей Слободської України. Бюлетень. 1925. Ч. 1. С. 40—41.
  • 38. Данковская Р. Программа для собирания сведений о праздниках Тройцы и Ивана Купала. Музей Слободської України. Бюлетень. 1925. Ч. 1. С. 44.
  • 39. Данковская Р. Программа для собирания обрядовых печений и сведений о них. Музей Слободської України. Бюлетень. 1925. Ч. 1. С. 42—43.
  • 40. Дашкевич В. Програми до етнографічного-краєзнав­чого дослідження України. Науковий збірник Харківської науково-дослідної катедри історії української культури. Харків, 1927. Т. VII. Вип. 1. С. 149—165.
  • 41. Данковська Р.С. Етнографічне дослідження українських обрядових печив. Науковий збірник Харківської науково-дослідчої катедри історії української культури. Харків, 1926. Ч. 2—3. С. 199—208.
  • 42. Данковська Р. Українські народні світильники. Ч. I Лучина. Каганці. Науковий збірник Харківської нау­ково-дослідної катедри історії української культури. Харків, 1927. Т. VII. Вип. 1: Етнологічно-крає­знавча секція. С. 95—104.
  • 43. Данковська Р. Санки в обряді «вечері» (На основі колекцій Харківського Музею Слобідської України ім. Сковороди). Матеріяли до етнології й антропології. 1929. Т. ХХІ—ХХІІ. Частина 1. С. 289—295.
  • 44. Данковська Р. Українські народні світильники. Ч. II Свічки. Науковий збірник Харківської науково-до­слід­ної катедри історії української культури. Харків, 1930. Т. IX. С. 43—58.
  • 45. Санкт-Петербургский филиал Архива Российской академии наук 1710 2006 (СПФ АРАН 1710 2006). Ф. 7. Оп. 003. Д. 19. (Данковская Раиса Сергеевна, старший архивно-технический работник Московского отделения Архива АН СССР. Лич­ное дело). URL:http://db.ranar.spb.ru/ru/work/id/31338/ (дата звернення: 20.04.2024).
  • 46. Кот С.І. Нові документи про долю культурних цінностей, переданих з музеїв РСФРР на Україну. Український археографічний щорічник. 1993. Т. 5. Вип. 2. С. 321—333.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »