ІРИНА ГУРГУЛА — ВЧЕНА ТА ОСОБИСТІСТЬ

« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити. 2024. № 5 (179). С. 1169—1180

УДК 38(477)”19″(092)Гургула І.

DOI https://doi.org/10.15407/

ІРИНА ГУРГУЛА — ВЧЕНА ТА ОСОБИСТІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДОЗНАВЧОЇ НАУКИ ХХ ст.

ЦУРКАН Мар’яна

ORCID ID: https://orcid.org/0009-0009-4267-5157
кандидатка історичних наук,
молодша наукова співробітниця,
Інститут народознавства НАН України,
відділ етнології сучасності,
проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
Контакти: e-mail: mariana_tsyrkan@gmail.com

Анотація. Львівське наукове середовище ХХ ст. формувалося у небезпечних, тривожних та складних умовах комуністичного режиму. У час, коли усіма сферами українського суспільства керували з москви, львівські учені творили, розвивали та поляризували українську етнографію. І. Гургула була однією із представників наукового осередку Львова ХХ ст. У статті пропагуються різні напрямки наукової роботи І. Гургули у відділі етнографії Культурно-історичного музею НТШ та у Львівському державному етнографічному музеї АН УРСР.

Мета статті — відтворити процес формування особистості й дослідницьких зацікавлень І. Гургули та з’ясувати головні результати її наукових та музейних пошуків у відділі етнографії Культурно-історичного музею НТШ та у Львівському державному етнографічному музеї АН УРСР. Об’єкт дослідження — представити внесок І. Гургули у розвиток та поляризацію української етнографії, а предмет — наукова спадщина, народознавчі проєкти, етнографічні польові експедиції та музейні виставки вченої у сфері української етнології та музейництва. Джерельною базою для статті стали матеріали архіву Інституту народознавства НАН України, Хроніка НТШ, періодичні видання ХХ ст. та спогади. Методологія розвідки ґрунтується на принципах теоретичного, науково-бібліографічного та історико-культурологічного аналізів, спостереженнях та узагальненнях автора.

Ключові слова: Ірина Гургула, Наукове товариство ім. Тараса Шевченка, Львівський державний етнографічний музей АН УРСР, етнографія.

Надійшла 5.09.2024

Список використаних джерел

1. Гургула І. Моя праця в Національному музеї. Двайцятьп’ять-ліття Національного Музею у Львові. За ред. І. Свєнціцького. Львів, 1931. С. 43— 44.
2. Свєнціцька В. Пам’яті невтомного дослідника. Народна творчість та етнографія. 1967. Вип. 4. С. 97.
3. Моздир М. Ірина Гургула — дослідник народного мистецтва 1920—1930 рр. До 95-річчя від дня народження. Мистецтвознавство’99. Львів, 1999. С. 191—200.
4. Словник художників України. Авт. мол. М. Бажан (гол. ред.), П. Білецький, З. Бородай та ін. Київ: УРЕ, 1973. 271 с.
5. Захарчук-Чугай Р. Світлій пам’яті Ірини Гургули (до 100-річчя від дня народження). Мистецтвознавство’04. Львів, 2004. С. 147—154.
6. Копчак С. Ірина Гургула — музейник, науковець, етнограф. Міжнародна наукова конференція: збереження й дослідження історико-культурної спадщини в музейних зібраннях: історичні, мистецтвознавчі та музеологічні аспекти діяльності. 25—27 вересня. 2013. Львів. С. 600—607.
7. Банах В. Музейниця Ірина Гургула: етапи професійної діяльності. Актуальні питання гуманітарних наук: Міжвузівський збірник наукових праць молодих учених Дрогобицького державного університету Івана Франка. 2022. Вип. 56. Т. 1. С. 4—10.
8. Гургула Ірина Володимирівна. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Гургула_Ірина_Володимирівна#/media (дата звернення 01.09.2024).
9. Хроніка Наукового товариства імени Шевченка у Львові за роки 1926—1930. Ч. 69—70. Львів, 1930. 136 с.
10. Пастернак Я. Писанки для Музею Наукового Т-ва ім. Шевченка. Діло. 1929. Ч. 99. 5 травня. С. 8.
11. Новинки. Діло. 1931. Ч. 22. 31 січня. С. 5.
12. Гургула І. Примінювання прикрас народного мистецтва. Нова хата. 1931. Ч. 2. С. 1—2.
13. Гургула І. Проєкти на народнiй стрій. Нова хата. 1934. Ч. 3. С. 5—6.
14. Чапельська М. Вечір народньої ноші. Нова хата. 1936. Ч. 23. С. 7.
15. Бурачинська Л. Четвертий вечір народньої ноші. Нова хата. 1938. Ч. 6. 15 березня. С. 1—3.
16. Гургула І. Народні тканини. Нова хата. 1935. Ч. 5. С. 6—7.
17. Гургула І. Народні тканини. Нова хата. 1935.Ч. 6. С. 2—3.
18. Гургула І. Народні тканини. Нова хата. 1935. Ч. 7. С. 7.
19. Гургула І. Народні тканини. Нова хата. 1935. Ч. 8. С. 2—4.
20. Хроніка Наукового товариства імени Шевченка у Львові за час від 26.ХІІ.1937—31.ХІІ.1938. Ч. 74. Львів, 1939. 124 с.
21. Сапеляк О. Етнографічні студії в Науковому товаристві ім. Шевченка (1898—1939 рр.). Львів, 2000. 208 с.
22. Бурачинська Л. Полісся в Музею НТШ. Нова хата. 1938. Ч. 6. 15 березня. С. 3.
23. З вітчитової салі. З циклю відчитів про Полісся. Діло. 1938. Ч. 61. 20 березня. С. 8.
24. Гургула І. Народнє мистецтво Полісся. Наша Батьківщина. 1938. Ч. 4. С. 96—99.
25. Гургула І. Пізнаймо Полісся. Наша Батьківщина. 1937. Ч. 11. С. 245—149.
26. Грицюк І. Життєвий шлях і наукова діяльність Савини Сидорович. Народознавчі зошити. 1999. № 6. С. 911—920.
27. Горбань І. Етнографічний музей АН УРСР у 1947—1951 роках (за матеріалами архіву Інституту народознавства НАН України). Музейний збірник: зб. наук. пр. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. С. 47—51.
28. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 1. Од. зб. 4. Арк. 1—127.
29. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 1. Од. зб. 6. Арк. 1—40.
30. Гургула І. Гуцульське народне мистецтво. Літературна газета. 1940. № 23. 16 травня. С. 4.
31. Банах В. Львівський державний етнографічний музей у часи радянської окупації (1939—1941). Новітня доба. 2022. Вип. 10. С. 97—106.
32. Колесса Ф. Обнова української етнографії й фольклористики на Західних областях УРСР. Упоряд., підгот. тексту, передмова, коментарі, додатки, покажчик Ірина Коваль-Фучило. Київ, 2011. 239 с.
33. Гілевич І. Українська етнографічна наука у першому повоєнному десятилітті та польові дослідження Полісся. Вісник Львівського yніверситету. Серія історична. 2008. Вип. 43. С. 34—53.
34. Гілевич І. Життєвий і науковий шлях етнолога, історика та мовознавця Василя Пастущина (1889—1958). Вісник Львівського університету. Серія історична. 2013. Вип. 49. С. 245—272.
35. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 1а. Од. зб. 7. Арк. 1—57.
36. Народна одежа на подіумі. URL: budiaczyszcze.livejournal.com/ 52898.html (дата звернення 08.12.2012).