« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1450—1460

УДК 738.5(477.411)”10/111″

DOI https://doi.org/10.15407/

ДЕЯКІ ПРИЙОМИ ЗОБРАЖЕННЯ СВІТЛА В КИЇВСЬКИХ МОЗАЇКАХ ХІ — ПОЧАТКУ ХІІ СТ.

ШЕВЛЮГА Олександра

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0001-5404-0900
  • кандидатка мистецтвознавства, завідувачка,
  • Національний художній музей України,
  • науково-дослідний відділ Стародавнього мистецтва,
  • вул. Михаїла Грушевського, 6, 01001, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: oshevliuga@namu.ua
  • oshevliuga@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена проблематиці зображення божественного світла в мозаїчній декорації Софії Київської, друга чверть ХІ ст., та Михайлівського Золотоверхого собору, 1108—1113 років. У візантійському мистецтві золото символізувало божественне світло, тому тло у візантійських храмах виконувалося золотими мозаїками. Але таким золотим світлом сяяли і постаті Христа, Богоматері, ангелів і святих.

Нас цікавить світло не як художній засіб для пластичної будови форми, моделювання об’єму, ми сконцентровані саме на прийомах передачі світла божественного, несотвореного, містичного, золотими променями якого сяють постаті та тло на стінах храмів. Ми не маємо на меті визначати природу цього світла чи його першоджерела, або вдаватися у богословські дискусії з цієї проблематики. Наша увага прикута до іншого.

Метою роботи є дослідження прийомів зображення золотого світла на мозаїчних фігурах київських храмів. Завдання полягає у виявлені й аналізі світлових прийомів, характерних для візантійської мозаїчної техніки та їх втілення в київських ансамблях.

У дослідженні застосовані порівняльний метод та методи мистецтвознавчого аналізу і синтезу.

Ключові слова: божественне світло, ісихазм, візантійська мозаїка, мистецтво Русі.

Надійшла 8.11.2024

Список використаних джерел

  • 1. Щербаківський Д.М. Символіка в українському мистецтві. Українське наукове товариство: Збірник секції мистецтв. 1921. Т. 1. С. 55—74: іл.
  • 2. Miliaeva L., Shevliuga O. The Category of Light in the Ukrainian Art. From Byzantium to Baroque. Anastasis. Research in Medieval Culture and Art. 2021. Vol. VIII. № 2. Р. 25—38. DOI:10.35218/armca.2021.2.02
  • 3. Повстенко О. Катедра Св. Софії у Києві. Аннали Української вільної академії наук у США. Т. 3—4. № 4 (10)—1, 2 (11—12). Нью Йорк: Українська вільна академія наук у США, 1954. 472 с.: іл.
  • 4. Лазарев В.Н. Мозаики Софии Киевской. С приложением статьи А.А. Белецкого о греческих надписях на мозаиках. Москва: Искусство, 1960. 214 с.: ил.
  • 5. Лазарев В.Н. Михайловские мозаики. С приложением статьи В.И. Левицкой о палитре михайловских мозаик. Москва: Искусство, 1966. 272 с.: ил.
  • 6. Логвин Г.Н. София Киевская. Альбом. Киев: Мистецтво. 1971. 51 с.: ил.
  • 7. Логвин Г.Н. Собор Святої Софії в Києві. Київ: Мистецтво, 2001. 349 с.: іл.
  • 8. Попова О.С. Свет в византийском и русском искусстве ХІ—ХІV веков. Проблемы византийского искусства. Мозаики, фрески, иконы. Москва: Северный паломник. 2006. С. 83—148.
  • 9. Попова О.С. Мозаики Софии Киевской и византийская монументальная живопись второй четверти ХI века. Проблемы византийского искусства. Мозаики, фрески, иконы. Москва: Северный паломник. 2006. С. 211—296.
  • 10. Попова О.С. Мозаики Михайловского Золотоверхого монастыря в Киеве и византийское искусство конца ХI — начала ХII века. Проблемы византийского искусства. Мозаики, фрески, иконы. Москва: Северный паломник. 2006. С. 297—352.
  • 11. Нікітенко Н. Мозаїки Софії Київської. Київ: Горобець, 2016. 192 c.: іл.
  • 12. Коренюк Ю. Монументальне малярство. Історія українського мистецтва: у 5 т. Мистецтво середніх віків. НАН України; ІМФЕ ім. М. Рильського. Київ, 2010. Т. 2. С. 577—656.
  • 13. Коренюк Ю. Мозаїки Михайлівського Золотоверхого собору. Каталог. Київ: АДЕФ Україна, 2013. 204 с.
  • 14. Аверинцев С.С. Золото в системе символов ранневизантийской культуры. Поэтика ранневизантийской литератуы. СПб.: Азбука-классика, 2004. С. 404—425.
  • 15. Demus O. Byzantine Mosaic Decoration: Aspects of Mo-numental Art in Byzantium. Athens: Aristide D Ca-ratzas Pub, 1976. 161 p.: il.
  • 16. Cormack R. The Mother of God in Apse Mosaics. Mother of God. Representations of the Virgin in Byzantine Art. Benaki Museum, Athens; Milano: Skira editor, 2000. P. 91—106.
  • 17. Chadzidakis N. Greek Art. Byzantine Mosaics. Athens: Ekdotike Athenon S.A., 1994. 269 р.: il.
  • 18. Mouriki D. The Mosaics of Nea Moni on Chios: in 2 v. Athens: Commercial Bank of Greece, 1985. P. 269.
  • 19. Guardini R. Das Bild vom Jesus dem Christus im Neuen Testament. Ein Gedenkbuch mit einer Auswahl aus seinem Werk. Leipzig, 1969. S. 225—322.
  • 20. Brenk B. with contributions by Kessler Н. and Kronz А. The Mosaics of Roger II in Sicily. Visualizing Sacred Authority. Wiesbaden: Reichert Verlag, 2022. 184 p.: il.
Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »