« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1490—1496

УДК [743.02.036.1:73:611]:37.013.3(477.53+477.8)”18″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.06.1490

ПЛАСТИЧНА АНАТОМІЯ В МИСТЕЦЬКИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ ХІХ СТ. (МИРГОРОДСЬКА ХУДОЖНЬО-ПРОМИСЛОВА ШКОЛА ТА МИСТЕЦЬКІ ШКОЛИ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ)

МЕЛЬНИЧУК Анастасія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9930-1652
  • викладачка пластичної анатомії,
  • старша викладачка кафедри цифрового візуального мистецтва,
  • Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури,
  • Вознесенський узвіз, 20, 04053, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: a.melnychuk@naoma.edu

Анотація. Дослідження присвячене вивченню розвитку та впровадження художньої анатомії як ключового елемента мистецької освіти у закладах України в XIX ст. Власне, актуальність розвідки фокусується на порушенні проблематики Миргородської художньо-промислової школи та школи Західної України, які значною мірою формували культурні й освітні стандарти тогочасного українського мистецтва. Художня анатомія стала одним із важливих предметів у підготовці художників і скульпторів, орієнтуючи студентів на європейські академічні традиції реалістичного зображення тіла. Мета статті — проаналізувати, як викладачі й керівники цих шкіл працювали над розвитком в учнів технічних навичок і художнього смаку, що сприяло формуванню якісної мистецької спадщини. У дослідженні застосовані історико-порівняльний, аналітичний і контекстуальний методи, що дає змогу вивчити еволюцію, навчальні підходи та вплив соціокультурних умов на розвиток художньої анатомії в навчальних закладах України.

Це дослідження також розглядає процес адаптації навчальних програм анатомії для задоволення вимог локальної культури та розвитку естетичного бачення. Результати дослідження підкреслює, що у ХІХ ст. художня анатомія не тільки була важливим компонентом у підготовці митців, а й сприяла створенню нових мистецьких традицій в Україні.

Ключові слова: ренесансне мистецтво, техніки малювання, пластична анатомія, академічна традиція, формування стилю.

Надійшла 5.12.2024

Список використаних джерел

  • 1. Михалевич В.В., Братусь І.В., Гунька А.М. Історія та стратегія розвитку художніх шкіл України. Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. 2019. № 9. С. 7—9. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/27978/1/Mykhalevych_Bratus_School_148_9.pdf.
  • 2. Дяченко А.В. Досвід професійної діяльності українсь-ких художньо-промислових закладів освіти. Імідж сучасного педагога. 2019. № 5 (188). С. 93—99. URL: https://isp.pano.pl.ua/article/view/180978.
  • 3. Пісьо С.Я. Пластична анатомія в мистецтві. Український мистецтвознавчий дискурс. 2024. № 1. С. 141—147. URL: http://uad-jrnl.nau.in.ua/index.php/uad/article/ view/ 219.
  • 4. Мельничук А. Історико-мистецький аспект походження терміну «пластична анатомія». Український мистецтво-знавчий дискурс. 2023. № 2. С. 73—84. URL: http://uad-jrnl.nau.in.ua/index.php/uad/article/ view/134.
  • 5. Мельничук А. Історичний розвиток та становлення ме-тодики викладання дисципліни «пластична анатомія» у національній академії образотворчого мистецтва і архітектури. Актуальні питання гуманітарних наук. 2021. № 35 (3). С. 51—59. URL: http://www.aphn-journal.in.ua/archive/35_2021/part_3/9.pdf.
  • 6. Бобош Я. Культурні процеси у професійному малярстві Західної України 70—80-х років ХІХ століття. Народознавчі зошити. 2016. № 6 (132). С. 1429—1435. URL: https://nz.lviv.ua/archiv/2016-6/22.pdf
  • 7. Піскунов Є. Викладання пластичної анатомії в на-ціональній академії образотворчого мистецтва і архі-тектури: інноваційні методи та мультимедійна форма навчання. Українська академія мистецтва. 2023. № 33. С. 210—216. URL: https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/2033844.
  • 8. Шмагало Р. Історичні віхи Художньо-промислової школи у Львові в контексті розвитку світової мистець-кої освіти другої половини ХІХ—ХХ ст. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2017. № 31. С. 9—25. URL: https://doi.org/10.5281/ze-nodo.573791.
  • 9. Шолуха О.М. Миргородська школа мистецької кераміки в художній культурі України кінця XIX — першої третини XX століття: дис. на здоб. наук. ступеня канд. мистецтвознавства: Теорія та історія культури (мистецтвознавство). М-во культури, молоді та спорту України; НМАУ ім. П.І. Чайковського. Київ, 2020. 422 с. URL: https://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/2347?show=full.
  • 10. Гула Є.П. Пластика в мистецтві. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2017. № 4. С. 135—140. URL: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/7967.
  • 11. Ясенєв О. Формування художньо-естетичних компетентностей у студентів-художників у процесі навчання у ЗВО. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2023. № 4. С. 81—87. URL: https://journals.uran.ua/visnyknakkkim/article/download/293723/286555.
  • 12. Козак Т. Формування художньо-естетичної компетентності студентів у вищих закладах освіти України. 2019. № 16. С. 92—97. URL: https://journals.pnu.edu.ua/index.php/esu/article/download/2507/2948/.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »