« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1497—1508

УДК 7.03 (477) (02.064)

DOI https://doi.org/10.15407/

ҐЕНЕЗА УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТОЛІТТЯ: ВІД СОЦРЕАЛІЗМУ ДО ПОСТМОДЕРНІЗМУ

МАТОЛІЧ Ірина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9728-7372
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • завідувачка кафедри дизайну,
  • ЗВО «Університет Короля Данила»,
  • вул. Євгена Коновальця, 35, 76018, м. Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: iryna.matolich@ukd.edu.ua

Анотація. Мистецтвознавство є галуззю гуманітарних досліджень, яка вивчає мистецтво у широкому соціокультурному контексті. Для розуміння поточного стану цієї науки (образотворче й декоративно-ужиткове мистецтво) необхідно дослідити її історію, зокрема її розвиток у другій половині ХХ століття, а також визначити перших учених у цій області. Вирішення цих питань допоможе зрозуміти повноту та цілісність українського мистецтвознавства. Метою статті є визначення особливостей розвитку українського мистецтвознавства (образотворче й декоративно-ужиткове мистецтво) у другій половині ХХ століття. Актуальність статті полягає в дослідженні еволюції мистецької теорії та практики в контексті історичних та культурних змін, що відбувалися в Україні.

Джерельною базою дослідження стали публікації періодичних видань, архівні документи з фондів Інституту народознавства НАН України, а також інтерв’ю автора із українським мистецтвознавцем М. Моздирем, що дозволило систематизувати конкретні факти, події з життя дослідників мистецтва, впорядкувати розмаїття інформації, почерпнутої з літературних джерел.

Методологія дослідження ґрунтується на комплексі принципів і методів, де для досягнення мети використовуються: аналіз джерел, порівняльно-історичний метод, науково-біографічний, метод конструктивного аналізу, методика систематизації отриманих даних і результатів.

Ключові слова: мистецтвознавство, тоталітаризм, ідеологічна система, музей, конференція, дисертація.

Надійшла 12.11.2024

Список використаних джерел

  • 1. Криволапов М. Про мистецтво та художню критику України ХХ століття: Вибрані статті різних років. Кн. І: Формування та розвиток національної мистецької школи і мистецтвознавчої науки в Україні ХХ століття. Київ, 2006. 268 с.
  • 2. Овсійчук В. Стан мистецтвознавства в Україні. Народознавчі зошити. Вип. 5 (29). Львів: Місіонер, 1999. С. 593—597.
  • 3. Новицька О. Українське радянське мистецтвознавство як частина тоталітарної культури. Вісник ЛНАМ. Вип. 22. Львів: ЛНАМ, 2011. С. 183—196.
  • 4. Українське мистецтвознавство радянського періоду: інтерв’ю з канд. мистецтв. М. Моздирем. Записала І. Матоліч. Будинок М. Моздира. 2015. 21 січ. 12 с.
  • 5. Селівачов М.Р. Після війни… Спогади. Київ: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, 2015. 592 с.
  • 6. Станкевич М. Антін Будзан: широчінь інтересів дослідника. Народознавчі зошити. 1998. № 4. С. 429—433.
  • 7. Скляренко Г. Тенденції мистецтва другої половини 1980—1990-х років у контексті української культури. Мистецтвознавство України. Вип. 1. Київ: Спалах, 2000. С. 127—138.
  • 8. Шмагало P. Словник митців-педагогів України та з України у світі (1850—1950). Львів: Українські технології, 2002. 144 с.
  • 9. Петрашик В. Слово про Учителя-ювіляра (До 70-річчя від дня народження О.К. Федорука). Українська академія мистецтва. Дослідницькі та науково-методичні праці. Київ, 2009. Вип. 16. C. 394—398.
  • 10. Жеплинська О. Він належить до патріархів музейної справи: до 85-ліття мистецтвознавця Миколи Батога. Образотворче мистецтво. 2008. № 2. C. 50—51.
  • 11. Шмагало Р.Т. Мистецька освіта в ідеології державотворення України та європейських країн. Українська академія мистецтва. Дослідницькі та науково-методичні праці. Вип. 15. Київ, 2008. C. 75—85.
  • 12. Моздир М. Ірина Гургула — дослідник народного мистецтва 1920—1930-х рр. Мистецтвознавство’99: науковий збірник. Львів, 1999. С. 191—200.
  • 13. Козакевич О. Софія Володимирівна Чехович: життєвий і творчий шлях (1897—1971). Народознавчі зошити. 2012. № 3. С. 429—442.
  • 14. Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького. Пам’яті родини Свєнціцьких. Я. Нановський. URL: http://www.mankurty.com/sven/?page_id=224 (дата звернення: 09.08.2024).
  • 15. Жолтовський П. Словник-довідник художників, що працювали на Україні в XVI—XVIII ст. Київ, 1963. 232 с.
  • 16. Лубківський Р. Прощальне слово про Бориса Возницького. Артанія. 2012. № 3—4. С. 26—27.
  • 17. Міляєва Л. Про Бориса Григоровича Возницького. Ху-дожня культура. Актуальні проблеми. 2014. № 10. С. 157—175.
  • 18. Ігнатенко О. Громадсько-політична позиція мистецтвознавця Володимира Овсійчука в повоєнний період (1945—1970-ті рр.). Народознавчі зошити. 2014. №. 6. С. 1102—1109.
  • 19. Красніцька Н. Григорій Павлуцький — дослідник українського та світового мистецтва. URL: https://www.history.univ.Kiev.ua/ethnologi/journal/ethnic-_history_35/35_10.pdf (дата звернення: 08.08. 2024).
  • 20. Моздир М. Він завжди з нами (до 100-річчя від дня народження Павла Жолтовського). Мистецтво-знав-ство’04: науковий збірник. Львів, 2004. С. 135—142.
  • 21. Моздир М. Призабуте ім’я мистецтвознавця (до 100-річчя від дня народження І. Сеніва). Мистецтво-знавство’05: науковий збірник. Львів, 2005. С. 151—158.
  • 22. Моздир М. UMBRA VITAE. Спогади, листування, додатки: монографія. Харків: О. Савчук, 2013. 608 с.
  • 23. Жолтовський П. Художнє життя на Україні в XVI—XVIII ст. Київ: Наукова думка, 1983. 181 с.
  • 24. Чернова С. Пам’яті видатного дослідника українського народного мистецтва. Народна творчість та етнографія. 2003. № 3. С. 125.
  • 25. Селівачов М. Декоративно-прикладне мистецтво України в радянському мистецтвознавстві. Київ: Наукова думка, 1981. 140 с.
  • 26. Школьна О.В. До 85-річчя від дня народження Фаїни Петрякової. Вісник КНУКіМ. 2015. Вип. 33. С. 174—181.
  • 27. Станкевич М. Микола Моздир — дослідник української народної пластики. Народознавчі зошити. 1998. Ч. 1. С. 29—31.
  • 28. Петрякова Ф. Павло Жолтовський — історик художньої культури (світосприйняття, наукові зацікавлення, принципи). Мистецтвознавство’99: науковий збірник. Львів. 1999. С. 201—208.
  • 29. Голод І.В. Академік Яким Запаско: життєвий шлях; Наука і педагогіка; Праці; Публікації про вченого. Львів: Брати Сиротинські і К., 1998. 47 с.
  • 30. Грималюк Р. З любов’ю до мистецтва і до людей (про Саноцьку Христину-Олену Іванівну 1931—1999). Мистецтвознавство: зб. наук. пр. Львів, 2007. Ч. 2. С. 133—142.
  • 31. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 1. Спр. 483.
  • 32. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 1. Спр. 485.
  • 33. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 1. Спр. 657.
  • 34. Білокінь С. Велетень мистецтвознавства. Пам’ят-ки України. 1989. № 3. С. 12—18.
  • 35. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 1. Спр. 617.
  • 36. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 1. Спр. 514.
Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »