« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити. 2024. № 6 (180).  С. 1532—1540

УДК 76 (477.83-251 (091) (092)

DOI https://doi.org/10.15407/

ОНТОЛОГІЯ КАРНАВАЛУ ЮРІЯ ЧАРИШНІКОВА

БАНЦЕКОВА Анна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0008-6639-6315
  • кандидатка мистецтвознавства, провідна спеціалістка
  • фонду графіки, Львівська національна галерея мистецтв
  • імені Б.Г. Возницького, відділ науково-фондової роботи,
  • вул. Стефаника, 3, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: bantsekova@ukr.net

Анотація. Мета статті — на основі ретроспективної виставки Юрія Чаришнікова висвітлити етапи творчості видатного львівського графіка як у ранній період (1970—1980-ті рр.), так і після його переїзду до США (1990—2010-ті рр.). Аналізуються відомі ілюстративні цикли митця, наголошується на традиції львівської школи, соціальній скерованості робіт художника. Особливо підкреслено філософський контекст творів, звернення майстра художньою мовою до поняття «карнавалу» як до онтологічного перевтілення реальності, яку автор майстерно віддзеркалює, глибоко усвідомлюючи чинники буття. У статті вказані формальні особливості графічних творів, своєрідність ілюстрацій художника до класики світової літератури. Зазначено зв’язок з сучасністю творчої спадщини митця, перетині в його роботах минулого та майбутнього.

Методологічною основою дослідження є науково-біографічний та структурно-типологічний методи, метод мистецтвознавчого аналізу.

Ключові слова: графіка, ілюстративний цикл, метафора, гра, карнавал, маска.

Надійшла 6.11.2024

Список використаних джерел

  • 1. Яців Р.М. Львівська графіка 1945—1990-х років. Традиції та новаторство. Київ: Наукова думка, 1992. 118 с.
  • 2. Бахтін Михайло Михайлович. Енциклопедія Сучасної України. Редкол. І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. URL: https://esu.com.ua/article-41315
  • 3. Ludwig Wittgenstein. Stanford Encyclopedia of Philosophy Archive
  • 4. First published Fri Nov 8, 2002. Substantive revision Wed Oct. 20, 2021. URL: https://plato.stanford.edu/archives/win2021/entries/wittgenstein/
  • 5. Банцекова Г. Гоголіана львівського майстра. Жовтень. Львів, 1988. № 2. С. 124—126.
  • 6. Тіпунова О. Маскотерапія у роботі з архетипом персони. Простір арт-терапії: мінливість і стабільність — пошуки балансу. Матеріали ХVІ Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції (м. Харків, 15—17 лютого 2019 р.). За наук. ред. А.П. Чуприкова, Л.А. Найдьонової, О.Л. Воз-не-сенської, О.М. Скнар. Харків: СПД ФО Степанов В.В., 2019. С. 157—58.
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »