2024 №6 Макойда О.

« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1563—1575

УДК 75.036.5/.7(477.83/.86)”19″Новаківський О.

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.06.1563

ОЛЕКСА НОВАКІВСЬКИЙ: СИНТЕЗ ЕКСПРЕСІЇ ТА КОЛЬОРУ

МАКОЙДА Орест

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-6915-2481
  • кандидат мистецтвознавства,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: orestmakoyda@gmail.com

Анотація. Мета статті — розглянути культурні та мистецькі процеси, пов’язані зі зародженням експресіоністичного руху в Галичині на початку ХХ століття. Першочерговим завданням стало дослідження львівського мистецького середовища цього періоду та виокремлення творчих особистостей, які мали пряме чи опосередковане відношення до експресіоністичного вектору у мистецтві. Вагомою у цьому сенсі є творчість видатного львівського майстра живопису Олекси Новаківського. У багатьох роботах художника помітні неприховані риси нової течії. Аналіз творів майстра, шляхи проникнення експресіоністичної стилістики у його творчість, безумовно, допоможуть створити більш цілісну картину формування цього новочасного явища в українському мистецтві загалом.

Об’єктом дослідження є творчість львівського художника Олекси Новаківського. Акцент ставиться саме на ті твори, які найповніше виражають експресіоністичні риси.

Джерельну базу статті складають твори зі збірки Художньо-меморіального музею Олекси Новаківського.

Методологія дослідження базується на основі компаративного методу.

Ключові слова: експресіонізм, Галичина, львівський, краківський, художники, мистецькі угруповання, стилістика.

Надійшла 5.11.2024

Список використаних джерел

  • 1. Ріпко О. У пошуках страченого минулого: Ретроспектива мистецької культури Львова ХХ ст. Львів: Каменяр, 1995. 286 с.
  • 2. Горбачов Д.О. «Artes». Мистецтво України. Енци-клопедія: в 5 т. Редкол. Кудрицький А.В. Kиїв: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1995. С. 82.
  • 3. Овсійчук В. Олекса Новаківський. Львів: Ін-т народознавства НАН України, 1998. 332 с.
  • 4. Асеева Н.Ю. Украинское искусство и европейские художественные центры конца ХІХ — начала ХХ ве-ка. Киев: Наукова думка, 1989. 200 с.
  • 5. Голубовський І. Розмахом могутніх крил. Повість-есе про Олексу Новаківського. Львів: Аз-Арт, 2002. 116 с.
  • 6. Волошин Л. Княжий дарунок великого мецената: Митрополит Андрей Шептицький у житті й творчості Олекси Новаківського. Львів, 2001. 200 с.
  • 7. Энциклопедия экспрессионизма: Живопись и графика. Скульптура. Архитектура. Литература. Драматургия. Театр. Кино. Музыка. Л. Ришар; науч. ред. и авт. послесл. В.М. Толмачев. Пер. с фр. Москва: Республика, 2003. 432 с.
  • 8. Драган М. Перша виставка АНУМ. Діло. 1931. 18—20 жовтня.
  • 9. Wildenstein Daniel. Monet. The Triumph of Impressionism. Taschen GmbH, 2022. 616 p.
  • 10. Арагон Л. Анри Матисс: в 2 кн. Пер. с фр. Л.А. Зониной. Москва: Прогресс, 1973. 472 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »