« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1576—1586

УДК 75.052.046.3:271.4-523.42-312.47(477.83-22)Кохавина

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.06.1576

НЕВТРАЧЕНІ ШЕДЕВРИ: РОЗПИСИ ЦЕРКВИ ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ  МОНАСТИРЯ СВ. ГЕРАРДА О. РЕДЕМПТОРИСТІВ У СЕЛІ КОХАВИНА (ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ТА ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ)

ГРИМАЛЮК Ростислава

  • ORCID https://orcid.org/0009-0007-2694-5917
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: rosahrymal@gmail.com

Анотація. Тема, яка розглядається, є продовженням циклу статей авторки «Невтрачені шедеври», започаткованого ще в 1995 році. Гортаючи сторінки розвитку українського мистецтва кінця ХІХ — першої третини ХХ ст., зокрема монументального, яке залишається в полі особливого зацікавлення мистецтвознавців у зв’язку з невичерпністю теми, вкотре стикаємося з фактом існування унікальних шедеврів монументального мистецтва, які дійшли до нас з минулого, часто, на жаль, подекуди лише завдяки щасливій долі. Стаття залучає до наукового обігу відомості про стінописи церкви Покрови Пресвятої Богородиці с. Кохавино, які до цього часу не потрапляли в поле досліджень українських мистецтвознавців (що засвідчує актуальність обраної нами теми), висвітлює їхню художню цінність та особливості образно-пластичного вислову, виявляє впливи естетики європейського сецесійного мистецтва та мистецтва арт-деко на творчість художника-монументаліста Юліана Крупського.

Об’єктом дослідження є поліхромії церкви Покрови Пресвятої Богородиці монастиря св. Герарда отців редемптористів села Кохавино пензля Юліана Крупського; предметом дослідження є особливості художньо-стильового та формально-образного наповнення настінних розписів церкви, окресленення їхнього місця в канві розвитку українського монументального мистецтва.

Ключові слова: українське монументальне мистецтво, стінописи церкви Покрови Пресвятої Богородиці, с. Кохавино, Юліан Крупський, художник-монументаліст.

Надійшла 22.11.2024

Список використаних джерел

  • 1. Панькевич Ю. О що ж властиво ходить. Діло. Львів, 1891. № 283. С. 2.
  • 2. Słownik artystów Polskich i obcych w Polsce działających (zmarłych przed 1966 r.). Malarze, rzeźbiarze, graficy. Pod. red. Jolanty Maurin Białostockiej i Janusza Derwojeda. T. IV. Kl — La. Wrocław; Warszawa; Kraków, Gdańsk, ódz: Wyd. Polskiej Akademij nauk, 1986. S. 277—279.
  • 3. Skarby Podkarpackie (archiologia, etnografia, historia, tradycia, turystyka, zabutki). № 5 (30). 2011. Wrzesien-pazdziernik. S. 40.
  • 4. URL: http://www.mbsniezna.rzeszow.pl/node/8; URL: http://www.parafia-jozef.rzeszow.opoka.org.pl/hist8.html; URL: http://www.diecezja.rzeszow.pl/?q=node/ 2570; URL: http://www.parafia.trzesowka.org/; URL: http://www.sanktuariumzabawa.pl/index.php/pl/wirtualny-spacer/22-pl/sanktuarium/historia.
  • 5. Кохавина. Жидачівщина. Том 9. Парафіальний костел Вознесіння Богоматері. 2007. С. 69—70.
  • 6. Gryl Witold. Zawodna pamięć, czyli kilka slów na temat polichromii Juliana Krupskiego w katedrze tarnowskiej. Tarnów, 1984. S. 2 (rękopis).

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »