« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1576—1586

УДК 75.052.046.3:271.4-523.42-312.47(477.83-22)Кохавина

DOI https://doi.org/10.15407/

НЕВТРАЧЕНІ ШЕДЕВРИ: РОЗПИСИ ЦЕРКВИ ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ  МОНАСТИРЯ СВ. ГЕРАРДА О. РЕДЕМПТОРИСТІВ У СЕЛІ КОХАВИНА (ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ТА ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ)

ГРИМАЛЮК Ростислава

  • ORCID https://orcid.org/0009-0007-2694-5917
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: rosahrymal@gmail.com

Анотація. Тема, яка розглядається, є продовженням циклу статей авторки «Невтрачені шедеври», започаткованого ще в 1995 році. Гортаючи сторінки розвитку українського мистецтва кінця ХІХ — першої третини ХХ ст., зокрема монументального, яке залишається в полі особливого зацікавлення мистецтвознавців у зв’язку з невичерпністю теми, вкотре стикаємося з фактом існування унікальних шедеврів монументального мистецтва, які дійшли до нас з минулого, часто, на жаль, подекуди лише завдяки щасливій долі. Стаття залучає до наукового обігу відомості про стінописи церкви Покрови Пресвятої Богородиці с. Кохавино, які до цього часу не потрапляли в поле досліджень українських мистецтвознавців (що засвідчує актуальність обраної нами теми), висвітлює їхню художню цінність та особливості образно-пластичного вислову, виявляє впливи естетики європейського сецесійного мистецтва та мистецтва арт-деко на творчість художника-монументаліста Юліана Крупського.

Об’єктом дослідження є поліхромії церкви Покрови Пресвятої Богородиці монастиря св. Герарда отців редемптористів села Кохавино пензля Юліана Крупського; предметом дослідження є особливості художньо-стильового та формально-образного наповнення настінних розписів церкви, окресленення їхнього місця в канві розвитку українського монументального мистецтва.

Ключові слова: українське монументальне мистецтво, стінописи церкви Покрови Пресвятої Богородиці, с. Кохавино, Юліан Крупський, художник-монументаліст.

Надійшла 22.11.2024

Список використаних джерел

  • 1. Панькевич Ю. О що ж властиво ходить. Діло. Львів, 1891. № 283. С. 2.
  • 2. Słownik artystów Polskich i obcych w Polsce działających (zmarłych przed 1966 r.). Malarze, rzeźbiarze, graficy. Pod. red. Jolanty Maurin Białostockiej i Janusza Derwojeda. T. IV. Kl — La. Wrocław; Warszawa; Kraków, Gdańsk, ódz: Wyd. Polskiej Akademij nauk, 1986. S. 277—279.
  • 3. Skarby Podkarpackie (archiologia, etnografia, historia, tradycia, turystyka, zabutki). № 5 (30). 2011. Wrzesien-pazdziernik. S. 40.
  • 4. URL: http://www.mbsniezna.rzeszow.pl/node/8; URL: http://www.parafia-jozef.rzeszow.opoka.org.pl/hist8.html; URL: http://www.diecezja.rzeszow.pl/?q=node/ 2570; URL: http://www.parafia.trzesowka.org/; URL: http://www.sanktuariumzabawa.pl/index.php/pl/wirtualny-spacer/22-pl/sanktuarium/historia.
  • 5. Кохавина. Жидачівщина. Том 9. Парафіальний костел Вознесіння Богоматері. 2007. С. 69—70.
  • 6. Gryl Witold. Zawodna pamięć, czyli kilka slów na temat polichromii Juliana Krupskiego w katedrze tarnowskiej. Tarnów, 1984. S. 2 (rękopis).
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »