« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1599—1603

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.06.1599

УКРАЇНСЬКИЙ «МИСТЕЦЬКИЙ ЛІТОПИС» ІІ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939—1945)

КОРНЄВ Андрій

  • ORCID ID: https://orcid.org /0000-0002-0016-6954
  • кандидат мистецтвознавства, старший викладач,
  • Харківська державна академія дизайну і мистецтв,
  • Контакти: вул. Мистецтв, 8, 61000, Харків, Україна,

Анотація. Повномасштабна російсько-українська війна певним чином актуалізувала історію українського мистецтва у тій її частині, яка оповідає про роль і місце образотворчого мистецтва під час великих військових конфліктів. Найближчим до нашого часу залишається Друга світова війна. При тому, що так званий «мистецький літопис» Другої світової війни, у тому числі його український сегмент, описаний у сотнях різноманітних публікацій, переважна їх більшість — це спадок радянського часу. Однак українські дослідження продовжувалися і були особливо активними у царині висвітлення антибільшовицького антирадянського спротиву в мистецькому вимірі. Мета статті — поєднати ці дві лінії в єдиному осмисленні національної компоненти в українському мистецтві періоду Другої світової війни. Хронологічні межі дослідження — період Другої світової війни.

Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні різних методів, принципів і концепцій.

Ключові слова: українське мистецтво, Друга світова війна, пропаганда та контрпропаганда в мистецтві, українська «фронтова» графіка.

Надійшла 2.12.2024

Список використаних джерел

  • 1. Скляренко Г. Українське мистецтво 1930—1950 років: Етапи, спрямування, твори. Художня культура. Актуальні проблеми. Київ, 2007. Вип. 4. С. 269—283.
  • 2. Цинковська І., Юхимець Г. Український плакат періоду Великої вітчизняної війни у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Історія України. Маловідомі імена, події, факти. Зб. ст. Київ, 2004. Вип. 26. С. 120—133.
  • 3. Майстренко-Вакуленко Ю. Фронтовий рисунок укра-їн-ських митців періоду другої світової війни. Мис-тецтвознавчі записки. 2021. № 40. С. 57—66. DOI 10.32461/2226-2180.40.2021.250337
  • 4. Дерев’янко Ю., Корнєв А., Тарасов В. Наша Перемога. Харків: Раритети України, 2010. 36 с.
  • 5. Портнов Г.С. Володимир Миколайович Костецький. Київ: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1958.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »