« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1599—1603

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.06.1599

УКРАЇНСЬКИЙ «МИСТЕЦЬКИЙ ЛІТОПИС» ІІ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939—1945)

КОРНЄВ Андрій

  • ORCID ID: https://orcid.org /0000-0002-0016-6954
  • кандидат мистецтвознавства, старший викладач,
  • Харківська державна академія дизайну і мистецтв,
  • Контакти: вул. Мистецтв, 8, 61000, Харків, Україна,

Анотація. Повномасштабна російсько-українська війна певним чином актуалізувала історію українського мистецтва у тій її частині, яка оповідає про роль і місце образотворчого мистецтва під час великих військових конфліктів. Найближчим до нашого часу залишається Друга світова війна. При тому, що так званий «мистецький літопис» Другої світової війни, у тому числі його український сегмент, описаний у сотнях різноманітних публікацій, переважна їх більшість — це спадок радянського часу. Однак українські дослідження продовжувалися і були особливо активними у царині висвітлення антибільшовицького антирадянського спротиву в мистецькому вимірі. Мета статті — поєднати ці дві лінії в єдиному осмисленні національної компоненти в українському мистецтві періоду Другої світової війни. Хронологічні межі дослідження — період Другої світової війни.

Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні різних методів, принципів і концепцій.

Ключові слова: українське мистецтво, Друга світова війна, пропаганда та контрпропаганда в мистецтві, українська «фронтова» графіка.

Надійшла 2.12.2024

Список використаних джерел

  • 1. Скляренко Г. Українське мистецтво 1930—1950 років: Етапи, спрямування, твори. Художня культура. Актуальні проблеми. Київ, 2007. Вип. 4. С. 269—283.
  • 2. Цинковська І., Юхимець Г. Український плакат періоду Великої вітчизняної війни у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Історія України. Маловідомі імена, події, факти. Зб. ст. Київ, 2004. Вип. 26. С. 120—133.
  • 3. Майстренко-Вакуленко Ю. Фронтовий рисунок укра-їн-ських митців періоду другої світової війни. Мис-тецтвознавчі записки. 2021. № 40. С. 57—66. DOI 10.32461/2226-2180.40.2021.250337
  • 4. Дерев’янко Ю., Корнєв А., Тарасов В. Наша Перемога. Харків: Раритети України, 2010. 36 с.
  • 5. Портнов Г.С. Володимир Миколайович Костецький. Київ: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1958.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »