« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1753—1764

УДК 94-028.16:355.48(470+571:477)”2014/2015″

DOI https://doi.org/10.15407/

НАРАТИВНІ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ РОСІЙСЬКОЇ ВІЙНИ В УКРАЇНІ В УСНИХ ІСТОРІЯХ УКРАЇНСЬКИХ ВОЇНІВ ПРО 2014—2015 РОКИ

БОДНАР Галина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7972-8111
  • кандидатка історичних наук, доцентка,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра новітньої історії України
  • імені Михайла Грушевського,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: halyna.bod@gmail.com

Анотація. Актуальність теми визначається потребою ґрунтовного аналізу зібраного і зархівованого джерельного матеріалу про досвіди російської війни в Україні з 2014 р. В своїй розвідці приверну увагу до початку війни (2014—2015 рр.) в усноісторичних записах із мобілізованими, добровольцями, кадровими військовими. Весною 2022 р. люди масово йшли до військкоматів і вступали до лав тероборони, багато добровольцями пішли на війну як і весною-влітку 2014 р. Вони проходять схожий шлях — шлях людини, яка потрапила на війну, яка з нею справляється, яку чекає повернення до цивільного життя.

Метою дослідження є проаналізувати наративні репрезентації досвідів початку російської війни в Україні (2014—2015 рр.) в усних історіях українських воїнів. Як дослідниця усної історії не ставлю завданням реконструювати воєнний досвід, а зосереджуся на змісті, тобто на тому, що саме розказували, до чого була прикута більша наративна увага, що і чому, навпаки, залишилося непроговореним, а також якими були форми і наративні стратегії розповідей, тобто як говорилося. Об’єктом дослідження є досвіди українських воїнів про початок російсько­української війни в 2014—2015 роках, предметом — свідчення воїнів, зібрані методом усної історії. Методологічною основою роботи є усна історія як, по-перше, якісний процес дослідження, яке ґрунтується на особистому інтерв’юванні, що дає змогу розуміти смисли, інтерпретації, суб’єктивний досвід, і, по-друге, як історичне першоджерело для наративного аналізу.

Ключові слова: досвіди війни, російсько­українська вій­на, українські воїни, усна історія, наративний аналіз.

Надійшла 23.11.2024

Список використаних джерел

  • 1. АД 242 (аеропорт Донецьк). Історія мужності, братерства і самопожертви. Уклад. І. Штогрін. Хар-ків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. 352 с.
  • 2. У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту. С. Глотов та ін. Харків: Фоліо, 2018. 540 с.
  • 3. Кілар А., Пікулицька Х., Булка С. Воїни світла: Університет і війна. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2021. Ч. 1. 400 с.
  • 4. Подобна Є. Дівчата зрізають коси. Книга спогадів. Київ: Люта справа, 2018. 346 с.
  • 5. Зіненко Р. Іловайський щоденник. Пер. з рос. Т. Рас-садкіна. Харків: Фоліо. 2017. 288 с.
  • 6. Харченко Г. Щоденник артилериста. Харків: Фоліо, 2019. 284 с.
  • 7. Усна історія російсько­української війни (2014—2015 роки). Ред. кол. серії В. Мороко, Р. Молдавський, С. Білівненко та ін. Вип. 1. Київ: К.І.С., 2015. 176 с.
  • 8. Усна історія російсько­української війни (2014—2016 роки). Ред. кол. серії Г. Васильчук, В. Мороко, Р. Молдавський та ін. Вип. 2. Київ: К.І.С., 2016. 464 с.
  • 9. Усна історія російсько­української війни (2014—2016 роки). Ред. кол. серії: В. Мільчев, В. Мороко, Р. Молдавський та ін. Вип. 3. Київ: К.І.С., 2017. 200 с.
  • 10. Усна історія російсько­української війни (2014—2016 роки). Ред. кол. серії Вл. Мороко, С. Білівненко, Вал. Мороко та ін. Вип. 4. Київ: К.І.С., 2018. 384 с.
  • 11. Усна історія російсько­української війни (2014—2016 роки). Ред. кол. серії Вл. Мороко, С. Білівненко, О. Штейнле та ін. Вип. 5. Київ: К.І.С., 2019. 432 с.
  • 12. Боднар Г. Усні свідчення воїнів початку російсько­української війни (2014—2015 рр.): виклики дослідження. Війна, наука та емоції: (не)проговорене. Збірник матеріалів Міжнародного воркшопу (м. Чернігів, 21—22 лютого 2024 р.). Ред. С. Маховська. Київ: ТОВ «Юрка Любченка», 2024. С. 76—87.
  • 13. Майдан від першої особи. Регіональний вимір. Вип. 3: у 2 ч. Ч. 2: Львівська — Чернігівська області). Уклад.: Г. Боднар, О. Доброер, Т. Ковтунович, О. Морозова, О. Стукалова [та ін.]; відп. ред.: Т. Привалко; Укр. ін­т нац. пам’яті. Київ: К.І.С., 2018. 432 с.
  • 14. Про гідність. Волонтерський рух в Україні 2013–2017 років. За ред. О. Аркуші та М. Литвина; упоряд. Г. Боднар, О. Лукачук, Л. Хлипавка; Національна академія наук України, Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича. Львів, 2018. 816 с.
  • 15. Луганський прикордонний загін передислоковано. Державна прикордонна служба України. 4 червня 2014 р. URL: https://dpsu.gov.ua/ua/news/lyganskij-prikordonnij-zagin-peredislokovano/ (дата звернення: 14.08.2024).
Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »