« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1753—1764

УДК 94-028.16:355.48(470+571:477)”2014/2015″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.06.1753

НАРАТИВНІ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ РОСІЙСЬКОЇ ВІЙНИ В УКРАЇНІ В УСНИХ ІСТОРІЯХ УКРАЇНСЬКИХ ВОЇНІВ ПРО 2014—2015 РОКИ

БОДНАР Галина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7972-8111
  • кандидатка історичних наук, доцентка,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра новітньої історії України
  • імені Михайла Грушевського,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: halyna.bod@gmail.com

Анотація. Актуальність теми визначається потребою ґрунтовного аналізу зібраного і зархівованого джерельного матеріалу про досвіди російської війни в Україні з 2014 р. В своїй розвідці приверну увагу до початку війни (2014—2015 рр.) в усноісторичних записах із мобілізованими, добровольцями, кадровими військовими. Весною 2022 р. люди масово йшли до військкоматів і вступали до лав тероборони, багато добровольцями пішли на війну як і весною-влітку 2014 р. Вони проходять схожий шлях — шлях людини, яка потрапила на війну, яка з нею справляється, яку чекає повернення до цивільного життя.

Метою дослідження є проаналізувати наративні репрезентації досвідів початку російської війни в Україні (2014—2015 рр.) в усних історіях українських воїнів. Як дослідниця усної історії не ставлю завданням реконструювати воєнний досвід, а зосереджуся на змісті, тобто на тому, що саме розказували, до чого була прикута більша наративна увага, що і чому, навпаки, залишилося непроговореним, а також якими були форми і наративні стратегії розповідей, тобто як говорилося. Об’єктом дослідження є досвіди українських воїнів про початок російсько­української війни в 2014—2015 роках, предметом — свідчення воїнів, зібрані методом усної історії. Методологічною основою роботи є усна історія як, по-перше, якісний процес дослідження, яке ґрунтується на особистому інтерв’юванні, що дає змогу розуміти смисли, інтерпретації, суб’єктивний досвід, і, по-друге, як історичне першоджерело для наративного аналізу.

Ключові слова: досвіди війни, російсько­українська вій­на, українські воїни, усна історія, наративний аналіз.

Надійшла 23.11.2024

Список використаних джерел

  • 1. АД 242 (аеропорт Донецьк). Історія мужності, братерства і самопожертви. Уклад. І. Штогрін. Хар-ків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. 352 с.
  • 2. У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту. С. Глотов та ін. Харків: Фоліо, 2018. 540 с.
  • 3. Кілар А., Пікулицька Х., Булка С. Воїни світла: Університет і війна. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2021. Ч. 1. 400 с.
  • 4. Подобна Є. Дівчата зрізають коси. Книга спогадів. Київ: Люта справа, 2018. 346 с.
  • 5. Зіненко Р. Іловайський щоденник. Пер. з рос. Т. Рас-садкіна. Харків: Фоліо. 2017. 288 с.
  • 6. Харченко Г. Щоденник артилериста. Харків: Фоліо, 2019. 284 с.
  • 7. Усна історія російсько­української війни (2014—2015 роки). Ред. кол. серії В. Мороко, Р. Молдавський, С. Білівненко та ін. Вип. 1. Київ: К.І.С., 2015. 176 с.
  • 8. Усна історія російсько­української війни (2014—2016 роки). Ред. кол. серії Г. Васильчук, В. Мороко, Р. Молдавський та ін. Вип. 2. Київ: К.І.С., 2016. 464 с.
  • 9. Усна історія російсько­української війни (2014—2016 роки). Ред. кол. серії: В. Мільчев, В. Мороко, Р. Молдавський та ін. Вип. 3. Київ: К.І.С., 2017. 200 с.
  • 10. Усна історія російсько­української війни (2014—2016 роки). Ред. кол. серії Вл. Мороко, С. Білівненко, Вал. Мороко та ін. Вип. 4. Київ: К.І.С., 2018. 384 с.
  • 11. Усна історія російсько­української війни (2014—2016 роки). Ред. кол. серії Вл. Мороко, С. Білівненко, О. Штейнле та ін. Вип. 5. Київ: К.І.С., 2019. 432 с.
  • 12. Боднар Г. Усні свідчення воїнів початку російсько­української війни (2014—2015 рр.): виклики дослідження. Війна, наука та емоції: (не)проговорене. Збірник матеріалів Міжнародного воркшопу (м. Чернігів, 21—22 лютого 2024 р.). Ред. С. Маховська. Київ: ТОВ «Юрка Любченка», 2024. С. 76—87.
  • 13. Майдан від першої особи. Регіональний вимір. Вип. 3: у 2 ч. Ч. 2: Львівська — Чернігівська області). Уклад.: Г. Боднар, О. Доброер, Т. Ковтунович, О. Морозова, О. Стукалова [та ін.]; відп. ред.: Т. Привалко; Укр. ін­т нац. пам’яті. Київ: К.І.С., 2018. 432 с.
  • 14. Про гідність. Волонтерський рух в Україні 2013–2017 років. За ред. О. Аркуші та М. Литвина; упоряд. Г. Боднар, О. Лукачук, Л. Хлипавка; Національна академія наук України, Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича. Львів, 2018. 816 с.
  • 15. Луганський прикордонний загін передислоковано. Державна прикордонна служба України. 4 червня 2014 р. URL: https://dpsu.gov.ua/ua/news/lyganskij-prikordonnij-zagin-peredislokovano/ (дата звернення: 14.08.2024).

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »