« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1753—1764

УДК 94-028.16:355.48(470+571:477)”2014/2015″

DOI https://doi.org/10.15407/

НАРАТИВНІ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ РОСІЙСЬКОЇ ВІЙНИ В УКРАЇНІ В УСНИХ ІСТОРІЯХ УКРАЇНСЬКИХ ВОЇНІВ ПРО 2014—2015 РОКИ

БОДНАР Галина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7972-8111
  • кандидатка історичних наук, доцентка,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра новітньої історії України
  • імені Михайла Грушевського,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: halyna.bod@gmail.com

Анотація. Актуальність теми визначається потребою ґрунтовного аналізу зібраного і зархівованого джерельного матеріалу про досвіди російської війни в Україні з 2014 р. В своїй розвідці приверну увагу до початку війни (2014—2015 рр.) в усноісторичних записах із мобілізованими, добровольцями, кадровими військовими. Весною 2022 р. люди масово йшли до військкоматів і вступали до лав тероборони, багато добровольцями пішли на війну як і весною-влітку 2014 р. Вони проходять схожий шлях — шлях людини, яка потрапила на війну, яка з нею справляється, яку чекає повернення до цивільного життя.

Метою дослідження є проаналізувати наративні репрезентації досвідів початку російської війни в Україні (2014—2015 рр.) в усних історіях українських воїнів. Як дослідниця усної історії не ставлю завданням реконструювати воєнний досвід, а зосереджуся на змісті, тобто на тому, що саме розказували, до чого була прикута більша наративна увага, що і чому, навпаки, залишилося непроговореним, а також якими були форми і наративні стратегії розповідей, тобто як говорилося. Об’єктом дослідження є досвіди українських воїнів про початок російсько­української війни в 2014—2015 роках, предметом — свідчення воїнів, зібрані методом усної історії. Методологічною основою роботи є усна історія як, по-перше, якісний процес дослідження, яке ґрунтується на особистому інтерв’юванні, що дає змогу розуміти смисли, інтерпретації, суб’єктивний досвід, і, по-друге, як історичне першоджерело для наративного аналізу.

Ключові слова: досвіди війни, російсько­українська вій­на, українські воїни, усна історія, наративний аналіз.

Надійшла 23.11.2024

Список використаних джерел

  • 1. АД 242 (аеропорт Донецьк). Історія мужності, братерства і самопожертви. Уклад. І. Штогрін. Хар-ків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. 352 с.
  • 2. У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту. С. Глотов та ін. Харків: Фоліо, 2018. 540 с.
  • 3. Кілар А., Пікулицька Х., Булка С. Воїни світла: Університет і війна. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2021. Ч. 1. 400 с.
  • 4. Подобна Є. Дівчата зрізають коси. Книга спогадів. Київ: Люта справа, 2018. 346 с.
  • 5. Зіненко Р. Іловайський щоденник. Пер. з рос. Т. Рас-садкіна. Харків: Фоліо. 2017. 288 с.
  • 6. Харченко Г. Щоденник артилериста. Харків: Фоліо, 2019. 284 с.
  • 7. Усна історія російсько­української війни (2014—2015 роки). Ред. кол. серії В. Мороко, Р. Молдавський, С. Білівненко та ін. Вип. 1. Київ: К.І.С., 2015. 176 с.
  • 8. Усна історія російсько­української війни (2014—2016 роки). Ред. кол. серії Г. Васильчук, В. Мороко, Р. Молдавський та ін. Вип. 2. Київ: К.І.С., 2016. 464 с.
  • 9. Усна історія російсько­української війни (2014—2016 роки). Ред. кол. серії: В. Мільчев, В. Мороко, Р. Молдавський та ін. Вип. 3. Київ: К.І.С., 2017. 200 с.
  • 10. Усна історія російсько­української війни (2014—2016 роки). Ред. кол. серії Вл. Мороко, С. Білівненко, Вал. Мороко та ін. Вип. 4. Київ: К.І.С., 2018. 384 с.
  • 11. Усна історія російсько­української війни (2014—2016 роки). Ред. кол. серії Вл. Мороко, С. Білівненко, О. Штейнле та ін. Вип. 5. Київ: К.І.С., 2019. 432 с.
  • 12. Боднар Г. Усні свідчення воїнів початку російсько­української війни (2014—2015 рр.): виклики дослідження. Війна, наука та емоції: (не)проговорене. Збірник матеріалів Міжнародного воркшопу (м. Чернігів, 21—22 лютого 2024 р.). Ред. С. Маховська. Київ: ТОВ «Юрка Любченка», 2024. С. 76—87.
  • 13. Майдан від першої особи. Регіональний вимір. Вип. 3: у 2 ч. Ч. 2: Львівська — Чернігівська області). Уклад.: Г. Боднар, О. Доброер, Т. Ковтунович, О. Морозова, О. Стукалова [та ін.]; відп. ред.: Т. Привалко; Укр. ін­т нац. пам’яті. Київ: К.І.С., 2018. 432 с.
  • 14. Про гідність. Волонтерський рух в Україні 2013–2017 років. За ред. О. Аркуші та М. Литвина; упоряд. Г. Боднар, О. Лукачук, Л. Хлипавка; Національна академія наук України, Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича. Львів, 2018. 816 с.
  • 15. Луганський прикордонний загін передислоковано. Державна прикордонна служба України. 4 червня 2014 р. URL: https://dpsu.gov.ua/ua/news/lyganskij-prikordonnij-zagin-peredislokovano/ (дата звернення: 14.08.2024).
Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »