« 2025. № 1 (181)

Народознавчі зошити.  2025. № 1 (181).  С. 84—94

УДК [398.332.4:27-564/565](477=161.2)”182/200″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.01.084

ВІД ПОКРОВИ ДО ВВЕДЕННЯ:  СПЕЦИФІКА НАРОДНОЇ РЕЛІГІЙНОСТИ  УКРАЇНЦІВ У КОНТЕКСТІ ПЕРЕДУМОВ ПЕРЕДРІЗДВЯНОГО ПЕРІОДУ

ДЯКІВ Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9513-4364
  • Scopus ID: 57221646131
  • Web of Science Researcher ID: ABI-7728-2020
  • кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України, відділ етнології сучасности,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • старший викладач, Національний університет «Львівська політехніка»,
  • катедра української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: d.v.m.1029@gmail.com

Анотація. Актуальність дослідження полягає в потребі аналізу народно-релігійних вірувань та уявлень українців періоду свят від Покрови до Введення, у пов’язаності з передумовами передріздвяно-новорічного часу в народному календарі. Об’єкт дослідження становлять народні календарні обряди українців у пов’язаності зі святами періоду від Покрови (включно) до Введення, передусім традиційні календарні обряди на тлі передумов передріздвяно-новорічного часу. Конкретні вияви народної християнської релігійности в цих обрядах є предметом дослідження. У територіальному та хронологічному аспектах у статті увагу зосереджено головно на охопленні етнографічних регіонів України у першій половині XIX — 20-х рр. XXI ст. Метою дослідження є окреслити характерні для традиційного ранньозимового періоду народно-релігійні уявлення та вірування, виокремити традиційну основу та модифікаційні зміни, специфіку функціонування ідейно-змістових і структурних складових частин. Джерельною базою праці стали переважно архівні й польові матеріали, а також наукова література з цієї тематики. У статті при аналізі відповідних матеріалів було застосовано головно порівняльно-типологічний та історично-культурологічний методи, а також до певної міри структурно-типологічний, географічний та інші методи етнології.

Ключові слова: Покрови, Дмитра, Кузьми і Дем’яна, Михайла, народна релігійність, календарна обрядовість, традиція, вірування, функціонування.

Надійшла 20.01.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Дяків В. Свято Семена: народна релігійність у традиційній календарній обрядовості українців на тлі передумов передріздвяно-новорічного періоду. Народознавчі зошити. 2019. № 2 (146). С. 293—302. DOI: 10.15407/nz2019.02.293
  • 2.         Дяків В. Свято Михайлове чудо: народна релігійність у контексті передумов передріздвяно-новорічного періоду календарної обрядовості українців. SWorld Journal: International periodic scientific journal. Indexed in INDEX COPERNICUS. Issue № 2. Part 3. October 2019. Bulgaria: D.A. Tsenov Academy of Economics — Svishtov. С. 66—76. DOI: 10.30888/2410-6615.2019-02-03-001.
  • 3.         Дяків В. Свято Михайлове чудо: народна релігійність у контексті передумов передріздвяно-новорічного пе рі оду календарної обрядовості українців. SCIENCE FOR MODERN HUMANITY: Conference procee dings. Indexed in INDEX COPERNICUS. October 2019. Bulgaria: Sworld & D.A. Tsenov Academy of Economics — Svishtov. С. 94—96.
  • 4.         Дяків В. Різдво Богородиці: народно-релігійні віру вання та уявлення на тлі передумов передріздвяно-новорічного періоду у календарній обрядовості укра їнців. Народознавчі зошити. 2022. № 6 (168). С. 1439—1447. DOI: 10.15407/nz2022.06.1439
  • 5.         Дяків В. «Земля тоді здвигнеться, повертається літо на зиму»: особливості народної релігійності у святі Здви ження. Народознавчі Зошити. 2024. № 1 (175). С. 205—210. DOI: 10.15407/nz2024.01.205
  • 6.         Дяків В. Свято Семена: передумови передріздвяно-новорічного періоду (на етнографічних матеріалах з Покуття та Бойківщини). Пам’ятки Тустані в контексті освоєння Карпат. Проблеми їх збереження та використання: матеріали V Міжнародної нау ково-практичної конференції до 50-ліття експедиції в Тустані, 30 вересня — 1 жовтня 2021 р., Львів; Урич. Львів, 2021. С. 93—95.
  • 7.         Дяків В. Свято Семена: народна релігійність і передумови передріздвяно-новорічного періоду (на матеріалах з Покуття та Бойківщини). Фортеця: збірник заповідника «Тустань». Львів: Простір-М, 2022. Кн. 5. С. 472—488.
  • 8.         Дяків В. Народна релігійність у календарній обрядовості українців: Михайлове чудо (передумови перед різдвяно-новорічного періоду). Народознавчі Зошити. 2023. № 4 (172). С. 1103—1110. DOI: 10.15407/nz2023.04.1103
  • 9.         Грушевський М. Історія украінської літератури: в 6 т., 9 кн. Київ, 1993. Т. 1. 392 с.
  • 10.       Дикарев М. Народний калєндар Валуйського повіту (Борисівськоїволости) у Вороніжщині (Записано від Наталі Дикаревої, Петра Короля, Гальки Миронен кової, Гальки Михайленкової, Віри і Петра Тарасевських і др.). Материяли до українсько-руської етно льоґії. 1905. Т. VI. С. 114—204.
  • 11.       Петрушевич А.С. Общерусский дневник церковных, народных, семейных праздников и хозяйственных занятий, примет и гаданий. Львов, 1866. 100 с.
  • 12.       Радович Р. Поліський «Посвіт» (Технологічний і куль турно-генетичний аспекти). Народознавчі Зошити. 2012. № 5 (107). С. 799—817.
  • 13.       Зубрицький М. Народній календар, народні звичаї повірки, прив’язані до днів в тиждни і до рокових сьвят. (Записані у Мшанці, Староміського повіту і по сусідніх селах). Материяли до українсько-русь кої етнольоґії.  За редакциєю Хв. Вовка. Львів, 1900. Т. III. С. 33—60.
  • 14.       Франко І. Народний календар. Етнографічний Збірник. Т. V. Під редакцією Івана Франка. Львів: Видає етнографічна комісія Наукового Товариства імени Шев ченка, 1898. С. 203—210.
  • 15.       Дяків В. «Полазник» на Введення як відображення народної релігійності в календарній обрядовості українців. Народознавчі Зошити. 2023. № 5 (173). С. 1265—1270. DOI: 10.15407/nz2023.05.1265
  • 16.       Курочкін О. Святковий рік українців (від давнини до сучасності). Біла Церква, 2014. 392 с.
  • 17.       Стішова Н. Українські календарні свята осіннього циклу. Київ, 2017. 240 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »