« 2025. № 1 (181)

Народознавчі зошити.  2025. № 1 (181).  С. 199—205

УДК: 37.091.33:75.021.32-035.676.332.2

DOI https://doi.org/10.15407/

ПЛЕНЕРИ ТА МАЙСТЕР-КЛАСИ ЯК ЕФЕКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ АКВАРЕЛЬНОГО ЖИВОПИСУ

ЛАШКО Ілля

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0212-9599
  • асистент, кафедра образотворчого і декоративно-прикладного
  • мистецтва та реставрації творів мистецтва,
  • Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка,
  • вул. Огієнка, 61, 32302, Кам’янець-Подільський, Україна,
  • Контакти: e-mail: lashkoi@kpnu.edu.ua

Анотація. У статті розглянуто значення пленерної практики та майстер-класів у навчальному процесі акварельного живопису, з акцентом на їхню роль у розвитку технічних і творчих навичок студентів. Метою дослідження є узагальнений аналіз впливу цих методів на формування професійних компетентностей майбутніх митців.

Особлива увага приділяється ролі пленерної практики та майстер-класів у сучасній художній освіті. Пленер розглядається як важливий етап навчального процесу, що забезпечує розвиток зорового сприйняття, опанування принципів лінійної та повітряної перспективи. Майстер-класи, своєю чергою, забезпечують можливість безпосереднього спілкування з викладачем, який демонструє технічні прийоми, методи роботи з матеріалами та власний художній стиль, що сприяє засвоєнню професійних навичок.

Поєднання майстер-класів і пленерної практики формує унікальні умови для перенесення теоретичних знань в практичний досвід, сприяє виробленню у студента власного підходу до вирішення художніх завдань та становленню творчої індивідуальності. Такі методи є взаємодоповнюючими інструментами в підготовці майбутніх митців, які поєднують технічну майстерність, креативність і здатність до самовираження.

Методологія дослідження полягає у використанні таких методів як спостереження, аналізу педагогічного досвіду та порівняльного підходу щодо вивчення практики викладання живопису.

Ключові слова: акварельний живопис, пленер, практика, майстер-клас, навчальний процес, методи.

Надійшла 15.02.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Чебикін А.В. Пленер як різновид мистецької школи. Українська академія мистецтва: дослідн. та наук.-метод. пр. Київ, 2012. Вип. 18. С. 7—8. URL: http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/440 (Дата звернення: 09.01.2025).
  • 2.         Нікітін А. Майстер-клас — невід’ємна складова навчального процесу. П’яті Платонівські читання: тези доповідей Міжнародної наукової конференції. Київ, 2018. С. 81—82. URL: https://platonconference.kiev.ua/documents/Platon_chit_2017-2.pdf (Дата звернення: 09.01.2025).
  • 3.         Черватюк В. Методичні рекомендації з пленерного живопису для молодих художників. Українська академія мистецтва: дослідн. та наук.-метод. пр. Київ, 2013. Вип. 21. С. 44—51. URL: http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/391 (Дата звернення: 11.01.2025).
  • 4.         Юрченко О.С. Навчально-творча практика «Пленер» в системі підготовки студентів за спеціальністю «Образотворче мистецтво». Педагогіка вищої та середньої школи: зб. наук. праць. № 18. Кривий Ріг, 2007. Ч. 2: Мистецько-педагогічна освіта. С. 254—264. URL: https://doi.org/10.31812/educdim.5982 (Дата звернення: 11.01.2025).
  • 5.         Черватюк В. Виховання художнього бачення на пленерних студіях. Українська академія мистецтва: дослідн. та наук.-метод. пр. Київ, 2011. Вип. 18. С. 9—15. URL: http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/441 (Дата звернення: 11.01.2025).
  • 6.         Жук А. Жанр міського пейзажу в контексті розвитку пленерного руху. Шості Платонівські читання: те зи доповідей Міжнародної наукової конференції. Київ, 2019. С. 86—87. URL: https://platonconference.kiev.ua/documents/Platon_chit_6_blok__3.pdf (Дата звернення: 11.01.2025).
  • 7.         Нагуляк П. Національні традиції пленеру у мистецькому розвитку професіонала. Дев’яті Платонівські читання: тези доповідей Міжнародної наукової конференції. Київ: ФОП О. Лопатіна, 2021. С. 116—117. URL: https://platonconference.kiev.ua/documents/Platon_chit_2021.pdf (Дата звернення: 09.01.2025).
  • 8.         Величко Д. Значення виїзних пленерів для формування професійних і особистісних якостей у здобувачів вищої освіти мистецьких спеціальностей. Шості Платонівські читання: тези доповідей Міжнародної наукової конференції. Київ, 2019. С. 67. URL: https://platonconference.kiev.ua/documents/Platon_chit_6_blok__3.pdf (Дата звернення: 11.01.2025).
  • 9.         Сова О. Майстер-клас як ефективна форма навчання майбутніх учителів образотворчого мистецтва на пленері. Інноваційний розвиток вищої освіти: глобальний, європейський та національний виміри змін: матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції (16—17 квітня 2019 року, м. Суми). Суми: Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2019. Том 1. С. 186—189. URL: https://jmm.sspu.edu.ua/images/2021/konf_InDevHEd_new/konf_InDevHEd_2019/Conf.InDevHEd_Proceedings.vol.1.2019.EURDOCS_ae413.pdf#page=186 (Дата звернення: 11.01.2025).
  • 10.       Анорує Дженніфер Аданна. Майстер-клас як форма методичної роботи викладача Андрія Блудова в рамках освітньої програми майстерні формального мистецтва НАОМА. Десяті Платонівські читання: тези доповідей Міжнародної наукової конференції (Київ, 2022). Львів; Торунь: Liha-Pres, 2022. С. 115—116. URL: https://platonconference.kiev.ua/documents/Pla ton_chit_10.pdf (Дата звернення: 11.01.2025).
  • 11.       Рябченко О. Вплив культурної спадщини на виховання творчої особистості. Сьомі Платонівські читання: те зи доповідей Міжнародної наукової конференції. Київ: Видавництво Людмила, 2020. С. 144—145. URL: https://platonconference.kiev.ua/documents/Platon_chit_2019_all_3.pdf (Дата звернення: 09.01.2025).
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »