« 2025. № 1 (181)

Народознавчі зошити.  2025. № 1 (181).  С. 199—205

УДК: 37.091.33:75.021.32-035.676.332.2

DOI https://doi.org/10.15407/

ПЛЕНЕРИ ТА МАЙСТЕР-КЛАСИ ЯК ЕФЕКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ АКВАРЕЛЬНОГО ЖИВОПИСУ

ЛАШКО Ілля

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0212-9599
  • асистент, кафедра образотворчого і декоративно-прикладного
  • мистецтва та реставрації творів мистецтва,
  • Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка,
  • вул. Огієнка, 61, 32302, Кам’янець-Подільський, Україна,
  • Контакти: e-mail: lashkoi@kpnu.edu.ua

Анотація. У статті розглянуто значення пленерної практики та майстер-класів у навчальному процесі акварельного живопису, з акцентом на їхню роль у розвитку технічних і творчих навичок студентів. Метою дослідження є узагальнений аналіз впливу цих методів на формування професійних компетентностей майбутніх митців.

Особлива увага приділяється ролі пленерної практики та майстер-класів у сучасній художній освіті. Пленер розглядається як важливий етап навчального процесу, що забезпечує розвиток зорового сприйняття, опанування принципів лінійної та повітряної перспективи. Майстер-класи, своєю чергою, забезпечують можливість безпосереднього спілкування з викладачем, який демонструє технічні прийоми, методи роботи з матеріалами та власний художній стиль, що сприяє засвоєнню професійних навичок.

Поєднання майстер-класів і пленерної практики формує унікальні умови для перенесення теоретичних знань в практичний досвід, сприяє виробленню у студента власного підходу до вирішення художніх завдань та становленню творчої індивідуальності. Такі методи є взаємодоповнюючими інструментами в підготовці майбутніх митців, які поєднують технічну майстерність, креативність і здатність до самовираження.

Методологія дослідження полягає у використанні таких методів як спостереження, аналізу педагогічного досвіду та порівняльного підходу щодо вивчення практики викладання живопису.

Ключові слова: акварельний живопис, пленер, практика, майстер-клас, навчальний процес, методи.

Надійшла 15.02.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Чебикін А.В. Пленер як різновид мистецької школи. Українська академія мистецтва: дослідн. та наук.-метод. пр. Київ, 2012. Вип. 18. С. 7—8. URL: http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/440 (Дата звернення: 09.01.2025).
  • 2.         Нікітін А. Майстер-клас — невід’ємна складова навчального процесу. П’яті Платонівські читання: тези доповідей Міжнародної наукової конференції. Київ, 2018. С. 81—82. URL: https://platonconference.kiev.ua/documents/Platon_chit_2017-2.pdf (Дата звернення: 09.01.2025).
  • 3.         Черватюк В. Методичні рекомендації з пленерного живопису для молодих художників. Українська академія мистецтва: дослідн. та наук.-метод. пр. Київ, 2013. Вип. 21. С. 44—51. URL: http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/391 (Дата звернення: 11.01.2025).
  • 4.         Юрченко О.С. Навчально-творча практика «Пленер» в системі підготовки студентів за спеціальністю «Образотворче мистецтво». Педагогіка вищої та середньої школи: зб. наук. праць. № 18. Кривий Ріг, 2007. Ч. 2: Мистецько-педагогічна освіта. С. 254—264. URL: https://doi.org/10.31812/educdim.5982 (Дата звернення: 11.01.2025).
  • 5.         Черватюк В. Виховання художнього бачення на пленерних студіях. Українська академія мистецтва: дослідн. та наук.-метод. пр. Київ, 2011. Вип. 18. С. 9—15. URL: http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/441 (Дата звернення: 11.01.2025).
  • 6.         Жук А. Жанр міського пейзажу в контексті розвитку пленерного руху. Шості Платонівські читання: те зи доповідей Міжнародної наукової конференції. Київ, 2019. С. 86—87. URL: https://platonconference.kiev.ua/documents/Platon_chit_6_blok__3.pdf (Дата звернення: 11.01.2025).
  • 7.         Нагуляк П. Національні традиції пленеру у мистецькому розвитку професіонала. Дев’яті Платонівські читання: тези доповідей Міжнародної наукової конференції. Київ: ФОП О. Лопатіна, 2021. С. 116—117. URL: https://platonconference.kiev.ua/documents/Platon_chit_2021.pdf (Дата звернення: 09.01.2025).
  • 8.         Величко Д. Значення виїзних пленерів для формування професійних і особистісних якостей у здобувачів вищої освіти мистецьких спеціальностей. Шості Платонівські читання: тези доповідей Міжнародної наукової конференції. Київ, 2019. С. 67. URL: https://platonconference.kiev.ua/documents/Platon_chit_6_blok__3.pdf (Дата звернення: 11.01.2025).
  • 9.         Сова О. Майстер-клас як ефективна форма навчання майбутніх учителів образотворчого мистецтва на пленері. Інноваційний розвиток вищої освіти: глобальний, європейський та національний виміри змін: матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції (16—17 квітня 2019 року, м. Суми). Суми: Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2019. Том 1. С. 186—189. URL: https://jmm.sspu.edu.ua/images/2021/konf_InDevHEd_new/konf_InDevHEd_2019/Conf.InDevHEd_Proceedings.vol.1.2019.EURDOCS_ae413.pdf#page=186 (Дата звернення: 11.01.2025).
  • 10.       Анорує Дженніфер Аданна. Майстер-клас як форма методичної роботи викладача Андрія Блудова в рамках освітньої програми майстерні формального мистецтва НАОМА. Десяті Платонівські читання: тези доповідей Міжнародної наукової конференції (Київ, 2022). Львів; Торунь: Liha-Pres, 2022. С. 115—116. URL: https://platonconference.kiev.ua/documents/Pla ton_chit_10.pdf (Дата звернення: 11.01.2025).
  • 11.       Рябченко О. Вплив культурної спадщини на виховання творчої особистості. Сьомі Платонівські читання: те зи доповідей Міжнародної наукової конференції. Київ: Видавництво Людмила, 2020. С. 144—145. URL: https://platonconference.kiev.ua/documents/Platon_chit_2019_all_3.pdf (Дата звернення: 09.01.2025).
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »