« 2025. № 1 (181)

Народознавчі зошити.  2025. № 1 (181).  С. 220—224

УДК [75.046.03.025.4:27-523.41-549](477.83-22)”193″

DOI https://doi.org/10.15407/

ТВІР 1935 РОКУ «ПРЕСВЯТА ЄВХАРИСТІЯ» З ЦЕРКВИ АРХАНГЕЛА МИХАЇЛА С. ПІДГІРЦІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.: з досвіду проведення консерваційно-реставраційних робіт        

РАЗІНКОВА Лариса

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0008-9099-7962
  • доцентка кафедри реставрації творів мистецтва;
  • художниця-реставраторка станкового
  • олійного живопису першої категорії,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: voznitska@gmail.com

Анотація. Мета статті — засвідчити проведення сукупності консервативних засобів і відновлювальних робіт стосовно однієї пам’ятки малярства першої пол. XX ст. — великоформатного твору «Пресвята Євхаристія» громади церкви Архангела Михаїла с. Підгірці Бродівського району Львівської області — задля збереження її автентичного стану. Живописне полотно «Пресвята Євхаристія» має не тільки мистецьке, але й історичне значення, оскільки в нижній третині твору є контурно-площинне зображення «Горішньої» дерев’яної церкви з дзвінницею, іменованою на честь Архангела Михаїла, яка була збудована у 1720 р. і якої на нинішній час немає — згоріла у 2006 році.

Об’єкт дослідження — комплекс заходів з відновлення та фізичного збереження пам’яток без  зміни   їхнього   художньо-історичного   вигляду, а предмет дослідження — великоформатне живописне полотно «Пресвята Євхаристія», датоване 1935 роком. Тема є актуальною, оскільки в пропонованому комплексному висвітленні досі не була предметом докладного наукового розгляду. Методологія статті ґрунтується на комплексному залученні низки загальнонаукових методів, основним з яких став метод типологічного та мистецтвознавчого аналізу.

Ключові слова: «Пресвята Євхаристія», Архангел Михаїл, дерев’яна церква, дзвінниця, с. Підгірці, поч. XX ст., живописне полотно, контурно-площинне зображення, мистецьке значення, історичне значення, реставрація, загроза знищення, температурно-вологісний режим, кракелюр, фарбовий шар.

Надійшла 16.02.2025

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »