« 2025. № 1 (181)

Народознавчі зошити.  2025. № 1 (181).  С. 23—28

УДК 392.5-043.61

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.01.023

ТРАДИЦІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВЕСІЛЬНОЇ АТРИБУТИКИ В СЕЛІ ЗАЛІЗНЯК СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ (СЕРЕДИНА — ДРУГА ПОЛОВИНА XX СТ.)

ГАВРИЛЕНКО Анна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0007-6036-7284
  • провідна методистка, Сумський обласний
  • науково-методичний центр культури і мистецтв,
  • відділ нематеріальної культурної спадщини,
  • вул. Петропавлівська, 49, 40000, Суми, Україна,
  • Контакти: e-mail: gawrilenko.an@gmail.com

Анотація. Мета розвідки — на основі матеріалів, зібраних під час експедиційних досліджень працівників відділу нематеріальної культурної спадщини Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв до села Залізняк Верхньосироватської громади Сумського району (2021—2023 рр.), висвітлити особливості локальної традиції виготовлення весільної атрибутики.

Об’єктом дослідження є історія та технологія створення обрядових елементів народного вбрання та іншої атрибутики на Сумщині.

Предмет етнографічної розвідки — особливості традиції виготовлення весільної атрибутики у селі Залізняк Сумської області в середині — другій половині XX століття.

Методологія дослідження базується, перш за все, на експедиційних спостереженнях авторки, принципі наукової об’єктивності, теоретичному аналізі та систематизації.

Етнографічну розвідку написано на основі польових матеріалів, зібраних авторкою, а також начальником відділу нематеріальної культурної спадщини Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв Вікторією Гавриленко в селі Залізняк у період з 2021 по 2023 роки. Учасницями експедиційного дослідження також були Ольга Шляжко, Ірина Варламова та Юлія Єгорова.

Ключові слова: весільна атрибутика, Сумщина, традиційне весілля, головний убір, квітка.

Надійшла 24.01.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Ніколаєва Т. Історія українського костюма. Київ: Либідь, 1996. 176 с.
  • 2.         Архів Сумського обласного науково-методичного цен тру культури і мистецтв. Записано в селі Залізняк Сумського району Сумської області від Катерини Петрівни Гецько (1947 р. н.), 15.11.2023 року. Збирачі Анна Гавриленко, Вікторія Гавриленко, Ольга Шляжко.
  • 3.         Архів Сумського обласного науково-методичного цент ру культури і мистецтв. Записано в селі За лізняк Сумського району Сумської області від Катерини Петрівни Гецько (1947 р. н.), 13.05.2021 року. Збирачі Анна Гавриленко, Вікторія Гавриленко, Ольга Шляжко, Ірина Варламова, Юлія Єгорова.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »