Архів
Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166). С. 745-1010 DOI... переглянути»
Народознавчі зошити. 2021. № 1 (157). С. 1–252 DOI... переглянути»
Народознавчі зошити. 2025. № 1 (181). С. 1-248 DOI... переглянути»
Народознавчі зошити. 2022. № 3 (165). С. 523-744 DOI... переглянути»
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2025. № 1 (181)

Народознавчі зошити.  2025. № 1 (181).  С. 23—28

УДК 392.5-043.61

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.01.023

ТРАДИЦІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВЕСІЛЬНОЇ АТРИБУТИКИ В СЕЛІ ЗАЛІЗНЯК СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ (СЕРЕДИНА — ДРУГА ПОЛОВИНА XX СТ.)

ГАВРИЛЕНКО Анна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0007-6036-7284
  • провідна методистка, Сумський обласний
  • науково-методичний центр культури і мистецтв,
  • відділ нематеріальної культурної спадщини,
  • вул. Петропавлівська, 49, 40000, Суми, Україна,
  • Контакти: e-mail: gawrilenko.an@gmail.com

Анотація. Мета розвідки — на основі матеріалів, зібраних під час експедиційних досліджень працівників відділу нематеріальної культурної спадщини Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв до села Залізняк Верхньосироватської громади Сумського району (2021—2023 рр.), висвітлити особливості локальної традиції виготовлення весільної атрибутики.

Об’єктом дослідження є історія та технологія створення обрядових елементів народного вбрання та іншої атрибутики на Сумщині.

Предмет етнографічної розвідки — особливості традиції виготовлення весільної атрибутики у селі Залізняк Сумської області в середині — другій половині XX століття.

Методологія дослідження базується, перш за все, на експедиційних спостереженнях авторки, принципі наукової об’єктивності, теоретичному аналізі та систематизації.

Етнографічну розвідку написано на основі польових матеріалів, зібраних авторкою, а також начальником відділу нематеріальної культурної спадщини Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв Вікторією Гавриленко в селі Залізняк у період з 2021 по 2023 роки. Учасницями експедиційного дослідження також були Ольга Шляжко, Ірина Варламова та Юлія Єгорова.

Ключові слова: весільна атрибутика, Сумщина, традиційне весілля, головний убір, квітка.

Надійшла 24.01.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Ніколаєва Т. Історія українського костюма. Київ: Либідь, 1996. 176 с.
  • 2.         Архів Сумського обласного науково-методичного цен тру культури і мистецтв. Записано в селі Залізняк Сумського району Сумської області від Катерини Петрівни Гецько (1947 р. н.), 15.11.2023 року. Збирачі Анна Гавриленко, Вікторія Гавриленко, Ольга Шляжко.
  • 3.         Архів Сумського обласного науково-методичного цент ру культури і мистецтв. Записано в селі За лізняк Сумського району Сумської області від Катерини Петрівни Гецько (1947 р. н.), 13.05.2021 року. Збирачі Анна Гавриленко, Вікторія Гавриленко, Ольга Шляжко, Ірина Варламова, Юлія Єгорова.

читати публікацію»

Наші автори
Павлюк Степан Петрович. Доктор історичних... ознайомитись»
Сапеляк Оксана Адамівна. Старший науковий... ознайомитись»
Никорак Олена Іванівна. Старший науковий... ознайомитись»
Радович Роман Богданович. Науковий... ознайомитись»
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »