« 2025. № 1 (181)

Народознавчі зошити.  2025. № 1 (181).  С. 55—60

УДК 347.626″192″(477.83/.86)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.01.055

ПРИМУС ДО ШЛЮБУ У СІЛЬСЬКОМУ ГАЛИЦЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ  (20—30 ті рр. ХХ ст.)

ВОЙТОВИЧ Надія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6313-9585
  • кандидатка історичних наук, доцент,
  • Львівський національний університет ветеринарної
  • медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького,
  • кафедра історії України та економічної теорії,
  • вул. Пекарська, 50, 79010, Львів, Україна,
  • Контакти: e mail: wojtovych@ukr.net

Анотація. Українське сільське суспільство Галичини міжвоєнного періоду, незважаючи на асиміляційну політику Другої Речі Посполитої, у повсякденному житті продовжувало керуватися нормами звичаєвого права та канонічними догмами церкви. Що стосується шлюбно-сімейної сфери, то домінуючий вплив мала Українська Греко-Католицька Церква. Саме архівні матеріали Львівської Греко-католицької митрополичої консисторії мають неабияку вагу, бо з-поміж іншого дають можливість з’ясувати різні аспекти існування української сім’ї в Галичині у 20—30-х рр. ХХ ст. Мета статті — на основі аналізу архівних та етнографічних матеріалів з’ясувати мотиви укладення ранніх та повторних шлюбів; застосування батьками примусу до шлюбу своїх дітей; показати, що відсутність почуттів любові була однією із причин домашнього насильства у сім’ї. Об’єкт наукових студій — українське сільське населення Галичини. Предметом дослідження є шлюбно-сімейні відносини, зокрема мотиви вибору подружньої пари та примушування батьками до шлюбу під впливом тяжких економічних повоєнних реалій. Хронологічні межі праці охоплюють 20—30 ті рр. ХХ ст., коли Галичина перебувала у складі Польської держави. Територіальні межі охоплюють регіони України, що в міжвоєнний період входили до складу Другої Речі Посполитої. За сучасним адміністративно-територіальним поділом це Івано-Франківська, Львівська та Тернопільська області. Методологія дослідження базується на застосуванні методологічного принципу історизму, а також на загальнонаукових і спеціальних наукових методах, передусім на порівняльно-історичному.

Ключові слова: Галичина, українці, сільське населення, шлюб, сім’я, примус до шлюбу, насильство.

Надійшла 31.01.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Пасіцька О. Соціально-економічна діяльність українців Галичини (1919—1939): (дис. … докт. іст. наук: 07.00.01 — Історія України, 07.00.02 — Всесвітня історія). Львів, 2019. 599 с.
  • 2.         Кульчицький В., Левицька І. Джерела, структура, основні положення Австрійського цивільного кодексу 1811 р. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2009. Вип. 48. С. 46—51.
  • 3.         Виздрик В. Соціально-економічні та суспільно-полiтичні процеси в галицькому селі (1919—1939): (дис. … докт. іст. наук: 07.00.01 — Історія України). Львів, 2016. 493 с.
  • 4.         Байдак М. Жінка в Галичині в умовах Першої світової війни у світлі порівняльних студій. Galicja i jej dziedzictwo. 23: Kobieta w Galicji. Nowoczesność i tradycja. 2016. S. 496—509.
  • 5.         Черчович І. Подружні зради в галицьких сім’ях кінця ХІХ — початку ХХ століття. URL: https://ua moderna.com/md/cherchovych-galicia-adultery/ (дата зв. 19.09.2023).
  • 6.         Центральний державний історичний архів України у Львові (далі — ЦДІА України у Львові). Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 451. Арк. 1—27.
  • 7.         ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 375. Арк. 1—37.
  • 8.         ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 211. Арк. 1—54.
  • 9.         ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 258. Арк. 1—68.
  • 10.       ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 394. Арк. 1—29.
  • 11.       ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 360. Арк. 1—11.
  • 12.       ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 311. Арк. 1—18.
  • 13.       ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 406. Арк. 1—65.
  • 14.       ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 209. Арк. 1—36.
  • 15.       Онишко О. Правові наслідки позашлюбної спорідненості за сімейним правом Польщі (1918—1939 рр.). Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ: серія юридична. 2016. Вип. 2. С. 52—64.
  • 16.       ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 506. Арк. 1—23.
  • 17.       ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 549. Арк. 1—66.
  • 18.       ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 210. Арк. 1—47.
  • 19.       ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 355. Арк. 1—31.
  • 20.       ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 223. Арк. 1—55.
  • 21.       Галько О. Традиції укладення шлюбу бойків Карпат (кінець ХІХ — перша половина ХХ століття). Етнічна історія народів Європи. 2001. Вип. 10. С. 40—44.
  • 22.       Ісаєвич Я., Федорів О. Сімейний побут. Становище жінки. URL: http://litopys.org.ua/istkult2/ikult 207.htm (дата зв. 19.09.2024).
  • 23.       Ганцкая О. Польская семья. Опыт этнографического изучения. Москва: Наука, 1986. 176 с.
  • 24.       Гошко Ю. Звичаєве право населення Українських Карпат та Прикарпаття XIV—XIX ст. Львів: Ін-т народознавства НАН України, 1999. 336 с.
  • 25.       Слюсар Л. Еволюція шлюбу в Україні: ХVII — початок XX сторіччя. Демографія та соціальна еко номіка. 2011. Вип. 2. С. 62—72.
  • 26.       Кашуба М. Народы Югославии. Отв. ред. Иванова Ю., Кашуба М., Красновская Н. Брак у народов Центральной и Юго-Восточной Европы. С. 82—134. Москва: Наука, 1988.
  • 27.       ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 571. Арк. 1—18.
  • 28.       ЦДІА України у Львові. Ф. 201, Оп. 2 а. Спр. 184. Арк. 1—112.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »