« 2025. № 2 (182)

Народознавчі зошити. 2025. № 2 (182). С. 451—465

УДК 398-047.37:378.09(439)5уд]:001.8”20”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.02.451

СУЧАСНІ ФОЛЬКЛОРНІ СТУДІЇ В БУДАПЕШТСЬКОМУ ІНСТИТУТІ ЕТНОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

МУШКЕТИК Леся

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5958-0044
  • докторка філологічних наук,
  • член-кореспондентка НАН України,
  • провідна наукова співробітниця,
  • Інститут мистецтвознавства, фольклористики
  • та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України,
  • вул. Микільсько-Слобідська, 2-Б, 02002, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: mushketik@ukr.net

Анотація. Угорська фольклористика нині активно розвивається в академічному Інституті етнографічних досліджень Центру гуманітаристики, що входить до міжнародної мережі HUN-REN. Метою нашої праці є аналіз основних напрямів дослідження традиційного та сучасного фольклору, які розробляють в Інституті, особливостей збирання, публікації та аналізу текстів у наш час, застосовуваних методів і методологій, персоналій учених. Методи дослідження: історіографічний, аналітичний і синтетичний, біобібліографічний, зіставний.

Відділ фольклору репрезентують дев’ять науковців, які виконують як спільні завдання та проєкти, так і індивідуальну тематику. Так, завершується підготовка нової, синтетичної праці «Енциклопедія угорської народнопоетичної творчості», опубліковано багатотомні каталоги покажчиків типів угорських історичних переказів, демонологічних переказів Трансильванії та ін. Продовжується вивчення традиційних жанрів фольклору — казок, пісень, загадок, паремій тощо. Це особливості функціонування казкового епосу в ХІХ ст., дифузія казкових та літературних текстів, фольклоризм та фольклоризація, фольклор у масовій культурі; відображення історичних подій та діячів в уснопоетичній творчості, популярній культурі; проблеми самоідентифікації, народної релігії угорців діаспори тощо. Свої напрацювання фольклористи Інституту регулярно оприявнюють у фахових часописах, збірках, виступах на конференціях, де обмінюються досвідом також у рамках міжнародних проєктів. 

Ключові слова: Інститут етнографічних досліджень, HUN-REN, фольклор, тематика, жанри, конференції, персоналії.

Надійшла 20.03.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Мушкетик Л. Сучасна угорська етнологія: осередки, напрями досліджень, персоналії. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2017. 400 с.
  • 2.         Magyar Néprajzi Lexikon (MNL). Budapest: Akadé­miai K., 1977—1982. K. 1—5. 
  • 3.         Magyar Néprajz nyolc kötetben. Budapest: Akadémiai  K., 1988 —2011. K. І.—VIII.
  • 4.         Szemerkényi Á. Miért írunk Magyar Népköltészeti Lexikont? Ethno-lore. 2013. XXX. P. 9—36.
  • 5.         Liszka J. Átmenetek. Folklór és nem-folklór határán. Ko marom: Selye Janos Egyetem Tanarkepző, 2013. 288 p.
  • 6.         Folklór és irodalom. Szerk. Szemerkényi Á. Budapest: Akadémiai K., 2005. 440 р.
  • 7.         Folklór és nyelv. Szerk. Szemerkényi Á. Budapest: Akadémiai K., 2010. 571 р.
  • 8.         Folklór és történelem. Szerk. Szemerkényi Á. Budapest: Akadémiai K., 2007. 544 p.
  • 9.         Vargha K. Folklór a magyar művelődéstörténetben. Egy interdiszciplináris konferenciasorozat és a magyar folklorisztika útkeresése a 21. században. Ethnographia. 2013.124. 1. P. 80—108. 
  • 10.       Mikos É. A folklór fogalma(i) avagy a kifejezés nehézsége. Folklór és nyelv. Serk. Szemerkényi Á. Budapest: Aka démiai Kiadó, 2010. P. 59—68.
  • 11.       Landgraf I., Vargha K. Folklór. Magyar Népköltészeti Lexikon. Főszerk. Szemerkényi Á. (kézirat).
  • 12.       Landgrad I. Kötődések és távlatok. Hozzászólás Szilágyi Márton «Néprajz és irodalomtörtűnet: Egymásba fonodó utak»című előadásához. Számvetés és tervezés. A néprajztudomány helyzete és jövője a 21. században. Szerk. Cseh F., Mészáros Cs., Borsos B. BTK Néprajztudományi Intézet; L’Harmattan Kiadó, 2020. P. 331—339.
  • 13.        Gulyás J. «Mert ​ha irunk népdalt, mért ne népmesét?» A népmese az 1840-es évek magyar irodalmában. Budapest: Akadémiai K., 2010. 252 p.
  • 14.       Gulyás J. Az «izgalmas és titokzatos példa»: A Lúdas Ma tyi-mesetípus szóbeli és írásbeli hagyományozódása. Studia Literraria. 2020. 59. 3—4. P. 130—159. DOI https://doi.org/10.37415/studia/2020/59/8576
  • 15.       Gulyás J. Női műfaj volt-e a mese? Mesemondók, me segyűjtők, meseírók. Nőszerzők a 19. szazadban: lehe tősegek es korlatok. Szerk. Török Zs. Budapest: Reciti, 2019. P. 293—335.
  • 16.       Az Arany csalad mesegyűjtemenye: Az Arany csalad keziratos mese- es talalosgyűjtemenyenek, valamint Arany Laszlo Eredeti nepmesek cimű művenek szinoptikus kritikai kiadasa. Szerk. Domokos M., Gulyás J. Budapest: MTA BKK; Universitas Kiadó; MTA Könyvtár és Információs Központ, 2018. 740 р.
  • 17.       Vargha K. Találós kérdések-1295 hagyományos szóbeli rejtvény. Budapest: Tinta Könyvkiadó kft., 2016. 192 р.
  • 18.       Landgraf I. 1956 folklórja: műfajok, motívumok, toposzok. Tradícíó Magazin, 2024. 2. P. 6—10. 
  • 19.       Югас К. Угорські солдатські пісні періоду Першої світової війни про бої з російськими ворогами. Слов’янський світ. 2022. Вип. 21. С. 112—138. DOI: https://doi.org/10.15407/slavicworld2022.21.112
  • 20.       Juhász K. Meg is mosakodjál Magyar népi tisztálkodás a 20. században. Budapest, 2006: Timp kiadó kft. 240 p.
  • 21.       Югас К. «Я відмиюся від усіх моїх гріхів…»: чистота і очищення в угорських народних піснях та баладах. Народна творчість та етнологія. 2020. № 3. С. 72—90. DOI https://doi.org/10.15407/nte2020.03.072
  • 22.       Magyar Z. Rákóczi a néphagyományban: Rákóczi és a kuruc kor mondavilága. Budapest: Osiris K., 2000. 360 p.
  • 23.       Magyar Z. A Magyar történeti mondák katalógusa. Budapest: Kairosz Kiadó, 2018. K. I—XІ.
  • 24.       Magyar Z. Mátyás király narratív hagyományköre. Típus- és motívumindex. Budapest: Balassi kiadó, 2017. 288 p. 
  • 25.       Magyar Z. Erdélyi magyar hiedelemmonda-katalógus. Típus- és motívum index I—IV. Budapest: Kairosz Kiadó, 2021. 1995 p.
  • 26.       Attila. A hunok királya. Irta és szerk. Hoppál M., Magyar Z., Szabados Gy. Budapest: Európai Folklór Intézet, 2023. 357 p.
  • 27.       Magyar Z. Petőfi: A foklórhősse vált költő. Budapest: Magyar napló Kiadó, 2024. 260 p.
  • 28.       Hesz Á. Mi a pletyka. Egy definiálkhatatlan jelenség. Arany hid. Tanulmányok Keszeg Vilmos tiszteletére. Kolozsvár: Kriza János Néprajzi Társaság; BBTE Magyar Néprajz és Antropológia Intézet; Erdélyi Múzeum-Egyesület, Editor: Zsolt A.J.; Vajda A., 2017. P. 831—844.
  • 29.       Nagy I. A magyar mondakutatás fehér foltja: a modern mondák. Ethno-Lore. 2006. XXIV. P. 397—435.
  • 30.       Mikos É. Idegenek az ételünkben: kereskedelmi mondák a 20—21. század magyar sajtójában. Korall: Társadalo mtörténeti Folyóirat. 2022. 89. P. 5—22. 
  • 31.       Mikos É. Krokodil a csatornában: Egy újságmonda filológiája. Doromb. Közköltészeti tanulmányok. Szörk. Csörsz  R.I. Budapest: Reciti Kiadó, 2022. 10. P. 153—175. 
  • 32.       Domokos M. Az elektronukus folklór gyűjtéséról. Ethno-lore. 2013. XXX. P. 292—320. 
  • 33.       Balázs G. Netfolklór — intermedialitás és terjedés. Rе plika. 2015. 90—91. P. 171—185. 
  • 34.       Veszelszki Á. Lájkolom! A Facebook-folklórról. Klárisok. Tanulmánykötet Korompay Klára tiszteletére. Szerk. Csis zár G., Darvas A. Budapest: ELTE Magyar Nyelvtörténeti, Szociolingvisztikai, Dialektológiai Tanszék, 2011. Р. 379—390.
  • 35.       Hoppál M. Szent Antal-lánc avagy a szerencse lánclevele. Világosság. 1984. 25.12. P. 769—776.
  • 36.       Domokos M., Vargha K. Elektronikus választási folklór 2014. Replika. 2015. 90—91. P. 141—169.
  • 37.       Domokos M., Vargha K. Folklór 2.0. A digitális világról három kötetben. Ethnographia. 2016. 127. 4. P. 638—649.
  • 38.       Tamás I. «Adj netet!» Nyelvi, képi kifejezésmód és kreativitás a gyermek- és diákfolklórban. Budapest: Balassi Kia dó, 2022. 192 p.
  • 39.       Tamás I. Nyelvi, stilisztikai eszközök és műfajiság a COVID-19 online folklórjában. Tabula Online. 2021. 22. 2. DOI: 10.54742/tabula.2021.2.03
  • 40.       Balogh B., Fülemile Á. Történeti idő és jelenlét Kalotaszegen — Fejezetek egy emblematikus néprajzi táj jelképpé válásának történeti, társadalmi folyamatairól. Budapest: HUN-REN BKK, 2023. 658 p.
  • 41.       Lancu L. Miért csángó, ha magyar? A moldvai magyarság története és elcsángósítása. Budapest: Libri Kiadó, 2022.190 р.
  • 42.       Lancu L. Népi teológia és megélt vallásosság. Budapest: HUN-REN BTK Néprajztudományi Intézet, 2024. 320 р.
  • 43.       Szakál A. A 19. századi magyar népköltési gyűjtemények és kanonizációjuk. Erdélyi Múzeum LXXIX. 2017. 2. P. 1—31.
  • 44.       «Így nőtt fejemre a sok vadrózsa…». Levelek, dokumentumok Kriza János népköltészeti gyűjtőtevékenységének történetéhez. A szétszóródott kéziratos anyagot összegy., sajtó alá rend., bevezető tanulm. és jegyzet. közzét. Szakál A. Kolozsvár: Kriza János Néprajzi Társaság; Magyar Unitárius Egyház, 2012. 416 p.
  • 45.       Szakál A., Bednárik, J. Adattári reneszánsz a BTK Néprajztudományi Intézetében. Néprajzi Hírek. 2021. 50. 4. P. 139—141. 
  • 46.       Népi vallás és mágia Közép-Kelet-Európában. Válogatott tanulmányok II. Szerk. Pócs É. Budapest, 2018. 768 p.
  • 47.       Számvetés és tervezés: a néprajztudomány helyzete és jövője a 21. században. Szerk. Cseh F., Mészáros Cs., Borsos B. Budapest: L’Harmattan Kiadó; MTA BTK Néprajztudományi Intézet, 2020. 642 p.
  • 48.       Imák a népi és populáris kulturában. Tanulm. Erdélyi Zsuzsanna születésének 100 évfordulója alkalmából. Szerk. Frauhanner Kr., Horváth S., Landgraf I. Budapest, 2021. 262 p.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »