« 2025. № 2 (182)

Народознавчі зошити. 2025. № 2 (182). С. 466—481

УДК [398.21:392.5](=161.2):[801.81:7.046](09)

DOI https://doi.org/10.15407/

МІФОПОЕТИЧНА І МІФОЕРОТИЧНА СЕМАНТИКА КАЗКИ «ЛИСИЧКА І ЖУРАВЕЛЬ»

ТЕМЧЕНКО Андрій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3999-9459
  • доктор історичних наук, доцент,
  • професор кафедри історії України,
  • Черкаський національний університет
  • імені Богдана Хмельницького, 
  • бульвар Шевченка, 81, 18000, м. Черкаси, Україна,
  • Контакти: e-mail: temchen@ukr.net

Анотація. Здійснена чергова спроба дешифрувати приховані смисли відомих сюжетів української традиційної казки. 

Мета публікації — виявлення міфологічних підтекстів казкових образів Лисички, Журавля, Вовка, Котика як семантично динамічних персонажів, що втілюють різні рівні міфологічного всесвіту і презентують загальноприйняті соціальні норми звичаєвого права. 

Методи дослідження відповідають поставленій меті і тяжіють до аналізу, порівняння і синтезу різних концепцій, пов’язаних з реконструкцією міфологічних контексті казки. Крім цього, важливим є залучення досвіду суміжних гуманітарних наук.

Українська казка «Лисичка і Журавель» є рудиментом міфологічного дискурсу, тому має складну смислову конфігурацію. Перший змістовий маркер стосується архаїчної картини світу, що уявляється як протиставлення міфологічного верху-неба (Журавля) і хтонічного низу-землі (Лисички). Звідси позитивні і негативні концепти казки, які проєктуються на ситуації буденності. 

Крім психологічного контенту сюжет казки рясніє еротичною символікою, дотичною до весільного фольклору. У контексті казки формуються додаткові бінарні опозиції із символікою «чоловічого» і «жіночого», зокрема: «глечик  — миска», «чаплія — сковорода», «вовчий хвіст — ополонка» тощо. 

Ключові слова: Божий посланець, весілля, глечик, горщик, Вовк, дітородний орган, еротика, жаба, жінка, Журавель, заєць, змія, казка, Котик, курка, лелека, Лисиця, мак, міф, ополонка, парубок, пиріжок, поведінка, риба, секс, сковорідка, стать, стереотип, тарілка, чаплія, чоловік, хвіст.

Надійшла 17.03.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Кісь О. Етнічні гендерні стереотипи та джерела їх конструювання. Український жіночий рух: здобутки і проблеми: Зб. наук. праць. Вип. перший. Дрогобич, Коло. 2002. С. 26—43. 
  • 2.         Кісь О.Р. Жінка в традиційній українській культурі другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2012. С. 76—233. URL: https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000024325 (дата доступу 03.03.2025).
  • 3.         Нестерцова-Собакарь О.В. Особливості правового становища українських жінок за цивільним законодавством Російської імперії у другій половині XIX на початку XX століття. Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: збірник наукових праць. Дніпропетровськ. 2005. № 1 (20). С. 110—117.
  • 4.         Грушева Т.В. Соціальний статус жінки в радянській Україні у 20—30-ті рр. XX ст. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2017. Вип. 47. С. 119—123. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npifznu_2017_47_24 (дата доступу 03.03.2025).
  • 5.         Буряк Л. Жінка в українському соціумі: історичні студії другої половини ХІХ ст. — початку ХХ ст. Українознавчий альманах. 2011. Вип. 6. C. 67—71. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0003145 (дата доступу 03.03.2025).
  • 6.         Сокіл Г. Образ жінки в українських обрядових піснях: функціональне спрямування, традиційні смисли. URL: https://bibliotekanauki.pl/articles/55678943 (дата доступу 03.03.2025).
  • 7.         Маєрчик М. Ритуал і тіло. Структурно-семантичний аналіз українських обрядів родинного циклу. Київ: Критика, 2011. 327 c.
  • 8.         Українські сороміцькі пісні. Упоряд., передм., прим. М.М. Красікова. Харків: Фоліо, 2003. URL: https://proridne.com/content/%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D1%81%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%96/#m01 (дата доступу 07.02.2025). 
  • 9.         Красіков М. Доречна сороміччина. URL: https://localhistory.org.ua/texts/statti/dorechna-soromich chi na/ (дата доступу 07.02.2025).
  • 10.       Ігнатенко І., Оприско О. «Ідеальна жінка»: уявлення про жіночу красу в СРСР у 1920—1930-ті роки. Етнічна історія народів Європи. 2014. Вип. 42. С. 178—183. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eine_ 2014_42_28 (дата доступу 03.03.2025).
  • 11.       Ігнатенко І. Тіло, секс, шлюб. Історія інтимних стосун ків в українських традиціях. Київ: Віхола, 2023. 256 с. 
  • 12.       Українські народні казки. URL: https://kazky.org.ua/zbirky/ukrajinsjki-narodni-kazky (дата доступу 03.01.2025).
  • 13.       Вірування, пов’язані з білим лелекою. URL: https://uncg.org.ua/projects/zaluchennya-gromadskosti/leleka/viruvannya/ (дата доступу 21.01.2025).
  • 14.       Карабович Т. Народні звичаї на Благовіщення. Наше слово. 2019. № 14. URL: https://nasze-slowo.pl/na rod ni-zvichayi-na-blagovishhennya/ (дата доступу 15.03. 2025).
  • 15.       Материалы для Словаря древнерусского языка по письменным памятникам. Труд И. И. Срезневского. Издание отделения русского языка и словесности Императорской академии наук: в 3 т. Санкт-Петербург: Типография Императорской академии наук. Т. 2. 1895. 1803 с.
  • 16.       Українські народні прислів’я та приказки: дожовтне вий період. Упоряд. Й. Багмут, В. Бобкова, А. Багмут. Київ: Державне видавництво художньої літератури. 1963. 792 с.
  • 17.       Гуменна Д. «Дар Евтодеї». URL: https://www.ukr lib.com.ua/books/printit.php?tid=14293 (дата доступу 12.02.2025).
  • 18.       Гаврилюк Е. Еротичні імплікації рослинної символіки в українській календарній обрядовості. Ритуал. Студії з інтегральної культурології. Львів, 1999. С. 32—55. URL: https://svarga.com.ua/erotichni-im pli ka cziii.html (дата доступу 12.02.2025).
  • 19.       Задорожній В. Символіка українського народного обряду сватання. Міфологія і фольклор, № 2—3. 2013. С. 88—99. URL: http://publications.lnu.edu.ua/jour nals/index.php/mythology/article/viewFile/731/ 732 (дата доступу 07.02.2025).
  • 20.       Троцька В. З історії вивчення асортименту глиняного посуду доби Русі. Етнічна історія народів Європи. № 29. 2009. С. 100—111. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Trotska_Valentyna/Z_istorii_vyvchennia_asortymentu_hlynianoho_posudu_doby_Rusi.pdf (дата доступу 05.02.2025). 
  • 21.       Троцька В. Історія дослідження глиняного посуду києво-руської доби на території України. Сіверщина в історії України. Випуск 10. 2017. С. 96—100. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/12345 67 89/128611/24-Trotskaya.pdf (дата доступу 05.02. 2025).
  • 22.       Троцька В. З історії вивчення використання глиняних виробів у звичаях та обрядах на Русі в Х—ХІІІ століттях. Етнічна історія народів Європи. 2010. Вип. 31. С. 55—61. URL: tp://nbuv.gov.ua/UJRN/eine_2010_31_9 (дата доступу 07.02.2025).
  • 23.       Щербань О.В. Еволюція традицій використання глиняного посуду в народній культурі харчування українців Наддніпрянщини другої половини ХІХ — початку ХХІ століття. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.05 етнологія. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Інститут народознавства НАН України. Львів, 2017. 473 с. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Scherban_Olena/Evoliutsiia_tradytsii_vykorystannia_hlynianoho_posudu_v_narodnii_kulturi_kharchuvannia_ukraintsiv_Na.pdf (дата доступу 07.02.2025).
  • 24.       Чубинський П.П. Мудрість віків. Українське народознавство у творчій спадщині Павла Чубинського: в 2 т. Київ: Мистецтво, 1995. Т. 1. 224 с.: іл.
  • 25.       Темченко А. Міфосемантика і міфосюжетика народної картини «Козак з дівчиною біля криниці». Матеріали до української етнології. 2021. № 20 (23). С. 118—125. URL: https://mue.etnolog.org.ua/2021-rik/20-23/2451-z-istoriyi-ta-teoriyi-ukrayinoznavchykh-studiy/5462-mifosemantyka-i-mifosiuzhetyka-narodnoi-kartyny-kozak-z-divchynoiu-bilia-krynytsi (дата доступу 15.03.2025).
  • 26.       Курочкін О.В. Архаїчний весільний танець-гра «журавель» («бусел»). Наукові записки. Том 20—21. Теорія та історія культури. С. 71—75. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/12345 6789/8614/Kyrochkin_Arxayichnyj_vesilnyj_tanecz.pdf (дата доступу 02.02.2020); URL : https://ekmair.ukma.edu.ua/bitstreams/4717c577-6222-409b-8ede-fbb7fae8af7b/download (дата доступу 24.01.2025).
  • 27.       Маховська С. Весільні традиції українсько-російського порубіжжя (за матеріалами польових досліджень сіл Луганської області). Народна творчість та етнографія. 2011. № 1. С. 99—105. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/43301/ 14-Makhovska.pdf?sequence=1 (дата доступу 03.03. 2025).
  • 28.       Коваленко Н. Орнітонім лелека в сучасному українському діалектному мовленні. Філологічний часопис. 2018. Вип. 2 (12). С. 43—49.
  • 29.       Етнографічні записи Якова Демченка 1857—1858 р. Україна. 1930. Книга 1. С. 89—129.
  • 30.       Ставицька Л. Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників. Київ: Критика. 2008. 456 с.
  • 31.       Велецкая Н. Языческая символика славянских архаических ритуалов. Издательский дом: «Наука», 1978. URL: https://pda.coollib.net/b/57656/read (дата дос тупу 24.01.2023).
  • 32.       Зубик Л. Роль «забав при мерці» в ритуальному процесі похорону у гуцулів. Старожитності Луко мор’я. 2021. URL: https://www.researchgate.net/ pu bli cation/358153218_Rol_zabav_pri_merci_v_ritualnomu_procesi_pohoronu_u_guculiv (дата доступу 24. 02.2025). 33.       Григоренко О.В. Міфологія тривіального та філософія «буденності» (Зіммель — Кракауер — Маркузе  — Єлінек). Від бароко до постмодернізму. 2014. Вип. 18. С. 127—132. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbdp_2014_18_25 (дата доступу 24.02.2025).
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »