2025 №2 Шмагало Р.

« 2025. № 2 (182)

Народознавчі зошити. 2025. № 2 (182). С. 247—258

УДК 7.071.1Шевченко-043.3:[378.4:7]-043.86

DOI https://doi.org/10.15407/

РОЛЬ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА У ПРОСТОРІ УКРАЇНСЬКОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ

ШМАГАЛО Ростислав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9853-8989
  • доктор мистецтвознавства, професор,
  • заслужений діяч мистецтв України,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра історії та теорії мистецтв,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: shmahalo@hotmail.com

Анотація. Розглянута діяльність Т. Шевченка в розвитку мистецької освіти: аналізуються маловідомі факти, які підтверджують документальне існування проєкту Тараса Шевченка про створення мистецької школи (до арешту художника і поета в 1847 р.). Констатується, зокрема, що він читав лекції з теорії живопису та мистецтв, а з 21 лютого 1847 р. мав приступити до викладів малювання у Київському університеті ім. Св. Володимира. Мета дослідження — обґрунтувати значення творчої та викладацької діяльності Т. Шевченка у становленні академічної мистецької освіти в Україні. Актуальність теми обумовлена тим, що саме Шевченко став наріжним каменем для становлення національної мистецької школи України.

Життєві цілі Шевченка не збулися, але його ідейно-естетичне світобачення мало безпосередній мистецько-педагогічний вплив на сучасників та художників-педагогів України наступних поколінь. З різними ідеологічними підходами освітні мистецькі ідеї Шевченка були реалізовані як у радянській Україні, так і в осередках української діаспори. Доведено, що у методичному вимірі проєкт Шевченка мав широку культурологічну основу, опирався на історію, археологію, мистецтвознавство, національну побутову культуру та ужиткове мистецтво, загалом філософію. 

Здолавши стереотипи академізму, Т. Шевченко заклав новий творчо-педагогічний метод, який отримав безліч послідовників і нескінченне число форм реалізації в усіх видах і жанрах мистецтва. 

Ключові слова: Тарас Шевченко, мистецька освіта, академія мистецтв, становлення, послідовники, образотворче мистецтво, філософія мистецтва.

Надійшла 21.03.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Повесть Тараса Шевченко «Художник». Иллюстрации, документы. Альбом. Київ: Мистецтво, 1989.
  • 2.         Огієнко Іван (Митрополит Іларіон). Тарас Шевченко. Упоряд. Микола Тимошик. Київ: Наша наука і наша культура, 2002. 400 с.
  • 3.         Жур П. Труды и дни Кобзаря. Люберцы: Люберецкая газета. 1996. 568 с.
  • 4.         Шмагало Р. Мистецька освіта і мистецтвознавство в Україні середини XIX —середини XX ст.: структурування, методологія, художні позиції. Львів: ЛНАМ, 2022. 548 с.: 743 іл. URL: https://manusbook.com/ 9096_Shmagalo_Art_Education/10/index.html
  • 5.         ЦДІА України у Києві. Ф. 442. Оп. 1. Спр. 8241. Арк. 5.
  • 6.         Жадько В. Цей день в долі Тараса  — 23 грудня! URL: https://www.facebook.com/share/p/1A4eLH68yC/
  • 7.         Щербаківський В. Украинское искусство (на правах рукопису). ЦДАВО України. Ф. 3864. Оп. 1. Спр. 2. Арк. 51—98.
  • 8.         ЦДІА України у Києві. Ф. 442. Оп. 634. Спр. 54.
  • 9.         Січинський В. Вісті з НТШ. Наукові доповіді. Свобода. Нью-Йорк, 1951. № 4 (81). 
  • 10.       Повесть Тараса Шевченко «Художник». Иллюстрации, документы. Альбом. Київ: «Мистецтво», 1989.
  • 11.       Шевченківський словник: у 2-х т. Т. 1. Київ, 1976.
  • 12.       Тарас Шевченко. Листи до різних осіб. Лист до В. Григоровича від 28 грудня 1843. Зібрання творів: у 6 т. Київ, 2003. Т. 6. 
  • 13.       Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії: 1814—1861. Київ: Вища школа, 1982. 
  • 14.       Шевченко Т. Листи. Т. Х. Чикаго, 2003. 
  • 15.       Шевченко Т. Листи до Бр. Залесського від 10.02.1855. Зібрання творів: у 6-ти т. Київ, 2003. Т. 6. 
  • 16.       Шевченко Т. Щоденник. Київ, 2003.
  • 17.       Дневник художника А.Н. Мокрицкого. Москва, 1975.
  • 18.       Попова Л. Лев Михайлович Жемчужников. Київ, 1961. 
  • 19.       Юнге К.Ф. Спогади про Шевченка. Спогади про Тараса Шевченка. Ізборник. Київ: Дніпро, 1982. С. 279283.
  • 20.       Жадько В. Катерина Юнге-Толстая: «Шевченко був…». URL: https://www.facebook.com/share/p/ 1AVkZwZBfx/
  • 21.       Сумцов Н.Ф. Дуби Т.Г. Шевченка. Харьков, 1911. 5 с.
  • 22.       Гординський С. Тарас Шевченко маляр. Краків, 1942.
  • 23.       Архипенко О. До моїх українських земляків. Свобода. 1970. 13 серпня.
  • 24.       Погруддя Тараса Шевченка  новий архитвір О. Архипенка. Свобода. 1953. 4 березня. 
  • 25.       Шевченко Т. Лист до Бр. Залесського від 10, 15.02.1857. Тарас Шевченко. Зібрання творів: у 6 т. Київ, 2003. Т. 6.
Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »