« 2025. № 2 (182)

Народознавчі зошити. 2025. № 2 (182). С. 317—326

УДК 75.071.1(477)(092)Прокуда

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.02.317

ВОЛОДИМИР ПРОКУДА В ПОСТ-АПОКАЛІПТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЯХ ТВОРЧОСТІ: тюрма на Лонцького — концтабір Аушвіц — Нью-Йорк

ЯЦІВ Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367
  • доктор історичних наук, професор,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра художнього дерева,
  • вул. В. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: jaciv@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена творчій біографії і спадщині Володимира Прокуди (1923—2008) — українського живописця та графіка, який пройшов складні життєві випробування у роки Другої світової війни — від репресій, совєтської тюрми на Лонцького у Львові, фашистських концтаборів Аушвіцу та Маутгаузен, і до вимушеної імміграції в Німеччину та США. Вперше в науковий обіг вводяться маловідомі факти його професійного становлення, драматичних обставин його ув’язнення та репресій двома — московським та німецько-фашистським — тоталітарними режимами. Зважаючи на обмеженість доступу до ресурсів творчої спадщини художника у публікації використано матеріали приватного листування В. Прокуди з автором. Об’єктом дослідження є творча спадщина В. Прокуди (малярство і графіка) та сукупність біографічних чинників, які впливали на творчість, предметом — проблема пост-апокаліптичних трансформацій у його творчості в контексті історії українського та світового образотворчого мистецтва XX ст.

Методологічною основою дослідження є творчо-біографічний, науково-реконструктивний та формально-аналітичний методи, з поєднанням соціо-психологічних підходів щодо трактування концепту «травматичної свідомості».

Ключові слова: Володимир Прокуда, Друга світова війна, образотворче мистецтво, малярство, книжкова графіка, модернізм, експресіонізм, тоталітарні режими, «травматична пам’ять», тюрма на Лонцького концтабір Аушвіц, концтабір Біркенау, концтабір Маутгаузен, Львів, Нью-Йорк, національна культурна спадщина. 

Надійшла 13.03.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Кейван І. Українські мистці поза Батьківщиною. Едмонтон; Монреаль, 1996. 
  • 2.         Певний Б. Перші п’ятнадцять років. Певний Б. Майстри нашого мистецтва: роздуми про мистців та мистецтво. Нью-Йорк: Українська вільна академія наук у США; Київ: Сучасність, 2005. С. 341—362.
  • 3.         Соловій Ю. Про речі більші, ніж зорі. Про мистецтво, про мистців, про різне, про себе. Нью-Йорк: Сучасність, 1978. 
  • 4.         Книга творчости українських мистців поза Батьківщиною. Гол. ред. П. Мегик. Філадельфія: Нотатки з мистецтва, 1981. 
  • 5.         Шмагало Р. Словник митців-педагогів України та з України у світі. 1850—1950. Львів: Українські технології, 2002.
  • 6.         Українські митці у світі: матеріали до історії українського мистецтва XX століття. Автор-упоряд. Г. Стельмащук. Львів: Апріорі, 2013. 
  • 7.         Енциклопедія української діяспори. Т. 1. Сполучені Штати Америки: у трьох книгах. Нью-Йорк; Чікаго: Наукове товариство ім. Шевченка в Америці, 2009—2018. 
  • 8.         Яців Р. Володимир Прокуда: кроки назустріч імені. URL: https://photo-lviv.in.ua/volodymyr-prokuda-kro ky-na zustrich-imeni/
  • 9.         Лист Володимира Прокуди до Р. Яціва від 1 березня 1994 р. Зберігається в приватному архіві автора
  • 10.       Зазначені та процитовані архівні матеріали розташовані на ресурсі: URL: https://digitalcollections.its-arolsen.org/03020101/name/view/3154433?lang=en PROKUDA, WOLODYMYR
  • 11.       Лист Володимира Прокуди до Р. Яціва від 25 червня 1993 р. Зберігається в приватному архіві автора. 
  • 12.       Лист Володимира Прокуди до Р. Яціва від 1 вересня 1994 р. Зберігається в приватному архіві автора. 
  • 13.       Günther Franke. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/G%C3%BCnther_Franke
  • 14.       Язи. Виставка образів і скульптури в Нью-Йорку. Свобода. Нью-Йорк, 1959. Ч. 62. 1 квітня.
  • 15.       Соловій Ю. Куди ведуть мости? (Перед першою виставкою Прокуди). Про речі більші, ніж зорі. Про мистецтво, про мистців, про різне, про себе. Нью-Йорк: Сучасність, 1978.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »