« 2025. № 2 (182)

Народознавчі зошити. 2025. № 2 (182). С. 317—326

УДК 75.071.1(477)(092)Прокуда

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.02.317

ВОЛОДИМИР ПРОКУДА В ПОСТ-АПОКАЛІПТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЯХ ТВОРЧОСТІ: тюрма на Лонцького — концтабір Аушвіц — Нью-Йорк

ЯЦІВ Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367
  • доктор історичних наук, професор,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра художнього дерева,
  • вул. В. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: jaciv@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена творчій біографії і спадщині Володимира Прокуди (1923—2008) — українського живописця та графіка, який пройшов складні життєві випробування у роки Другої світової війни — від репресій, совєтської тюрми на Лонцького у Львові, фашистських концтаборів Аушвіцу та Маутгаузен, і до вимушеної імміграції в Німеччину та США. Вперше в науковий обіг вводяться маловідомі факти його професійного становлення, драматичних обставин його ув’язнення та репресій двома — московським та німецько-фашистським — тоталітарними режимами. Зважаючи на обмеженість доступу до ресурсів творчої спадщини художника у публікації використано матеріали приватного листування В. Прокуди з автором. Об’єктом дослідження є творча спадщина В. Прокуди (малярство і графіка) та сукупність біографічних чинників, які впливали на творчість, предметом — проблема пост-апокаліптичних трансформацій у його творчості в контексті історії українського та світового образотворчого мистецтва XX ст.

Методологічною основою дослідження є творчо-біографічний, науково-реконструктивний та формально-аналітичний методи, з поєднанням соціо-психологічних підходів щодо трактування концепту «травматичної свідомості».

Ключові слова: Володимир Прокуда, Друга світова війна, образотворче мистецтво, малярство, книжкова графіка, модернізм, експресіонізм, тоталітарні режими, «травматична пам’ять», тюрма на Лонцького концтабір Аушвіц, концтабір Біркенау, концтабір Маутгаузен, Львів, Нью-Йорк, національна культурна спадщина. 

Надійшла 13.03.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Кейван І. Українські мистці поза Батьківщиною. Едмонтон; Монреаль, 1996. 
  • 2.         Певний Б. Перші п’ятнадцять років. Певний Б. Майстри нашого мистецтва: роздуми про мистців та мистецтво. Нью-Йорк: Українська вільна академія наук у США; Київ: Сучасність, 2005. С. 341—362.
  • 3.         Соловій Ю. Про речі більші, ніж зорі. Про мистецтво, про мистців, про різне, про себе. Нью-Йорк: Сучасність, 1978. 
  • 4.         Книга творчости українських мистців поза Батьківщиною. Гол. ред. П. Мегик. Філадельфія: Нотатки з мистецтва, 1981. 
  • 5.         Шмагало Р. Словник митців-педагогів України та з України у світі. 1850—1950. Львів: Українські технології, 2002.
  • 6.         Українські митці у світі: матеріали до історії українського мистецтва XX століття. Автор-упоряд. Г. Стельмащук. Львів: Апріорі, 2013. 
  • 7.         Енциклопедія української діяспори. Т. 1. Сполучені Штати Америки: у трьох книгах. Нью-Йорк; Чікаго: Наукове товариство ім. Шевченка в Америці, 2009—2018. 
  • 8.         Яців Р. Володимир Прокуда: кроки назустріч імені. URL: https://photo-lviv.in.ua/volodymyr-prokuda-kro ky-na zustrich-imeni/
  • 9.         Лист Володимира Прокуди до Р. Яціва від 1 березня 1994 р. Зберігається в приватному архіві автора
  • 10.       Зазначені та процитовані архівні матеріали розташовані на ресурсі: URL: https://digitalcollections.its-arolsen.org/03020101/name/view/3154433?lang=en PROKUDA, WOLODYMYR
  • 11.       Лист Володимира Прокуди до Р. Яціва від 25 червня 1993 р. Зберігається в приватному архіві автора. 
  • 12.       Лист Володимира Прокуди до Р. Яціва від 1 вересня 1994 р. Зберігається в приватному архіві автора. 
  • 13.       Günther Franke. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/G%C3%BCnther_Franke
  • 14.       Язи. Виставка образів і скульптури в Нью-Йорку. Свобода. Нью-Йорк, 1959. Ч. 62. 1 квітня.
  • 15.       Соловій Ю. Куди ведуть мости? (Перед першою виставкою Прокуди). Про речі більші, ніж зорі. Про мистецтво, про мистців, про різне, про себе. Нью-Йорк: Сучасність, 1978.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »