« 2025. № 3 (183)

Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 589—596

УДК [730.012.02:004.9]”20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.03.589

3D-ТЕХНОЛОГІЇ У СИСТЕМІ ХУДОЖНЬО-ВИРАЖАЛЬНИХ ЗАСОБІВ СУЧАСНОЇ СКУЛЬПТУРИ

МАКСИМЧУК Олександр

  • викладач, магістр,
  • Теребовлянський фаховий коледж культури і мистецтв,
  • вул. Тараса Шевченка, 1, 48100, м. Теребовля,
  • Тернопільська обл., Україна,
  • Контакти: e-mail: olexandr.maxymchuk@gmail.com

Анотація. Проаналізовано роль 3D-технологій у трансформації художньо-виражальних засобів сучасної скульптури. Висвітлено ключові етапи розвитку цифрових інструментів у процес скульптурного моделювання, від початкового проєктування до фінальної реалізації твору. Розкрито специфіку взаємодії традиційних технік з цифровими практиками, що зумовлює появу нових форм пластичного мислення та експериментального підходу до матеріальності. Акцентовано увагу на розширенні візуально-комунікативного потенціалу скульптури завдяки інтеграції віртуальної, доповненої реальності та адитивних технологій. Досліджувана проблема є актуальною з огляду на активний розвиток міждисциплінарних зв’язків між мистецтвом і технологією, що формують нові художні парадигми у просторі публічного й музейного середовища. Метою статті є комплексний аналіз впливу 3D-технологій на еволюцію образної мови сучасної скульптури. Джерелами стали наукові публікації з теорії мистецтва, результати художніх практик сучасних авторів, дані виставкової діяльності та приклади цифрового скульптурного виробництва. Об’єктом дослідження є сучасна скульптура, а предметом — 3D-технології як інструмент художньої виразності. Методологія дослідження базується на принципах міждисциплінарності, порівняльного аналізу, інтерпретації візуального образу, систематизації та узагальнення.

Ключові слова: 3D-моделювання, 3D-друк, 3D-тех но логії, скульптура, комп’ютерна графіка, анімація, про те зу вання, візуалізація.

Надійшла 3.06.2025

Список використаних джерел

  • 1. Сергій Щербаков, Наталія Ревенок. Вплив технологій доповненої реальності на сприйняття творів скульптури у виставковому просторі, збірник наукових праць, українська академія мистецтв. Київ, 2023. С. 200.
  • 2. Sutherland I.E. Sketchpad, a man-machine graphical communication system. Massachusetts Institute of Technology; Department of Electrical Engineering. 1963. P. 176.
  • 3. Андрощук Г.О. 3D-друк в епоху інноваційних технологій: проблеми регулювання. Інтелектуальна власність в Україні. № 5. 2016. С. 69, 70.
  • 4. Сучасні адитивні технології та 3D друк. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Проблеми удосконалювання електричних машин і апаратів. Теорія і практика. № 1. 2019. С. 74.
  • 5. Parke F.I. Computer generated animation of faces. Proceedings of the ACM annual conference. Vol. 1. 1972.
  • 6. Струтинська О.В. Сучасний стан і перспективи розвитку технологій тривимірного моделювання та друкування. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Київ, 2018. Вип. 20 (27). С. 88—94.
  • 7. Fetter W. The Art Machine. The Journal of Commercial Art & Design. Vol. 4. № 2. 1962. P. 36.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »