« 2025. № 3 (183)

Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 597—612

УДК 398.1:[728.011.26:691](477.86-12=161.2)(09):930.2″19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/10.15407/nz2025.03.597

ТРАДИЦІЙНЕ БУДІВНИЦТВО ПОКУТТЯ: БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ, ПІДБІР ТА ЗАГОТІВЛЯ ДЕРЕВИНИ

РАДОВИЧ Роман

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948
  • доктор історичних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. У народному будівництві тієї чи іншої етнографічних груп одне із важливих місць займають будівельні матеріали, які значною мірою визначають конструктивні особливості місцевих осель. Враховуючи те, що в етнологічній літературі, яка стосується будівництва Покуття, й досі це питання практично не розглядалося, запропонована розвідка є, безумовно, актуальною

У роботі автор ставить перед собою мету з’ясувати набір будівельних матеріалів, які використовували у народному будівництві Покуття, а також специфіку їхнього підбору та заготівлі. Об’єктом дослідження є традиційне будівництво, а предметом — будівельні матеріали, їх заготівля, обрядовий та технологічний аспекти підбору. 

Методологічною основою дослідження є принцип історизму. У роботі використано методи польового етнографічного дослідження, а також загальнонаукові (аналіз і синтез, індукція та дедукція) та спеціально наукові (ретроспективний, порівняльно-історичний, статистичний методи, метод типологічного аналізу та інші). Територія дослідження охоплює історико-етнографічний район Покуття. Хронологічні межі визначені джерельним матеріалом (ХХ — початок ХXI ст.).

Основою запропонованої публікації є особисті польові матеріали автора.

Ключові слова: Покуття, народне житло, будівельна техніка, будівельні матеріали, деревина, глина, камінь.

Надійшла 8.05.2025

Список використаних джерел

  • 1. Радович Р. Народна архітектура Старосамбірщини ХІХ — першої половини ХХ ст. (житлово-госпо дарський комплекс). Київ: Видавець Олег Філюк, 2015. 352 с.
  • 2. Радович Р. Народна архітектура (поселення, садиба, житло, господарське, високогірне будівництво, промислові та громадські споруди села). Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули. Харків: Фоліо, 2020. С. 34—55.
  • 3. Кравченко Я. Будівельний матеріал та інструменти для спорудження дерев’яних будівель в Українських Карпатах. Народознавчі зошити. 1997. № 5. С. 292—299.
  • 4. Сополига М. Народна архітектура українців Словаччини. Свидник, 2016. 351 с.
  • 5. Якимович А. Традиційне народне житло Покуття кінця ХІХ — початку ХХ ст. Наукові записки. Музей народної архітектури та побуту у Львові. Львів, 1998. Вип. І. С. 58—63.
  • 6. Архів ЛМНАП. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-17. 41 арк. (Якимович А.І. Звіт про наукову експедицію на Покуття; 17.06.— 25.06.1976 р.).
  • 7. Радович Р. Сільське житло кінця ХІХ — початку ХХ ст. на півдні Поділля (за матеріалами Борщівського р-ну). Літопис Борщівщини: історико-крає знавчий збірник. Борщів: Джерело, 1996. Вип. VІІІ. С. 58—66.
  • 8. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість ук раїнців. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2011. 425 с. 
  • 9. Falkowski J. Pólnocno-wschodnie pogranicze Hucul szczyz ny. Lwów, 1938. 107 s. (Pracy etnograficzny). Wydawnictwo Towarzystwa ludoznawczego we Lwowie. Рod red. A. Fiszera. № 4. 
  • 10. Радович Р. Поліське житло: культурно-генетичні витоки та еволюційні процеси. Львів, 2017. 852 с. 
  • 11. Андрієвска Т. Народне будівництво в с. Космач. Наукові записки. Музей народної архітектури та побуту у Львові. Львів, 1998. Вип. І. С. 37—42.
  • 12. Перелыгин М.Н. Древесиноведение. Москва: Советская наука, 1957. 360 с.
  • 13. Архів ЛМНАП. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-11. 45 арк. (Якимович А.І. Звіт про наукову експедицію на Покуття; 7.06.—15.06. 1978 р.). 
  • 14. Радович Р. Гуцульська гражда на Рахівщині. Stanisław Vincenz humanista ХХ wieku. Lublin, 2002. S. 229—239. (Towarzystwo naukowe Katolickiego uniwersytetu Lubelskiego. Zrudła і monografie. T. 234). 
  • 15. Архів ЛМНАП. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-53. 24 арк. (Якимович А.І. Звіт про наукову експедицію на Покуття. 1984 р.).
  • 16. Kolberg O. Pokucie: Obrazetnograficzny. Kraków: W drukarni uniwersytetu jagellońskiego, 1882. Т. 1. 360 s.: il.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »