« 2025. № 3 (183)

Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 597—612

УДК 398.1:[728.011.26:691](477.86-12=161.2)(09):930.2″19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/

ТРАДИЦІЙНЕ БУДІВНИЦТВО ПОКУТТЯ: БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ, ПІДБІР ТА ЗАГОТІВЛЯ ДЕРЕВИНИ

РАДОВИЧ Роман

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948
  • доктор історичних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. У народному будівництві тієї чи іншої етнографічних груп одне із важливих місць займають будівельні матеріали, які значною мірою визначають конструктивні особливості місцевих осель. Враховуючи те, що в етнологічній літературі, яка стосується будівництва Покуття, й досі це питання практично не розглядалося, запропонована розвідка є, безумовно, актуальною

У роботі автор ставить перед собою мету з’ясувати набір будівельних матеріалів, які використовували у народному будівництві Покуття, а також специфіку їхнього підбору та заготівлі. Об’єктом дослідження є традиційне будівництво, а предметом — будівельні матеріали, їх заготівля, обрядовий та технологічний аспекти підбору. 

Методологічною основою дослідження є принцип історизму. У роботі використано методи польового етнографічного дослідження, а також загальнонаукові (аналіз і синтез, індукція та дедукція) та спеціально наукові (ретроспективний, порівняльно-історичний, статистичний методи, метод типологічного аналізу та інші). Територія дослідження охоплює історико-етнографічний район Покуття. Хронологічні межі визначені джерельним матеріалом (ХХ — початок ХXI ст.).

Основою запропонованої публікації є особисті польові матеріали автора.

Ключові слова: Покуття, народне житло, будівельна техніка, будівельні матеріали, деревина, глина, камінь.

Надійшла 8.05.2025

Список використаних джерел

  • 1. Радович Р. Народна архітектура Старосамбірщини ХІХ — першої половини ХХ ст. (житлово-госпо дарський комплекс). Київ: Видавець Олег Філюк, 2015. 352 с.
  • 2. Радович Р. Народна архітектура (поселення, садиба, житло, господарське, високогірне будівництво, промислові та громадські споруди села). Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули. Харків: Фоліо, 2020. С. 34—55.
  • 3. Кравченко Я. Будівельний матеріал та інструменти для спорудження дерев’яних будівель в Українських Карпатах. Народознавчі зошити. 1997. № 5. С. 292—299.
  • 4. Сополига М. Народна архітектура українців Словаччини. Свидник, 2016. 351 с.
  • 5. Якимович А. Традиційне народне житло Покуття кінця ХІХ — початку ХХ ст. Наукові записки. Музей народної архітектури та побуту у Львові. Львів, 1998. Вип. І. С. 58—63.
  • 6. Архів ЛМНАП. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-17. 41 арк. (Якимович А.І. Звіт про наукову експедицію на Покуття; 17.06.— 25.06.1976 р.).
  • 7. Радович Р. Сільське житло кінця ХІХ — початку ХХ ст. на півдні Поділля (за матеріалами Борщівського р-ну). Літопис Борщівщини: історико-крає знавчий збірник. Борщів: Джерело, 1996. Вип. VІІІ. С. 58—66.
  • 8. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість ук раїнців. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2011. 425 с. 
  • 9. Falkowski J. Pólnocno-wschodnie pogranicze Hucul szczyz ny. Lwów, 1938. 107 s. (Pracy etnograficzny). Wydawnictwo Towarzystwa ludoznawczego we Lwowie. Рod red. A. Fiszera. № 4. 
  • 10. Радович Р. Поліське житло: культурно-генетичні витоки та еволюційні процеси. Львів, 2017. 852 с. 
  • 11. Андрієвска Т. Народне будівництво в с. Космач. Наукові записки. Музей народної архітектури та побуту у Львові. Львів, 1998. Вип. І. С. 37—42.
  • 12. Перелыгин М.Н. Древесиноведение. Москва: Советская наука, 1957. 360 с.
  • 13. Архів ЛМНАП. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-11. 45 арк. (Якимович А.І. Звіт про наукову експедицію на Покуття; 7.06.—15.06. 1978 р.). 
  • 14. Радович Р. Гуцульська гражда на Рахівщині. Stanisław Vincenz humanista ХХ wieku. Lublin, 2002. S. 229—239. (Towarzystwo naukowe Katolickiego uniwersytetu Lubelskiego. Zrudła і monografie. T. 234). 
  • 15. Архів ЛМНАП. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-53. 24 арк. (Якимович А.І. Звіт про наукову експедицію на Покуття. 1984 р.).
  • 16. Kolberg O. Pokucie: Obrazetnograficzny. Kraków: W drukarni uniwersytetu jagellońskiego, 1882. Т. 1. 360 s.: il.
Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »