« 2025. № 3 (183)

Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 625—630

УДК 930.2:[658.2:677.024-051=112.2]:334.722.24.012.42](477.41/.42-21)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.03.625

ФАБРИЧНЕ СУКОННЕ ВИРОБНИЦТВО У КОРОСТИШЕВІ (ХІХ — поч. ХХ ст.)

МОЗГОВЕНКО Олена

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-2403-4512
  • аспірантка,
  • Житомирський державний університет ім. І. Франка,
  • вул. Велика Бердичівська, 40, 10008, м. Житомир, Україна,
  • Контакти: e-mail: tunik.mozghovenko.kraj@gmail.com

Анотація. Коростишівські сімейні мануфактури пруських підданих зайняли вільну нішу в галузі ткацтва і на тривалий час створили монополію на виробництво продукції, яка мала достатній попит, зокрема і серед місцевого населення. Німецька точність та педантичність відобразились на модернізації та автоматизації виробництв, перетворивши сімейні мануфактури на фабрики із найманими працівниками. Як наслідок  — фабрика німця-сукняра Роберта Арнгольда була другою за потужністю в Київській губернії. Актуальність дослідження обумовлена тим, що німецькі суконні мануфактури стали міцними підвалинами для створення та будівництва радянською владою потужної бавовняної фабрики, яка частково продовжила традицію німців — виготовляти ковдри. Метою статті є вивчення виникнення, розвитку та значимості однієї з галузей легкої промисловості — текстильної у Коростишеві у ХІХ ст. та на початку ХХ ст. на рівні мануфактурних виробництв. Об’єктом дослідження є виробництво сукна в межах Київської губернії з початку ХІХ ст. до початку 1920-х років, а предметом — мануфактури німців-сукнярів, як єдиних масових виробників сукна. Завдяки методу історизму відображено поселення німців-мануфактурників у містечку, розвиток їхніх мануфактурта перехід на рівень фабричного виробництва. В контексті методу історії повсякдення використано метод соціології для розкриття соціальних проблем, тісно пов’язаних з умовами проживання німців на чужині та вплив на розвиток сімейної справи. Також використані методи джерелознавства, системності, міждисциплінарних прийомів

Ключові слова: німці, сукнярі, Коростишів, суконна мануфактура, Київська губернія, ткацтво.

Надійшла 4.06.2025

Список використаних джерел

  • 1. Губицький Л. Торгівля Київської губернії (1793—1861 рр.). Монографія. Київ, 2018. С. 156.
  • 2. Оглоблін О. Німецькі суконні фабрики в Коростишеві. Нове українське слово. № 215 (230). С. 3. Київ, 1942.
  • 3. Карліна О. Суконне виробництво в містах і містечках Волинської губернії (кінець XVIII ст. — початок 1860-х років). Історія України. № 5. 2015.
  • 4. Архів ДАКО — Архів Державного архіву Київської області. Ф. 2. Оп. 153. Спр. 1. 3 арк.
  • 5. Архів ДАКО — Архів Державного архіву Київської області. Ф. 2. Оп. 1. Спр. 10940.
  • 6. Фундуклей И. Военно-статистическое обозрение Российской империи. Киевская губерния. Том Х. Ч. 1. Санкт-Петербург, 1848. 117 с.
  • 7. Архів ЦДІАК у м. Києві — Центральний державний історичний архів України в м. Києві. Ф. 127. Оп. 1009. Спр. 51.
  • 8. Archiwum Narodowe Cyfrowe. URL:www.nac.gov.pl (дата звернення вересень 2022 р.). 
  • 9. Запаско Я.П. (керівник авторського колективу), Голод І.В., Білик В.І., Кравченко Я.О., Лупій С.П., Любченко В.Ф., Мельник І,А., Чарновський О.О., Шмагало Р.Т. Декоративно-ужиткове мистецтво. Словник. Т. 1. Львів: Афіша, 2000. 364 с.
  • 10. Архів ДАКО — Архів Державного архіву Київської області. Ф. 1. Оп. 231. Спр. 97.
  • 11. Архів ЦДІАК у м. Києві — Центральний державний історичний архів України в м. Києві. Ф. 574. Оп. 1. Спр. 1020.
  • 12. Список фабрик і заводов Россійской империи. Составлена по офиціальним сведениіям Отдела Промишленности Министерства Торговли и Промишленности под редакціей В.Е. Варзара. 1912 г.
  • 13. Архів ДАКО — Архів Державного архіву Київської області. Ф. 1. Оп. 250. Спр. 44.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »