« 2025. № 3 (183)

Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 625—630

УДК 930.2:[658.2:677.024-051=112.2]:334.722.24.012.42](477.41/.42-21)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/

ФАБРИЧНЕ СУКОННЕ ВИРОБНИЦТВО У КОРОСТИШЕВІ (ХІХ — поч. ХХ ст.)

МОЗГОВЕНКО Олена

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-2403-4512
  • аспірантка,
  • Житомирський державний університет ім. І. Франка,
  • вул. Велика Бердичівська, 40, 10008, м. Житомир, Україна,
  • Контакти: e-mail: tunik.mozghovenko.kraj@gmail.com

Анотація. Коростишівські сімейні мануфактури пруських підданих зайняли вільну нішу в галузі ткацтва і на тривалий час створили монополію на виробництво продукції, яка мала достатній попит, зокрема і серед місцевого населення. Німецька точність та педантичність відобразились на модернізації та автоматизації виробництв, перетворивши сімейні мануфактури на фабрики із найманими працівниками. Як наслідок  — фабрика німця-сукняра Роберта Арнгольда була другою за потужністю в Київській губернії. Актуальність дослідження обумовлена тим, що німецькі суконні мануфактури стали міцними підвалинами для створення та будівництва радянською владою потужної бавовняної фабрики, яка частково продовжила традицію німців — виготовляти ковдри. Метою статті є вивчення виникнення, розвитку та значимості однієї з галузей легкої промисловості — текстильної у Коростишеві у ХІХ ст. та на початку ХХ ст. на рівні мануфактурних виробництв. Об’єктом дослідження є виробництво сукна в межах Київської губернії з початку ХІХ ст. до початку 1920-х років, а предметом — мануфактури німців-сукнярів, як єдиних масових виробників сукна. Завдяки методу історизму відображено поселення німців-мануфактурників у містечку, розвиток їхніх мануфактурта перехід на рівень фабричного виробництва. В контексті методу історії повсякдення використано метод соціології для розкриття соціальних проблем, тісно пов’язаних з умовами проживання німців на чужині та вплив на розвиток сімейної справи. Також використані методи джерелознавства, системності, міждисциплінарних прийомів

Ключові слова: німці, сукнярі, Коростишів, суконна мануфактура, Київська губернія, ткацтво.

Надійшла 4.06.2025

Список використаних джерел

  • 1. Губицький Л. Торгівля Київської губернії (1793—1861 рр.). Монографія. Київ, 2018. С. 156.
  • 2. Оглоблін О. Німецькі суконні фабрики в Коростишеві. Нове українське слово. № 215 (230). С. 3. Київ, 1942.
  • 3. Карліна О. Суконне виробництво в містах і містечках Волинської губернії (кінець XVIII ст. — початок 1860-х років). Історія України. № 5. 2015.
  • 4. Архів ДАКО — Архів Державного архіву Київської області. Ф. 2. Оп. 153. Спр. 1. 3 арк.
  • 5. Архів ДАКО — Архів Державного архіву Київської області. Ф. 2. Оп. 1. Спр. 10940.
  • 6. Фундуклей И. Военно-статистическое обозрение Российской империи. Киевская губерния. Том Х. Ч. 1. Санкт-Петербург, 1848. 117 с.
  • 7. Архів ЦДІАК у м. Києві — Центральний державний історичний архів України в м. Києві. Ф. 127. Оп. 1009. Спр. 51.
  • 8. Archiwum Narodowe Cyfrowe. URL:www.nac.gov.pl (дата звернення вересень 2022 р.). 
  • 9. Запаско Я.П. (керівник авторського колективу), Голод І.В., Білик В.І., Кравченко Я.О., Лупій С.П., Любченко В.Ф., Мельник І,А., Чарновський О.О., Шмагало Р.Т. Декоративно-ужиткове мистецтво. Словник. Т. 1. Львів: Афіша, 2000. 364 с.
  • 10. Архів ДАКО — Архів Державного архіву Київської області. Ф. 1. Оп. 231. Спр. 97.
  • 11. Архів ЦДІАК у м. Києві — Центральний державний історичний архів України в м. Києві. Ф. 574. Оп. 1. Спр. 1020.
  • 12. Список фабрик і заводов Россійской империи. Составлена по офиціальним сведениіям Отдела Промишленности Министерства Торговли и Промишленности под редакціей В.Е. Варзара. 1912 г.
  • 13. Архів ДАКО — Архів Державного архіву Київської області. Ф. 1. Оп. 250. Спр. 44.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »