« 2025. № 3 (183)

Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 625—630

УДК 930.2:[658.2:677.024-051=112.2]:334.722.24.012.42](477.41/.42-21)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/

ФАБРИЧНЕ СУКОННЕ ВИРОБНИЦТВО У КОРОСТИШЕВІ (ХІХ — поч. ХХ ст.)

МОЗГОВЕНКО Олена

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-2403-4512
  • аспірантка,
  • Житомирський державний університет ім. І. Франка,
  • вул. Велика Бердичівська, 40, 10008, м. Житомир, Україна,
  • Контакти: e-mail: tunik.mozghovenko.kraj@gmail.com

Анотація. Коростишівські сімейні мануфактури пруських підданих зайняли вільну нішу в галузі ткацтва і на тривалий час створили монополію на виробництво продукції, яка мала достатній попит, зокрема і серед місцевого населення. Німецька точність та педантичність відобразились на модернізації та автоматизації виробництв, перетворивши сімейні мануфактури на фабрики із найманими працівниками. Як наслідок  — фабрика німця-сукняра Роберта Арнгольда була другою за потужністю в Київській губернії. Актуальність дослідження обумовлена тим, що німецькі суконні мануфактури стали міцними підвалинами для створення та будівництва радянською владою потужної бавовняної фабрики, яка частково продовжила традицію німців — виготовляти ковдри. Метою статті є вивчення виникнення, розвитку та значимості однієї з галузей легкої промисловості — текстильної у Коростишеві у ХІХ ст. та на початку ХХ ст. на рівні мануфактурних виробництв. Об’єктом дослідження є виробництво сукна в межах Київської губернії з початку ХІХ ст. до початку 1920-х років, а предметом — мануфактури німців-сукнярів, як єдиних масових виробників сукна. Завдяки методу історизму відображено поселення німців-мануфактурників у містечку, розвиток їхніх мануфактурта перехід на рівень фабричного виробництва. В контексті методу історії повсякдення використано метод соціології для розкриття соціальних проблем, тісно пов’язаних з умовами проживання німців на чужині та вплив на розвиток сімейної справи. Також використані методи джерелознавства, системності, міждисциплінарних прийомів

Ключові слова: німці, сукнярі, Коростишів, суконна мануфактура, Київська губернія, ткацтво.

Надійшла 4.06.2025

Список використаних джерел

  • 1. Губицький Л. Торгівля Київської губернії (1793—1861 рр.). Монографія. Київ, 2018. С. 156.
  • 2. Оглоблін О. Німецькі суконні фабрики в Коростишеві. Нове українське слово. № 215 (230). С. 3. Київ, 1942.
  • 3. Карліна О. Суконне виробництво в містах і містечках Волинської губернії (кінець XVIII ст. — початок 1860-х років). Історія України. № 5. 2015.
  • 4. Архів ДАКО — Архів Державного архіву Київської області. Ф. 2. Оп. 153. Спр. 1. 3 арк.
  • 5. Архів ДАКО — Архів Державного архіву Київської області. Ф. 2. Оп. 1. Спр. 10940.
  • 6. Фундуклей И. Военно-статистическое обозрение Российской империи. Киевская губерния. Том Х. Ч. 1. Санкт-Петербург, 1848. 117 с.
  • 7. Архів ЦДІАК у м. Києві — Центральний державний історичний архів України в м. Києві. Ф. 127. Оп. 1009. Спр. 51.
  • 8. Archiwum Narodowe Cyfrowe. URL:www.nac.gov.pl (дата звернення вересень 2022 р.). 
  • 9. Запаско Я.П. (керівник авторського колективу), Голод І.В., Білик В.І., Кравченко Я.О., Лупій С.П., Любченко В.Ф., Мельник І,А., Чарновський О.О., Шмагало Р.Т. Декоративно-ужиткове мистецтво. Словник. Т. 1. Львів: Афіша, 2000. 364 с.
  • 10. Архів ДАКО — Архів Державного архіву Київської області. Ф. 1. Оп. 231. Спр. 97.
  • 11. Архів ЦДІАК у м. Києві — Центральний державний історичний архів України в м. Києві. Ф. 574. Оп. 1. Спр. 1020.
  • 12. Список фабрик і заводов Россійской империи. Составлена по офиціальним сведениіям Отдела Промишленности Министерства Торговли и Промишленности под редакціей В.Е. Варзара. 1912 г.
  • 13. Архів ДАКО — Архів Державного архіву Київської області. Ф. 1. Оп. 250. Спр. 44.
Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »