« 2025. № 3 (183)

Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 689—701

УДК [39:061.2НТШ](477)”189/191″І.Франко:930.2

DOI https://doi.org/10.15407/

ІВАН ФРАНКО — ГОЛОВА ЕТНОГРАФІЧНОЇ КОМІСІЇ НТШ

САПЕЛЯК Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8111-6563
  • кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • дійсна членкиня Наукового Товариства ім. Шевченка,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасности, 
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна
  • Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. Розглядається період діяльності Івана Франка на посаді Голови Етнографічної комісії Наукового Товариства ім. Шевченка, завдяки невтомній праці якого це — найпродуктивніший час в етнологічній науці, коли було сформовано «золотий фонд» української матеріальної і духовної культури.

Мета дослідження — детальніше вивчити безпосередній внесок Голови Етнографічної комісії у процес збирання, фіксації етнографічних та фольклорних матеріалів, організації наукових експедицій, публікації та редагування наукових досліджень вчених-етнологів.

Об’єктом дослідження є діяльність Івана Франка як вченого на посаді Голови Етнографічної комісії НТШ, предметом — наукові досягнення комісії від 1898 до 1914 років. 

Методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи історизму, системності, наукової об’єктивності, що дало змогу здійснити необхідний науковий аналіз досліджуваної теми загалом, а також окремих її аспектів, використання різноманітних методів, якими послуговується етнологічна наука, як-от типологічного, комплексного, порівняльного і, що важливо, методу історичної реконструкції досліджуваних явищ.

Ключові слова: Іван Франко, етнологія, Етнографічна комісія, фіксація зібраних матеріалів, експедиції, публікації, рецензії.

Надійшла 24.05.2025

Список використаних джерел

  • 1. Програма для збирання відомостей про українсько-руський край і нарід уложена членами Наукового Товариства ім. Шевченка. Етнографічний збірник. Львів, 1895. Т. І. С. 1—16. 
  • 2. Дикарєв М. Програма для збирання відомостей про громади і збірки сільської молоді (вулиці, вечорниці, досвідки і складки). Матеріали до українсько-русь кої етнології. 1900. Т. 3. С. 1—27.
  • 3. Колесса Ф. Огляд праць проф. Зенона Кузелі з обсягу етнографії і етнології. Записки НТШ. Париж; Мюнхен, 1962. Т. 169. С. 69—76. 
  • 4. Дійсні члени Товариства. Хроніка НТШ. 1901. Ч. 8. С. 16—17.
  • 5. Архів. Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. Максима Рильського (ІМФЕ). Ф. 28. Спр. 13; Ф. 28. Оп. 1. Спр. 18, 19, 13, 227; Ф. 29. Оп. 1. Спр. 21; Оп. 3; Спр. 280. Оп. 2; Спр. 33. Оп. 3; Спр. 181—182.
  • 6. Франко І., Гнатюк В. До збирачів етнографічних матеріалів. Хроніка НТШ. 1904. Ч. 20. С. 14—17.
  • 7. Франко І. Рецензія. Записки НТШ. Львів, 1897. Т. 21. Бібліографія. С. 38—40. 
  • 8. Засідання комісій. Хроніка НТШ. 1910. Ч. 43; 1908. Ч. 34; 1902. Ч. 12.
  • 9. Центральний державний історичний архів у Львові. Ф. 309. Оп. 1. Од. зб. 2266. 
  • 10. Колесса Ф. Переднє слово. Збірник праць, присвячений пам’яті Володимира Гнатюка. Львів, 1929. Матеріали до етнології й антропології. Т. 21—22. С. 1—15.
  • 11. Арсенич П. Місцями життя і діяльності Івана Франка на Прикарпатті. Хто є хто на Івано-Франківщині. Новітня історія через віки. Вип. 3. Київ, 2006. С. 17—36.
  • 12. Франко І. Вандрівка руської молодіжі. Діло. 1884. 24, 26 липня.
  • 13. Горак Р. Ранні мандрівки Бойківщиною Івана Франка в його творчості та епістолярії. Етнос і культура. 2005—2006. С. 5—15.
  • 14. Гуменюк В. Хто ви, отче Волянський? Домашевський М., Библюк Н. Історія Гуцульщини. Львів, 2000. Т. 5. С. 487—491.
  • 15. Справозданє з етнографічної експедиції. Хроніка НТШ. 1900. Ч. 4. С. 18—19.
  • 16. Вовк Ф. Антропологічні досліди українського населення Галичини, Буковини й Угорщини. Матеріали до українсько-руської етнології. Львів, 1908. Т. 10. С. 1—67.
  • 17. Справозданє етнографічної комісії 1905 р. Хроніка НТШ. 1905. Ч. 24.
  • 18. Засідання секцій і комісій. Хроніка НТШ. 1904. Ч. 19.
  • 19. Раковський І. Доісторичні мотиви в українському народному мистецтві. Матеріали до етнології та антропології. Львів, 1929. Т. 21—22. С. 163—186.
  • 20. Франко І. Галицьке краєзнавство. Зібрання творів: у 50-ти т.Т. 46. Кн. 2. Київ. 1985. С. 116—150.
  • 21. Франко І. Етнографічна виставка у Тернополі. Зібрання творів: у 50-ти т. Т. 46. Кн. 1. Київ, 1985. С. 469—479.
  • 22. Франко І. Передмова до І тому. Галицько-руські приповідки. Львів, 1901. Т. І. Етнографічний збірник. Т. 16. С. 5—25.
  • 23. Франко І. Гуцульські примівки. Етнографічний збір ник. Львів, 1898. Т. 5. С. 41—72.
  • 24. Гнатюк В. Переднє слово. Галицько-руські легенди. Зібрав Володимир Гнатюк. Т. І. Етнографічний збірник. Львів, 1902. Т. ХІІ. С. ІХ—ХІ.
  • 25. Мороз М. Зв’язки Івана Франка з Австрійським Народознавчим Товариством. Маловідома рецензія на працю Володимира Шухевича «Гуцульщина». Записки НТШ. Праці секції етнографії та фольклористики. Львів, 1992. Т. 223. С. 271—283.
  • 26. Франко І. Рецензія. Записки НТШ. 1899. Т. 27. Кн. І. Розд. «Бібліографія». С. 1—67. 
  • 27. Франко І. Огляд праць над етнографією Галичини ХІХ в. Возняк М. З життя і творчості І. Франка. Вибрані статті про народну творчість. Київ, 1955. С. 244—267.
  • 28. Франко І. Людові вірування на Підгір’ю в с. Ходовичах Стрийського повіту. Списав Ф. Колесса. Етнографічний збірник. Львів, 1898. Т. 5. С. 160—218. 
  • 29. Франко І. Передмова. Галицько-руські приповідки. Етнографічний збірник. Львів, 1910. Т. 28. С. 5—9.
  • 30. Кузеля З. Іван Франко як етнограф. Записки НТШ. Париж; Мюнхен. 1962. Т. 169. С. 117—121.
  • 31. Франко І. Передмова. Галицькі народні новели О. Роздольського. Етнографічний збірник. Львів, 1900. Т. 8. С. V—ІХ.
  • 32. Franko I. Wojna Źydowska. Przyczynek do studjow porόwnawczych nad literaturą ludową. Wisła. Warszawa, 1897. T. VI. S. 262—278.
  • 33. Гнатюк В. Рецензія. Записки НТШ. Львів, 1903. Т. 51. Кн. І. Бібліографія. С. 1—67.
  • 34. Франко І. Записки НТШ. Львів, 1897. Т. 18. Кн. 4. Бібліографія. С. 1— 67.
  • 35. Франко І. Житецький. «Энеида» И.П. Котляревського и древнейший список ее. Зібрання творів: у 50-ти т. Київ, 1982. Т. 33. С. 30—50.
  • 36. Франко І. Життя і літературна діяльність Іпатія Потія. Зібрання творів: у 50-ти т. Київ, 1983. Т. 39. С. 508—533.
  • 37. Франко І. Історія української літератури. Часть перша. Від початків українського письменства до Івана Ко тляревського Зібрання творів: у 50-ти т. Київ, 1983. Т. 40. С. 7—370.
  • 38. Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. Зібрання творів: у 50-ти т. Київ, 1984. Т. 41. С. 194—470.
  • 39. Поплавська Н. Українські польськомовні полемісти кін. XVI — поч. XVII ст. у літературознавчій концепції Івана Франка. Київські полоністичні студії. Київ, 2017. Т. ХХІХ. С. 373—379. 
Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »