« 2025. № 3 (183)

Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 689—701

УДК [39:061.2НТШ](477)”189/191″І.Франко:930.2

DOI https://doi.org/10.15407/

ІВАН ФРАНКО — ГОЛОВА ЕТНОГРАФІЧНОЇ КОМІСІЇ НТШ

САПЕЛЯК Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8111-6563
  • кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • дійсна членкиня Наукового Товариства ім. Шевченка,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасности, 
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна
  • Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. Розглядається період діяльності Івана Франка на посаді Голови Етнографічної комісії Наукового Товариства ім. Шевченка, завдяки невтомній праці якого це — найпродуктивніший час в етнологічній науці, коли було сформовано «золотий фонд» української матеріальної і духовної культури.

Мета дослідження — детальніше вивчити безпосередній внесок Голови Етнографічної комісії у процес збирання, фіксації етнографічних та фольклорних матеріалів, організації наукових експедицій, публікації та редагування наукових досліджень вчених-етнологів.

Об’єктом дослідження є діяльність Івана Франка як вченого на посаді Голови Етнографічної комісії НТШ, предметом — наукові досягнення комісії від 1898 до 1914 років. 

Методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи історизму, системності, наукової об’єктивності, що дало змогу здійснити необхідний науковий аналіз досліджуваної теми загалом, а також окремих її аспектів, використання різноманітних методів, якими послуговується етнологічна наука, як-от типологічного, комплексного, порівняльного і, що важливо, методу історичної реконструкції досліджуваних явищ.

Ключові слова: Іван Франко, етнологія, Етнографічна комісія, фіксація зібраних матеріалів, експедиції, публікації, рецензії.

Надійшла 24.05.2025

Список використаних джерел

  • 1. Програма для збирання відомостей про українсько-руський край і нарід уложена членами Наукового Товариства ім. Шевченка. Етнографічний збірник. Львів, 1895. Т. І. С. 1—16. 
  • 2. Дикарєв М. Програма для збирання відомостей про громади і збірки сільської молоді (вулиці, вечорниці, досвідки і складки). Матеріали до українсько-русь кої етнології. 1900. Т. 3. С. 1—27.
  • 3. Колесса Ф. Огляд праць проф. Зенона Кузелі з обсягу етнографії і етнології. Записки НТШ. Париж; Мюнхен, 1962. Т. 169. С. 69—76. 
  • 4. Дійсні члени Товариства. Хроніка НТШ. 1901. Ч. 8. С. 16—17.
  • 5. Архів. Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. Максима Рильського (ІМФЕ). Ф. 28. Спр. 13; Ф. 28. Оп. 1. Спр. 18, 19, 13, 227; Ф. 29. Оп. 1. Спр. 21; Оп. 3; Спр. 280. Оп. 2; Спр. 33. Оп. 3; Спр. 181—182.
  • 6. Франко І., Гнатюк В. До збирачів етнографічних матеріалів. Хроніка НТШ. 1904. Ч. 20. С. 14—17.
  • 7. Франко І. Рецензія. Записки НТШ. Львів, 1897. Т. 21. Бібліографія. С. 38—40. 
  • 8. Засідання комісій. Хроніка НТШ. 1910. Ч. 43; 1908. Ч. 34; 1902. Ч. 12.
  • 9. Центральний державний історичний архів у Львові. Ф. 309. Оп. 1. Од. зб. 2266. 
  • 10. Колесса Ф. Переднє слово. Збірник праць, присвячений пам’яті Володимира Гнатюка. Львів, 1929. Матеріали до етнології й антропології. Т. 21—22. С. 1—15.
  • 11. Арсенич П. Місцями життя і діяльності Івана Франка на Прикарпатті. Хто є хто на Івано-Франківщині. Новітня історія через віки. Вип. 3. Київ, 2006. С. 17—36.
  • 12. Франко І. Вандрівка руської молодіжі. Діло. 1884. 24, 26 липня.
  • 13. Горак Р. Ранні мандрівки Бойківщиною Івана Франка в його творчості та епістолярії. Етнос і культура. 2005—2006. С. 5—15.
  • 14. Гуменюк В. Хто ви, отче Волянський? Домашевський М., Библюк Н. Історія Гуцульщини. Львів, 2000. Т. 5. С. 487—491.
  • 15. Справозданє з етнографічної експедиції. Хроніка НТШ. 1900. Ч. 4. С. 18—19.
  • 16. Вовк Ф. Антропологічні досліди українського населення Галичини, Буковини й Угорщини. Матеріали до українсько-руської етнології. Львів, 1908. Т. 10. С. 1—67.
  • 17. Справозданє етнографічної комісії 1905 р. Хроніка НТШ. 1905. Ч. 24.
  • 18. Засідання секцій і комісій. Хроніка НТШ. 1904. Ч. 19.
  • 19. Раковський І. Доісторичні мотиви в українському народному мистецтві. Матеріали до етнології та антропології. Львів, 1929. Т. 21—22. С. 163—186.
  • 20. Франко І. Галицьке краєзнавство. Зібрання творів: у 50-ти т.Т. 46. Кн. 2. Київ. 1985. С. 116—150.
  • 21. Франко І. Етнографічна виставка у Тернополі. Зібрання творів: у 50-ти т. Т. 46. Кн. 1. Київ, 1985. С. 469—479.
  • 22. Франко І. Передмова до І тому. Галицько-руські приповідки. Львів, 1901. Т. І. Етнографічний збірник. Т. 16. С. 5—25.
  • 23. Франко І. Гуцульські примівки. Етнографічний збір ник. Львів, 1898. Т. 5. С. 41—72.
  • 24. Гнатюк В. Переднє слово. Галицько-руські легенди. Зібрав Володимир Гнатюк. Т. І. Етнографічний збірник. Львів, 1902. Т. ХІІ. С. ІХ—ХІ.
  • 25. Мороз М. Зв’язки Івана Франка з Австрійським Народознавчим Товариством. Маловідома рецензія на працю Володимира Шухевича «Гуцульщина». Записки НТШ. Праці секції етнографії та фольклористики. Львів, 1992. Т. 223. С. 271—283.
  • 26. Франко І. Рецензія. Записки НТШ. 1899. Т. 27. Кн. І. Розд. «Бібліографія». С. 1—67. 
  • 27. Франко І. Огляд праць над етнографією Галичини ХІХ в. Возняк М. З життя і творчості І. Франка. Вибрані статті про народну творчість. Київ, 1955. С. 244—267.
  • 28. Франко І. Людові вірування на Підгір’ю в с. Ходовичах Стрийського повіту. Списав Ф. Колесса. Етнографічний збірник. Львів, 1898. Т. 5. С. 160—218. 
  • 29. Франко І. Передмова. Галицько-руські приповідки. Етнографічний збірник. Львів, 1910. Т. 28. С. 5—9.
  • 30. Кузеля З. Іван Франко як етнограф. Записки НТШ. Париж; Мюнхен. 1962. Т. 169. С. 117—121.
  • 31. Франко І. Передмова. Галицькі народні новели О. Роздольського. Етнографічний збірник. Львів, 1900. Т. 8. С. V—ІХ.
  • 32. Franko I. Wojna Źydowska. Przyczynek do studjow porόwnawczych nad literaturą ludową. Wisła. Warszawa, 1897. T. VI. S. 262—278.
  • 33. Гнатюк В. Рецензія. Записки НТШ. Львів, 1903. Т. 51. Кн. І. Бібліографія. С. 1—67.
  • 34. Франко І. Записки НТШ. Львів, 1897. Т. 18. Кн. 4. Бібліографія. С. 1— 67.
  • 35. Франко І. Житецький. «Энеида» И.П. Котляревського и древнейший список ее. Зібрання творів: у 50-ти т. Київ, 1982. Т. 33. С. 30—50.
  • 36. Франко І. Життя і літературна діяльність Іпатія Потія. Зібрання творів: у 50-ти т. Київ, 1983. Т. 39. С. 508—533.
  • 37. Франко І. Історія української літератури. Часть перша. Від початків українського письменства до Івана Ко тляревського Зібрання творів: у 50-ти т. Київ, 1983. Т. 40. С. 7—370.
  • 38. Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. Зібрання творів: у 50-ти т. Київ, 1984. Т. 41. С. 194—470.
  • 39. Поплавська Н. Українські польськомовні полемісти кін. XVI — поч. XVII ст. у літературознавчій концепції Івана Франка. Київські полоністичні студії. Київ, 2017. Т. ХХІХ. С. 373—379. 
Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »