« 2025. № 3 (183)

Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 702—706

УДК 81:930-057.4Сапеляк

DOI https://doi.org/10.15407/10.15407/nz2025.03.702

ОКСАНА САПЕЛЯК І СУЧАСНА ІСТОРИЧНА НАУКА: ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСТВО

ДЯКІВ Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9513-4364
  • Scopus ID: 57221646131
  • Web of Science Researcher ID: ABI-7728-2020
  • кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасности,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • старший викладач, Національний університет 
  • «Львівська політехніка», катедра української мови
  • Інституту гуманітарних та соціальних наук,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: d.v.m.1029@gmail.com

Анотація. Актуальність теми зумовлена ювілейною датою — 80-річчям від дня народження кандидатки історичних наук, старшої наукової співробітниці Оксани Адамівни Сапеляк. Це визначна подія, яка дає нагоду підсумувати її науковий шлях, оцінити вагомий внесок у розвиток української історичної науки загалом та етнології зокрема, а також вшанувати її здобутки в контексті національної гуманітаристики. Об’єктом дослідження є основні етапи наукової діяльности Оксани Сапеляк, які свідчать про її методологічну послідовність, глибоке розуміння теми своїх досліджень та широту наукових інтересів. Предметом дослідження є наукова спадщина вченої в таких напрямках, як вивчення історичної пам’яти, традиційної культури, трансформаційних процесів у повсякденному житті українців XX—XXI ст., а також її внесок у розвиток усної історії, етноісторичних студій та міждисциплінарного підходу в гуманітаристиці. Мета статті полягає у висвітленні багатогранної наукової діяльности О. Сапеляк — вченої, яка поєднує в собі історика, етнолога, науковця та організатора науки, що активно формує напрям сучасної історичної думки в Україні. Джерельну базу дослідження становлять наукові публікації Ювілярки, архівні матеріали, відгуки колег, а також огляди наукових конференцій та міждисциплінарних проєктів, у яких вона брала участь. У процесі аналізу використано переважно історико-культурологічний, порівняльно-типологічний, біографічний методи, а також елементи дискурсивного та інтердисциплінарного підходів.

Ключові слова: Оксана Сапеляк, історична наука, етнологія, усна історія, повсякденність, Інститут народознавства НАН України.

Надійшла 21.05.2025

Список використаних джерел

  • 1. Никорак О. Її життєве кредо. Народознавчі зошити. 2015. № 2 (122). С. 344—348.
  • 2. Виноградська Г. У творчій співпраці. Народознавчі зошити. 2015. № 2 (122). С. 349—352.
  • 3. Кирчів Р. Дорога в науку. Оксана Денисовець-Сапе ляк: Біобібліографічний покажчик. Уклад. В. Яблонська. Львів, 2010. C. 5—8.
  • 4. Оксана Денисовець-Сапеляк: Біобібліографічний по каж чик. Уклад. В. Яблонська. Львів, 2010. 128 с.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »