« 2025. № 3 (183)

Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 702—706

УДК 81:930-057.4Сапеляк

DOI https://doi.org/10.15407/

ОКСАНА САПЕЛЯК І СУЧАСНА ІСТОРИЧНА НАУКА: ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСТВО

ДЯКІВ Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9513-4364
  • Scopus ID: 57221646131
  • Web of Science Researcher ID: ABI-7728-2020
  • кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасности,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • старший викладач, Національний університет 
  • «Львівська політехніка», катедра української мови
  • Інституту гуманітарних та соціальних наук,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: d.v.m.1029@gmail.com

Анотація. Актуальність теми зумовлена ювілейною датою — 80-річчям від дня народження кандидатки історичних наук, старшої наукової співробітниці Оксани Адамівни Сапеляк. Це визначна подія, яка дає нагоду підсумувати її науковий шлях, оцінити вагомий внесок у розвиток української історичної науки загалом та етнології зокрема, а також вшанувати її здобутки в контексті національної гуманітаристики. Об’єктом дослідження є основні етапи наукової діяльности Оксани Сапеляк, які свідчать про її методологічну послідовність, глибоке розуміння теми своїх досліджень та широту наукових інтересів. Предметом дослідження є наукова спадщина вченої в таких напрямках, як вивчення історичної пам’яти, традиційної культури, трансформаційних процесів у повсякденному житті українців XX—XXI ст., а також її внесок у розвиток усної історії, етноісторичних студій та міждисциплінарного підходу в гуманітаристиці. Мета статті полягає у висвітленні багатогранної наукової діяльности О. Сапеляк — вченої, яка поєднує в собі історика, етнолога, науковця та організатора науки, що активно формує напрям сучасної історичної думки в Україні. Джерельну базу дослідження становлять наукові публікації Ювілярки, архівні матеріали, відгуки колег, а також огляди наукових конференцій та міждисциплінарних проєктів, у яких вона брала участь. У процесі аналізу використано переважно історико-культурологічний, порівняльно-типологічний, біографічний методи, а також елементи дискурсивного та інтердисциплінарного підходів.

Ключові слова: Оксана Сапеляк, історична наука, етнологія, усна історія, повсякденність, Інститут народознавства НАН України.

Надійшла 21.05.2025

Список використаних джерел

  • 1. Никорак О. Її життєве кредо. Народознавчі зошити. 2015. № 2 (122). С. 344—348.
  • 2. Виноградська Г. У творчій співпраці. Народознавчі зошити. 2015. № 2 (122). С. 349—352.
  • 3. Кирчів Р. Дорога в науку. Оксана Денисовець-Сапе ляк: Біобібліографічний покажчик. Уклад. В. Яблонська. Львів, 2010. C. 5—8.
  • 4. Оксана Денисовець-Сапеляк: Біобібліографічний по каж чик. Уклад. В. Яблонська. Львів, 2010. 128 с.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »