« 2025. № 3 (183)

Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 716—728

УДК 746.3.071.1О.Сапеляк

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.03.716

МИСТЕЦЬКИЙ ДОРОБОК ОКСАНИ САПЕЛЯК

ВИНОГРАДСЬКА Галина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0008-3814-7661
  • провідна зберігачка фонду «Народна тканина»,
  • Музей етнографії та художнього промислу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • секретар Комісії етнографії НТШ,
  • Контакти: e-mail: hanna.vynohradska0104@gmail.com

Анотація. Дослідження біографій та різних сфер діяльності відомих персоналій української науки завжди є актуальним, з огляду на ширше і повніше розкриття всіх граней формування творчої особистості. Мистецький доробок у царині вишивки відомої української етнологині Оксани Сапеляк вперше взято за об’єкт окремого дослідження. До цього у літературі маємо лише декілька коротких згадок про цю сферу діяльності вченої. Тому метою і предметом цієї статті є висвітлити і проаналізувати передумови, причини, процес становлення О. Сапеляк як Майстра народної творчості; проаналізувати, класифікувати хронологічно та типологічно її вишиті вироби, їхні мистецькі особливості.

У статті висвітлено етапи та події життєвого шляху О. Сапеляк, які важливі з огляду на формування її як мисткині. Розглянуто творчі роботи О. Сапеляк від перших дитячих спроб у 1950-х рр. до високохудожніх вишитих виробів у статусі Майстра народної творчості у 1980-х рр. Прослідковано різноманітну номенклатуру виробів: 1) одяг (жіночі та дитячі сорочки та блузи, свити); 2) ужиткові речі (пошивки на подушки, столові комплекти сервет, святкові великодні рушнички); 3) інтер’єрні декоративні вироби (сюжетні картини, рушники, сервети, доріжки). 

Проаналізовано творчий підхід майстрині та її авторський почерк, як такі, що, базуючись на народних зразках з приватних та музейних колекцій, мають авторський характер, елементи новизни, їм притаманна легкість у композиційному вирішенні, поєднанні технік виконання та колористиці.

Ключові слова: Оксана Сапеляк, Олена Кульчицька, Стефанія Шабатура, дисиденти, вишивка, сорочка, рушник.

Надійшла 9.06.2025

Список використаних джерел

  • 1. Сапеляк-Денисовець Оксана Адамівна. Біобібліографічний покажчик. Львів, 2010.
  • 2. Виноградська Г. «Промов до мене, щоб я тебе побачив»: про деякі конференції з Оксаною Сапеляк. Народознавчі зошити. № 5—6. 2010. С. 514—517.
  • 3. Виноградська Г. У творчій співпраці. Народознавчі зошити. № 2. 2015. С. 349—352.
  • 4. Виноградська Г. Оксана Сапеляк. Вісник НТШ. № 63. 2020. С. 99—100.
  • 5. Никорак О.Її життєве кредо. Народознавчі зошити. № 2. 2015. С. 344—348.
  • 6. Сапеляк Оксана. Що найголовніше. Львів, 2001.
  • 7. Федорів Л. Червоно-чорні ремінісценції її життя. Сапеляк-Денисовець Оксана Адамівна. Біобібліографічний покажчик. Львів, 2010. С. 28—34.
  • 8. Інтерв’ю з Оксаною Сапеляк. 17 лютого 2025 р. Записала Г. Виноградська. 
  • 9. Гель І. Громадська праця Оксани Сапеляк. Сапеляк-Денисовець Оксана Адамівна. Біобібліографічний покажчик. Львів, 2010. С. 9—16.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »