« 2025. № 3 (183)

Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 716—728

УДК 746.3.071.1О.Сапеляк

DOI https://doi.org/10.15407/

МИСТЕЦЬКИЙ ДОРОБОК ОКСАНИ САПЕЛЯК

ВИНОГРАДСЬКА Галина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0008-3814-7661
  • провідна зберігачка фонду «Народна тканина»,
  • Музей етнографії та художнього промислу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • секретар Комісії етнографії НТШ,
  • Контакти: e-mail: hanna.vynohradska0104@gmail.com

Анотація. Дослідження біографій та різних сфер діяльності відомих персоналій української науки завжди є актуальним, з огляду на ширше і повніше розкриття всіх граней формування творчої особистості. Мистецький доробок у царині вишивки відомої української етнологині Оксани Сапеляк вперше взято за об’єкт окремого дослідження. До цього у літературі маємо лише декілька коротких згадок про цю сферу діяльності вченої. Тому метою і предметом цієї статті є висвітлити і проаналізувати передумови, причини, процес становлення О. Сапеляк як Майстра народної творчості; проаналізувати, класифікувати хронологічно та типологічно її вишиті вироби, їхні мистецькі особливості.

У статті висвітлено етапи та події життєвого шляху О. Сапеляк, які важливі з огляду на формування її як мисткині. Розглянуто творчі роботи О. Сапеляк від перших дитячих спроб у 1950-х рр. до високохудожніх вишитих виробів у статусі Майстра народної творчості у 1980-х рр. Прослідковано різноманітну номенклатуру виробів: 1) одяг (жіночі та дитячі сорочки та блузи, свити); 2) ужиткові речі (пошивки на подушки, столові комплекти сервет, святкові великодні рушнички); 3) інтер’єрні декоративні вироби (сюжетні картини, рушники, сервети, доріжки). 

Проаналізовано творчий підхід майстрині та її авторський почерк, як такі, що, базуючись на народних зразках з приватних та музейних колекцій, мають авторський характер, елементи новизни, їм притаманна легкість у композиційному вирішенні, поєднанні технік виконання та колористиці.

Ключові слова: Оксана Сапеляк, Олена Кульчицька, Стефанія Шабатура, дисиденти, вишивка, сорочка, рушник.

Надійшла 9.06.2025

Список використаних джерел

  • 1. Сапеляк-Денисовець Оксана Адамівна. Біобібліографічний покажчик. Львів, 2010.
  • 2. Виноградська Г. «Промов до мене, щоб я тебе побачив»: про деякі конференції з Оксаною Сапеляк. Народознавчі зошити. № 5—6. 2010. С. 514—517.
  • 3. Виноградська Г. У творчій співпраці. Народознавчі зошити. № 2. 2015. С. 349—352.
  • 4. Виноградська Г. Оксана Сапеляк. Вісник НТШ. № 63. 2020. С. 99—100.
  • 5. Никорак О.Її життєве кредо. Народознавчі зошити. № 2. 2015. С. 344—348.
  • 6. Сапеляк Оксана. Що найголовніше. Львів, 2001.
  • 7. Федорів Л. Червоно-чорні ремінісценції її життя. Сапеляк-Денисовець Оксана Адамівна. Біобібліографічний покажчик. Львів, 2010. С. 28—34.
  • 8. Інтерв’ю з Оксаною Сапеляк. 17 лютого 2025 р. Записала Г. Виноградська. 
  • 9. Гель І. Громадська праця Оксани Сапеляк. Сапеляк-Денисовець Оксана Адамівна. Біобібліографічний покажчик. Львів, 2010. С. 9—16.
Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »