« 2025. № 3 (183)

Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 509—520

УДК [75.071.1.03.04:929](477)”18/19″(093)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.03.509

МОДЕСТ СОСЕНКО: ТВОРЧА БІОГРАФІЯ В СВІТЛІ НОВИХ МАТЕРІАЛІВ (до 150-ліття від дня народження художника)

СЕМЧИШИН-ГУЗНЕР Олеся

  • ORCID ID: https://orcid.org /0000-0001-9677-995X
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця,
  • Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, 
  • відділ українського мистецтва ХІХ—ХХ ст.,
  • проспект Свободи, 20, 79008, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: olesiasem17@gmail.com

Анотація. Публікація присвячена ювілею від дня народження українського художника зламу ХІХ—ХХ ст. Модеста Сосенка, від чого вона набуває великої актуальності. Мета статті — розширити відомості цього велета українського мистецтва. 

Об’єктом дослідження є постать митця, важливі моменти і віхи його життя та творчий доробок у широкому контексті історичного періоду.

Предмет дослідження — особливості професійного формування й розвитку художника. Методологія дослідження опирається на методи систематизації, порівняння, опису, мистецтвознавчого аналізу, узагальнень тощо. 

Територіальні та хронологічні межі окреслені місцевостями, де перебував художник (Східна і Західна Галичина, Німеччина (Мюнхен), Франція (Париж), північна Італія (район м. Віпітено), Далматійське узбережжя (тепер Хорватія і Чорногорія), Вадовичі, та роками його життя — 1875—1920. На основі нових даних та уточнених фактів більш чітко визначено особисті зв’язки М. Сосенка з Андреєм Шептицьким та родиною Владики. Уточнено роки виконання окремих монументальних та станкових праць митця та їх особливостей. Звернено увагу на невідомі досі та маловідомі станкові твори митця, які зустрічаються в різних джерелах. 

Ключові слова: Модест Сосенко, образ, іконостас, стінопис, живопис, творчий доробок.

Надійшла 28.05.2025

Список використаних джерел

  • 1. Свєнціцький І. Модест Сосенко (1875—1920). Пра га: Видавництво української молоді, 1927. 14 с.
  • 2. Радомська В. Повернення Модеста Сосенка. Образотворче мистецтво. 1991. № 1. С. 4—7.
  • 3. Волошин Л. Модест Сосенко — митець українського модерну (Роки студій: Краків, Мюнхен, Париж). Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. Львів: НТШ у Львові, 2004. Т. ССXLVIII.С. 191—210. 
  • 4. Волошин Л. Модест Сосенко: перші роки творчості на Батьківщині. Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Львів, 2010. № 7 (12). С. 211—226.
  • 5. Руденко О. Рукописна книга в творчості М. Сосенка. Народознавчі зошити. 2011. № 2 (98). С. 327—331.
  • 6. Лукань В. Митрополит і художник. Андрей Шептицький і Модест Сосенко. Краєзнавець Прикарпаття. 2016. Ч. 26. С. 17—21. URL: http://hdl.handle.net/123456789/6375 (вхід 16.05.2025).
  • 7. Семчишин-Гузнер О. Про взаємини Модеста Сосенка з митрополитом Андреєм Шептицьким: копіювання давніх пам’яток. Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Львів, 2011. № 8 (13). С. 143—158.
  • 8. Семчишин-Гузнер О. Спадщина Модеста Сосенка в ділянці новітнього сакрального мистецтва. Записки Наукового товариства імені Шевченка: Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. Львів: НТШ у Львові, 2011. Т. ССLXI. С. 302—324.
  • 9. Семчишин-Гузнер О. Участь Модеста Сосенка в оздобленні Музичного інституту імені Миколи Лисенка у Львові 1912—1916 роках. Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. 2012. № 9 (14). С. 170—181.
  • 10. Семчишин-Гузнер О. Модест Сосенко (1875—1920): монографія. Львів: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, 2020. 468 с.: іл.
  • 11. Труш І. Наші артисти-малярі. Артистичний вісник. Львів, 1905. Зош. ІХ—Х. Вересень-жовтень. С. 132—135.
  • 12. Лист М. Сосенка до А. Шептицького. Мюнхен. 9 лип ня 1902 р. ЦДІАЛ України. Ф. 358. Оп. 2. Спр. 259.
  • 13. о. д-р Застирець Йосиф. Реформатор українського церковного малярства. Нова Рада. 1920. Ч. 34. 14 лю того. С. 3. 
  • 14. Модест Сосенко. Посмертна згадка. Нова Рада. 1920. Ч. 28 (104). 7 лютого. С. 4.
  • 15. Документи про навчання М. Сосенка в Академії мистецтв у Мюнхені 1900—1902 рр. НМЛ. Відділ рукописів. Ркк-3242. 7 арк.
  • 16. Лист М. Сосенка до А. Шептицького, Мюнхен. 7 серпня 1901 р. ЦДІАЛ України. Ф. 358. Оп. 2. Спр. 259.
  • 17. о. К. Сосенко. В справі творів Модеста Сосенка. Нова Рада. 1920. Ч. 43 (119). 28 лютого. С. 3—4.
  • 18. Пограничний В. Іконостас церкви Св. Трійці у Дрогобичі — визначна пам’ятка галицького сакрального мис тецтва. Сакральне мистецтво Бойківщини: Шос ті наукові драгановські читання: зб. статей. Дрогобич, 2003. С. 151—190.
  • 19. Хроніка монастиря св. Онуфрія у Львові. 1902—1917. ЦДІАЛ України. Ф. 684. Оп. 1. Спр. 2195. 180 арк. 
  • 20. Вуйцик В. Монастир Святого Онуфрія у Львові. Вибрані праці. До 70-річчя від дня народження. Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». Львів, 2004. Вип. 14. С. 48—59.
  • 21. Матковський І. Д-р Казимир граф Шептицький — отець Климентій: польський аристократ, український ієромонах, Екзарх Росії та Сибіру, Архимандрит Студитів, Праведник народів світу, блаженний Католицької Церкви. 1869—1951. Біографія. Львів, 2019. 664 с. URL: https://ju.org.ua/pict_mod/pictures/226_item_file_sheptitskiy-um.pdf 
  • 22. О. О. Ф. Лист з Відня. Руслан. 1912. Ч. 206. 12 вересня. С. 1—2. 
  • 23. Пачовський В. Вистава церковної штуки на Євхаристійнім конгресі у Відні 1912. (Ausstellung für kirchliche Kunst). Руслан. 1912. Ч. 13. С. 3—4; Ч. 214. С. 3—4; Ч. 215. С. 3—4.
  • 24. Чивесар Т. Вадовицькі спомини. Нова Рада. 1920. Ч. 26 (102). 5 лютого. С. 2; Ч. 27 (103). 6 лютого. С. 2; Ч. 28 (104). 7 лютого. С. 2; Ч. 29 (105). 8 лютого. С. 2. Недуга п. Модеста Сосенка…. Нова Рада. 1920. Ч. 19 (95). 28 січня. С. 4.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »