« 2025. № 3 (183)

Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 509—520

УДК [75.071.1.03.04:929](477)”18/19″(093)

DOI https://doi.org/10.15407/10.15407/nz2025.03.509

МОДЕСТ СОСЕНКО: ТВОРЧА БІОГРАФІЯ В СВІТЛІ НОВИХ МАТЕРІАЛІВ (до 150-ліття від дня народження художника)

СЕМЧИШИН-ГУЗНЕР Олеся

  • ORCID ID: https://orcid.org /0000-0001-9677-995X
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця,
  • Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, 
  • відділ українського мистецтва ХІХ—ХХ ст.,
  • проспект Свободи, 20, 79008, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: olesiasem17@gmail.com

Анотація. Публікація присвячена ювілею від дня народження українського художника зламу ХІХ—ХХ ст. Модеста Сосенка, від чого вона набуває великої актуальності. Мета статті — розширити відомості цього велета українського мистецтва. 

Об’єктом дослідження є постать митця, важливі моменти і віхи його життя та творчий доробок у широкому контексті історичного періоду.

Предмет дослідження — особливості професійного формування й розвитку художника. Методологія дослідження опирається на методи систематизації, порівняння, опису, мистецтвознавчого аналізу, узагальнень тощо. 

Територіальні та хронологічні межі окреслені місцевостями, де перебував художник (Східна і Західна Галичина, Німеччина (Мюнхен), Франція (Париж), північна Італія (район м. Віпітено), Далматійське узбережжя (тепер Хорватія і Чорногорія), Вадовичі, та роками його життя — 1875—1920. На основі нових даних та уточнених фактів більш чітко визначено особисті зв’язки М. Сосенка з Андреєм Шептицьким та родиною Владики. Уточнено роки виконання окремих монументальних та станкових праць митця та їх особливостей. Звернено увагу на невідомі досі та маловідомі станкові твори митця, які зустрічаються в різних джерелах. 

Ключові слова: Модест Сосенко, образ, іконостас, стінопис, живопис, творчий доробок.

Надійшла 28.05.2025

Список використаних джерел

  • 1. Свєнціцький І. Модест Сосенко (1875—1920). Пра га: Видавництво української молоді, 1927. 14 с.
  • 2. Радомська В. Повернення Модеста Сосенка. Образотворче мистецтво. 1991. № 1. С. 4—7.
  • 3. Волошин Л. Модест Сосенко — митець українського модерну (Роки студій: Краків, Мюнхен, Париж). Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. Львів: НТШ у Львові, 2004. Т. ССXLVIII.С. 191—210. 
  • 4. Волошин Л. Модест Сосенко: перші роки творчості на Батьківщині. Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Львів, 2010. № 7 (12). С. 211—226.
  • 5. Руденко О. Рукописна книга в творчості М. Сосенка. Народознавчі зошити. 2011. № 2 (98). С. 327—331.
  • 6. Лукань В. Митрополит і художник. Андрей Шептицький і Модест Сосенко. Краєзнавець Прикарпаття. 2016. Ч. 26. С. 17—21. URL: http://hdl.handle.net/123456789/6375 (вхід 16.05.2025).
  • 7. Семчишин-Гузнер О. Про взаємини Модеста Сосенка з митрополитом Андреєм Шептицьким: копіювання давніх пам’яток. Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Львів, 2011. № 8 (13). С. 143—158.
  • 8. Семчишин-Гузнер О. Спадщина Модеста Сосенка в ділянці новітнього сакрального мистецтва. Записки Наукового товариства імені Шевченка: Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. Львів: НТШ у Львові, 2011. Т. ССLXI. С. 302—324.
  • 9. Семчишин-Гузнер О. Участь Модеста Сосенка в оздобленні Музичного інституту імені Миколи Лисенка у Львові 1912—1916 роках. Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. 2012. № 9 (14). С. 170—181.
  • 10. Семчишин-Гузнер О. Модест Сосенко (1875—1920): монографія. Львів: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, 2020. 468 с.: іл.
  • 11. Труш І. Наші артисти-малярі. Артистичний вісник. Львів, 1905. Зош. ІХ—Х. Вересень-жовтень. С. 132—135.
  • 12. Лист М. Сосенка до А. Шептицького. Мюнхен. 9 лип ня 1902 р. ЦДІАЛ України. Ф. 358. Оп. 2. Спр. 259.
  • 13. о. д-р Застирець Йосиф. Реформатор українського церковного малярства. Нова Рада. 1920. Ч. 34. 14 лю того. С. 3. 
  • 14. Модест Сосенко. Посмертна згадка. Нова Рада. 1920. Ч. 28 (104). 7 лютого. С. 4.
  • 15. Документи про навчання М. Сосенка в Академії мистецтв у Мюнхені 1900—1902 рр. НМЛ. Відділ рукописів. Ркк-3242. 7 арк.
  • 16. Лист М. Сосенка до А. Шептицького, Мюнхен. 7 серпня 1901 р. ЦДІАЛ України. Ф. 358. Оп. 2. Спр. 259.
  • 17. о. К. Сосенко. В справі творів Модеста Сосенка. Нова Рада. 1920. Ч. 43 (119). 28 лютого. С. 3—4.
  • 18. Пограничний В. Іконостас церкви Св. Трійці у Дрогобичі — визначна пам’ятка галицького сакрального мис тецтва. Сакральне мистецтво Бойківщини: Шос ті наукові драгановські читання: зб. статей. Дрогобич, 2003. С. 151—190.
  • 19. Хроніка монастиря св. Онуфрія у Львові. 1902—1917. ЦДІАЛ України. Ф. 684. Оп. 1. Спр. 2195. 180 арк. 
  • 20. Вуйцик В. Монастир Святого Онуфрія у Львові. Вибрані праці. До 70-річчя від дня народження. Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». Львів, 2004. Вип. 14. С. 48—59.
  • 21. Матковський І. Д-р Казимир граф Шептицький — отець Климентій: польський аристократ, український ієромонах, Екзарх Росії та Сибіру, Архимандрит Студитів, Праведник народів світу, блаженний Католицької Церкви. 1869—1951. Біографія. Львів, 2019. 664 с. URL: https://ju.org.ua/pict_mod/pictures/226_item_file_sheptitskiy-um.pdf 
  • 22. О. О. Ф. Лист з Відня. Руслан. 1912. Ч. 206. 12 вересня. С. 1—2. 
  • 23. Пачовський В. Вистава церковної штуки на Євхаристійнім конгресі у Відні 1912. (Ausstellung für kirchliche Kunst). Руслан. 1912. Ч. 13. С. 3—4; Ч. 214. С. 3—4; Ч. 215. С. 3—4.
  • 24. Чивесар Т. Вадовицькі спомини. Нова Рада. 1920. Ч. 26 (102). 5 лютого. С. 2; Ч. 27 (103). 6 лютого. С. 2; Ч. 28 (104). 7 лютого. С. 2; Ч. 29 (105). 8 лютого. С. 2. Недуга п. Модеста Сосенка…. Нова Рада. 1920. Ч. 19 (95). 28 січня. С. 4.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »