« 2025. № 3 (183)

Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 529—536

УДК 745.51-057.8:7.046.3(477.83)

DOI https://doi.org/10.15407/10.15407/nz2025.03.529

КОНСТРУКТИВНЕ ВИРІШЕННЯ ІКОНОСТАСУ З ЦЕРКВИ СТАРОЗАВІТНОЇ ТРІЙЦІ У М. ЖОВКВІ, XVII—XVIII СТ. ПРИКЛАД ПРОФЕСІЙНОГО ВТІЛЕННЯ ІДЕЇ У ДЕРЕВІ

ЗВАРИЧ Ігор

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0007-2092-5739 
  • старший викладач,
  • Львівська Національна академія мистецтв,
  • кафедра художнього дерева,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: zvarychwoodart@gmail.com

Анотація. Основна проблема публікації — висвітлити деякі аспекти технологічних процесів виготовлення дерев’яних конструкцій як складових іконостасу церкви Святої Трійці в м. Жовкві, що впродовж кількох століть зазнали трансформації і через це набули часткового видозміненого вираження об’єкту. Актуальність теми зумовлена необхідністю наголосити на розквіті сницарської справи в XVII—XVIII ст. на теренах Західної України, що є однією із яскравих сторінок в історії українського монументально-декораційного мистецтва. 

Об’єктом дослідження є іконостас церкви Святої Трійці в м. Жовкві, який включений до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: «Дерев’яні церкви Карпатського регіону України та Польщі». Пошук інформації вибудовується напоставленому завданні відслідкувати високий рівень сницарської справи на теренах Західної України XVII—XVIII сторіччя, що заслуговують на окремий наголос в українському мистецтві. Аналітика проведена на прикладі конструктивних вирішень, що випробували себе впродовж сторічь. Окремо виділено період різночасового втручання в конструктивне навантаження, що в подальшому вплинуло на загальне сприйняття сакрального об’єкта. Також у викладеному матеріалі міститься інформація про постать Ігнатія Стобенського — одного із представників жовківської майстерні, який міг бути одним з авторів створення дерев’яної конструктивної частини іконостасу.

Ключові слова: іконостас церкви Святої Трійці у Жовкві, Ігна́тій Стобенський, сницарство, дерево, конструкція, дере в’яне різьблення, різьбярське опорядження.

Надійшла 5.06.2025

Список використаних джерел

  • 1. Откович Т.М. Збірник матеріалів засідання Міжнародної реставраційної ради місця Всесвітньої спад щини ЮНЕСКО «Дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі та України». «Іконостас церкви Святої Трійці. Стилістичні та іконографічні особливості». Львів, 2021. С. 54—60.
  • 2. Драган М. Українська декоративна різьба XVI—XVIII ст. Київ: Наукова думка, 1970. С. 121. 
  • 3. Овсійчук В. Майстри українського барко: Жовківський художній осередок. Київ: Наукова думка, 1991. С. 362.
  • 4. Жолтовський П. Станковий живопис. Історія україн ського мистецтва. Київ, 1966. Т. 3.
  • 5. Станкевич М. Українське художнє дерево ХVI—XX ст. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2002. 479 с.
  • 6. Болюк О. Основи систематизації дерев’яного облашту вання та архітектурні елементи інтер’єру церков. Народознавчі зошити. 2011. № 4. С. 674—677.
  • 7. Парцей М. Стародавня Жовква. Буклет «Церква Святої Трійці у Жовкві». Львів: Світ, 2005. С. 119.
  • 8. Осьмак Г., Откович Т., Козак О. «Церква Зішестя Святого Духа в Рогатині та її іконостас (мистецтвознавче, біологічне та хімічне дослідження). Інформацій ний бюлетень Львівського філіалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Львів, 2006. № 2 (8). С. 112.
  • 9. Білецька-Зварич М. Збірник матеріалів засідання Міжнародної реставраційної ради місця Всесвітньої спад щини ЮНЕСКО «Дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі та України». «Дослідження та ре ставрація іконостасу з церкви Святої Трійці, м. Жовква». Львів, 2021. С. 66—71.
  • 10. Откович Т. Іконостас церкви Святої Трійці в Жовкві (дослідження та реставрація). Інформаційний бюле тень Львівського філіалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Львів, 2006. № 2 (8). C. 130.
  • 11. Слободян В. Акти візитацій XVIII сторіччя церкви Святого Духа в Рогатині. Матеріали науково-прак тичної конференції «Рогатинська Святодухівська церква крізь призму історії» (до 30-річчя у статусі музею-пам’ятки дерев’яної архітектури і живопису XVI—XIX ст.) 1983—2013. Івано-Франківськ: Сімик, 2013. C. 21.
  • 12. Біографічний довідник. Мистецтво України. За редакцією А.В. Кудрицького. Київ, 1997. С. 565.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »