« 2025. № 3 (183)

Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 529—536

УДК 745.51-057.8:7.046.3(477.83)

DOI https://doi.org/10.15407/

КОНСТРУКТИВНЕ ВИРІШЕННЯ ІКОНОСТАСУ З ЦЕРКВИ СТАРОЗАВІТНОЇ ТРІЙЦІ У М. ЖОВКВІ, XVII—XVIII СТ. ПРИКЛАД ПРОФЕСІЙНОГО ВТІЛЕННЯ ІДЕЇ У ДЕРЕВІ

ЗВАРИЧ Ігор

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0007-2092-5739 
  • старший викладач,
  • Львівська Національна академія мистецтв,
  • кафедра художнього дерева,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: zvarychwoodart@gmail.com

Анотація. Основна проблема публікації — висвітлити деякі аспекти технологічних процесів виготовлення дерев’яних конструкцій як складових іконостасу церкви Святої Трійці в м. Жовкві, що впродовж кількох століть зазнали трансформації і через це набули часткового видозміненого вираження об’єкту. Актуальність теми зумовлена необхідністю наголосити на розквіті сницарської справи в XVII—XVIII ст. на теренах Західної України, що є однією із яскравих сторінок в історії українського монументально-декораційного мистецтва. 

Об’єктом дослідження є іконостас церкви Святої Трійці в м. Жовкві, який включений до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: «Дерев’яні церкви Карпатського регіону України та Польщі». Пошук інформації вибудовується напоставленому завданні відслідкувати високий рівень сницарської справи на теренах Західної України XVII—XVIII сторіччя, що заслуговують на окремий наголос в українському мистецтві. Аналітика проведена на прикладі конструктивних вирішень, що випробували себе впродовж сторічь. Окремо виділено період різночасового втручання в конструктивне навантаження, що в подальшому вплинуло на загальне сприйняття сакрального об’єкта. Також у викладеному матеріалі міститься інформація про постать Ігнатія Стобенського — одного із представників жовківської майстерні, який міг бути одним з авторів створення дерев’яної конструктивної частини іконостасу.

Ключові слова: іконостас церкви Святої Трійці у Жовкві, Ігна́тій Стобенський, сницарство, дерево, конструкція, дере в’яне різьблення, різьбярське опорядження.

Надійшла 5.06.2025

Список використаних джерел

  • 1. Откович Т.М. Збірник матеріалів засідання Міжнародної реставраційної ради місця Всесвітньої спад щини ЮНЕСКО «Дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі та України». «Іконостас церкви Святої Трійці. Стилістичні та іконографічні особливості». Львів, 2021. С. 54—60.
  • 2. Драган М. Українська декоративна різьба XVI—XVIII ст. Київ: Наукова думка, 1970. С. 121. 
  • 3. Овсійчук В. Майстри українського барко: Жовківський художній осередок. Київ: Наукова думка, 1991. С. 362.
  • 4. Жолтовський П. Станковий живопис. Історія україн ського мистецтва. Київ, 1966. Т. 3.
  • 5. Станкевич М. Українське художнє дерево ХVI—XX ст. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2002. 479 с.
  • 6. Болюк О. Основи систематизації дерев’яного облашту вання та архітектурні елементи інтер’єру церков. Народознавчі зошити. 2011. № 4. С. 674—677.
  • 7. Парцей М. Стародавня Жовква. Буклет «Церква Святої Трійці у Жовкві». Львів: Світ, 2005. С. 119.
  • 8. Осьмак Г., Откович Т., Козак О. «Церква Зішестя Святого Духа в Рогатині та її іконостас (мистецтвознавче, біологічне та хімічне дослідження). Інформацій ний бюлетень Львівського філіалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Львів, 2006. № 2 (8). С. 112.
  • 9. Білецька-Зварич М. Збірник матеріалів засідання Міжнародної реставраційної ради місця Всесвітньої спад щини ЮНЕСКО «Дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі та України». «Дослідження та ре ставрація іконостасу з церкви Святої Трійці, м. Жовква». Львів, 2021. С. 66—71.
  • 10. Откович Т. Іконостас церкви Святої Трійці в Жовкві (дослідження та реставрація). Інформаційний бюле тень Львівського філіалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Львів, 2006. № 2 (8). C. 130.
  • 11. Слободян В. Акти візитацій XVIII сторіччя церкви Святого Духа в Рогатині. Матеріали науково-прак тичної конференції «Рогатинська Святодухівська церква крізь призму історії» (до 30-річчя у статусі музею-пам’ятки дерев’яної архітектури і живопису XVI—XIX ст.) 1983—2013. Івано-Франківськ: Сімик, 2013. C. 21.
  • 12. Біографічний довідник. Мистецтво України. За редакцією А.В. Кудрицького. Київ, 1997. С. 565.
Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »