« 2025. № 3 (183)

Народознавчі зошити.  2025. № 3 (183).  С. 537—545

УДК 093:76″16″-048.38

DOI https://doi.org/10.15407/

РІДКІСНА АРКУШЕВА ГРАВЮРА XVIІ СТОЛІТТЯ В ОПРАВІ ІНКУНАБУЛИ ЗІ ЗБІРКИ ЛЬВІВСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА: СПРОБА РЕКОНСТРУКЦІЇ

ШПАК Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9719-4432
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • просп. Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: shpak.oksana@gmail.com

Анотація. Мета статті — відтворити графічну (візуальну) і змістову реконструкцію аркушевої гравюри на дереві другої половини XVIІ ст., яку частинами було наклеєно на форзацах інкунабули «Тріодь цвітна» (Краків, друкарня Швайпольта Фіоля, кінець XV ст.) під час виготовлення (або реставрації) оправи у XVIІ столітті. На основі збережених фрагментів гравюри гіпотетично встановлено загальну композицію, а також перелік та іконографію зображених святих. На підставі аналізу стилістики зображень, особливостей іконографії святих, порівняльного аналізу з тогочасними книжковими гравюрами, обгрунтовується теза про ймовірний осередок виготовлення цієї аркушевої гравюри — друкарню Києво-Печерської Лаври.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення малодосліджених явищ і пам’яток українського мистецтва. 

Використано методи мистецтвознавчого аналізу, порівняння, метод графічної реконструкції.

Ключові слова: дереворит, гравюра, друкарня Києво-Печерської Лаври, інтролігаторство, іконографія, інкунабула.

Надійшла 2.06.2025

Список використаних джерел

  • 1. Качур І. Колекція інкунабул Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника: провенієнційний огляд. Записки ЛННБУ ім. В. Стефаника. Львів, 2018. Вип. 10 (26). С. 3—31. URL: file:///C:/Users/Ira/Downloads/lnnbyivs_2018_10_3.pdf 
  • 2. Cвєнціцька В.І. Українська народна гравюра XVII—XVIII cт. Народна творчість та етнографія. 1965. № 5. C. 47—50.
  • 3. Крип’якевич І.П., Луцик Р.Я., Максименко Ф.П. Народні гравюри XVII ст. Українське мистецтвознавство. Київ, 1971. Вип. 5. С. 150—162.
  • 4. Шпак О. Українська народна гравюра XVII—XIX століть. Львів: Національна академія наук України; Інститут народознавства НАН України, 2006. 224 с.
  • 5. Шпак О. Рідкісні народні дереворити зі збірок Львова. Народознавчі Зошити. 2017. № 6 (138). С. 1615.
  • 6. Kachur I. Collection of Incunabula from the Vasyl Stefanyk National Scientific Library of Ukraine in Lviv: main pro venancestock-keeping units. «Z Badań nad Książką i Księgozbiorami Historycznymi». 2020. T. 14. № 2. S. 213—233. URL: file:///C:/Users/Ira/AppData/Local/Temp/t_14_2_2_Kachur.pdf
  • 7. Шпак О. Форзаци кириличних рукописних і друкованих книг XV—XVIІ ст. як джерело для дослідження народного деревориту (За матеріалами збірки ЛННБУ ім. В. Стефаника). Збереження та захист творів мистецтва і документів на паперовій основі: Матеріали доповідей Другої Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 26—27 вересня 2019 року). Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника; Українська академія друкарства. Відп. за випуск: Л. Дзендзелюк, Л. Льода. Львів: ТзОВ «Фірма «Камула», 2019. С. 175—187.
  • 8. Бондар Н. Доробок Острозького культурно-видавни чого осередку в фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Історичні науки. 2013. Вип. 13. С. 393—412. 
  • 9. Грешлик В. Церква Стрітення Господнього в селі Козяни (Kožany) поблизу Бардієва (Декілька приміток до її ікон, іконостаса та настінного розпису й гравюр). Za chodnioukraińska sztuka cerkiewna. Częśc II. Mate riały z międzynarodowej konferencji naukowej. Łańcut; Ko tań. 17—18 kwietnia 2004 roku. Łańcut, 2004. S. 319—325.
  • 10. Александрович В. Гравійовані ікони зі збірки Воло димира Вуйцика у фондах Наукової бібліотеки Львів ського національного університету імені Івана Франка. Вісник Львівського університету. Серія книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. 2008. Вип. 3. С. 229—237.
  • 11. Попов П.М. Ксилографічні дошки Лаврського музею. Київ, 1927. Вип. 1. 52 с.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »