« 2025. № 4 (184)

Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 865—882

УДК725:719

DOI https://doi.org/10.15407/

АРХІТЕКТУРНО-ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА ЛЬВІВСЬКИХ ПАСАЖІВ У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОГО ПРОСТОРУ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

ТАРАС Ярослав

  • ORCIDID:https://orcid.org/0000-0001-7241-9466
  • доктор історичних наук, професор,
  • Національний університет «Львівська політехніка», 
  • кафедра Архітектури та реставрації,
  • вул. С. Бандери, 12, 79013,Львів,Україна,
  • Контакти: e-mail:etnomod@ukr.net

РАТУШИНСЬКИЙ Назар

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4837-3274
  • кандидат архітектури, ст. викладач,
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • кафедра Архітектури та реставрації,
  • вул. С. Бандери, 12, 79013,Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: nazrat87@gmail.com

Анотація. У центральній частині Львова було 15 пасажів, з яких лише три не втратили своєї первинної функції. Всі решта перестали існувати. Пасажі були важливими об’єктами громадського життя Львова. Втрата пасажами своєї первинної функції пов’язана з радянською ідейно-політичною доктриною, згідно з якою необхідною умовою було унеможливлення громадської діяльності та недопущення політичної мобілізації населення на певні події.Метою статті є з’ясувати ґенезу пасажів у контексті їх місця та значення для формування сучасного громадського простору Львова на основі етно-культурної традиції, яка склалася в місті в кінці ХІХ — на початку ХХ ст. Методологічною основою дослідження є принцип історизму в поєднанні зі структурно-функціональним аналізом та використання методів архітектурної графіки.

Ключові слова: Галичина, Львів, пасаж, комерційний громадський простір.

Надійшла 28.07.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Бевз М. Урбаністичні перетворення центру Львова у період кін. ХVІІІ—ХІХ ст. 
  • 2.         Крип’якевич І. Історичні проходи по Львову. Львів: Апріорі, 2004.
  • 3.         Бевз М. Урбаністичний феномен Львова.Поступ. № 54 (712). 6.04.2001 р.
  • 4.         Лемко І. Воєнні дні Львова (1939—1944). Поступ.06.03. Львів, 2006. 
  • 5.         Гищук І. Пасаж Андреоллі: Погляд крізь час. Львівська газета. № 13 (13). 11.10.2006 р.
  • 6.         Власник будинку за списками податків: 
  • 1— Власник за списками податків 1569 і 1573 
  • 2 — Власник за списками податків 1631 і 1662 
  • 3 — Власник за списками податків 1767 (ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 1. Спр. 770; 777;783; 812).
  • 7.         Котлобулатова І. Пасажі Львова. Галицька брама. Груд. 1994 — січ. 1995 р. № 4. Львів.
  • 8.         Мельник І. Львівські пасажі. URL: http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?lvivski_pasazhi&object Id=1094557.
  • 9.         Лемко І. Вулиці січових Стрільців, Крива Липа, Банківська. Львівська газета. 3.10.2008 р. № 145 (453).
  • 10.       Шишка О. Гетьманські Вали — проспект Свободи. Галицька брама. Львів, 1998. № 2 (38). С. 3—4.
  • 11.       Чорновіл І. Пасаж Міколяша. Львівська газета від 09.12.2005 року. № 226 (792). 
  • 12.       Мельник Б.В. Вулицями старовинного Львова. Львів: Світ, 2002. 272 с.
  • 13.       Бірюльов Ю. Мистецтво львівської сецесії. Центр Європи. Львів, 2005. С. 84—86.
  • 14.       Лемко І.1243 вулиці Львова (1939—2009). Центр Європи.Львів, 2009.
  • 15.       Галицька брама. № 1 (25). Львів, 1997. 
  • 16.       Свідик Д. На захід від Краківської брами. Поступ. 28.05.2005 р. Львів.
  • 17.       Мельник І. Львівські вулиці і кам’яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. Центр Європи. Львів, 2008. 384 с.
  • 18.       Лемко І. Вулиця Зелена.«Львівська газета». 27.07. 2007 р. № 129 (199).
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »