« 2025. № 4 (184)

Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 930—938

УДК 75.044.071.1(477+71)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.04.930

ГЕРОЇКА ВІЙНИ У ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ БІДНЯКА

До 95-річчя від дня народження

ШМАГАЛО Ростислав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9853-8989
  • доктор мистецтвознавства, професор,
  • заслужений діяч мистецтв України,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра історії та теорії мистецтв,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: shmahalo@hotmail.com

Анотація. Микола Бідняк — унікальний український митець, Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка, перший член Національної Спілки Художників України з числа митців української діаспори, професор Львівської академії мистецтв. Він не руками, а вустами створив за життя в Канаді та Україні близько 3500 творів. Втім, лише частина цієї багатющої авторської спадщини є досліджена та зафіксована у виданнях в Україні та закордоном. Але навіть найповніше джерело, книга-альбом «Микола Бідняк» (2008), не повністю репрезентує творчість цього унікального художника, розпорошену по музеях та приватних колекціях усього світу. Мета статті — висвітлити героїку війни у творчості геніального митця Миколи Бідняка.

Лінія «історичного місіонерства» митців-емігрантів найбільшого розвою отримала саме в Канаді. Адже таку програму історичних портретів, батальних сцен та доленосних для Українців подій — візуалізацію Пантеону національної пам’яті — неможливо було втілити в окупованій більшовицьким режимом Україні після 2-ї Світової війни. Лише окремі митці-емігранти спромоглися на створення вікопомних та масштабних патріотично-історичних авторських проєктів. 

Актуальність дослідження обумовлена 95-річчям від дня народження митця. Окрім того, в нинішніх умовах війни та зростаючого інклюзивного чинника його життя та творчість є прикладом фізичної незламності, творчого професійного росту та патріотизму. Методологічною основою дослідження є науково-біографічний та структурно-типологічний методи, метод мистецтвознавчого аналізу.

Ключові слова: Микола Бідняк, живопис, графіка, митці української діаспори, історичні портрети, героїка війни, національна пам’ять, інклюзивна сфера.

Надійшла 20.07.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Фільм «Микола Бідняк». Авт. Р. Шмагало. Телепрограма «Мальовид». Львів: ЛТБ, 2000. URL: https://youtube.com/watch?v=Pa77Y2v1v8Q&feature=shared
  • 2.         Степовик Д. Історія української ікони. Київ: Либідь, 2020.
  • 3.         Микола Бідняк. Живопис графіка. Альбом. Київ: Мистецтво, 2008. За ред. М. Майчик.
  • 4.         Бідняк Микола Петрович. Шевченківські Лауреати 1962—2001: Енциклопедичний довідник. Упоряд. М.Г. Лабінський. Київ: Криниця, 2001. С. 45—46. 
  • 5.         Овсійчук В.А. Бідняк Микола Петрович. Енциклопедія сучасної України. Ред. кол.: І.М. Дзюба; НАН України; НТШ; Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. Т. 2: Б. Біо. 872 с.
  • 6.         Стельмащук Г. Бідняк Микола. Українські митці у світі. Матеріали до історії українського мистецтва XX ст. Львівська національна академія мистецтв (Науково-дослідний сектор). Львів: Апріорі, 2013. С. 78—81. 

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »