« 2025. № 4 (184)

Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 930—938

УДК 75.044.071.1(477+71)

DOI https://doi.org/10.15407/

ГЕРОЇКА ВІЙНИ У ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ БІДНЯКА

До 95-річчя від дня народження

ШМАГАЛО Ростислав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9853-8989
  • доктор мистецтвознавства, професор,
  • заслужений діяч мистецтв України,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра історії та теорії мистецтв,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: shmahalo@hotmail.com

Анотація. Микола Бідняк — унікальний український митець, Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка, перший член Національної Спілки Художників України з числа митців української діаспори, професор Львівської академії мистецтв. Він не руками, а вустами створив за життя в Канаді та Україні близько 3500 творів. Втім, лише частина цієї багатющої авторської спадщини є досліджена та зафіксована у виданнях в Україні та закордоном. Але навіть найповніше джерело, книга-альбом «Микола Бідняк» (2008), не повністю репрезентує творчість цього унікального художника, розпорошену по музеях та приватних колекціях усього світу. Мета статті — висвітлити героїку війни у творчості геніального митця Миколи Бідняка.

Лінія «історичного місіонерства» митців-емігрантів найбільшого розвою отримала саме в Канаді. Адже таку програму історичних портретів, батальних сцен та доленосних для Українців подій — візуалізацію Пантеону національної пам’яті — неможливо було втілити в окупованій більшовицьким режимом Україні після 2-ї Світової війни. Лише окремі митці-емігранти спромоглися на створення вікопомних та масштабних патріотично-історичних авторських проєктів. 

Актуальність дослідження обумовлена 95-річчям від дня народження митця. Окрім того, в нинішніх умовах війни та зростаючого інклюзивного чинника його життя та творчість є прикладом фізичної незламності, творчого професійного росту та патріотизму. Методологічною основою дослідження є науково-біографічний та структурно-типологічний методи, метод мистецтвознавчого аналізу.

Ключові слова: Микола Бідняк, живопис, графіка, митці української діаспори, історичні портрети, героїка війни, національна пам’ять, інклюзивна сфера.

Надійшла 20.07.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Фільм «Микола Бідняк». Авт. Р. Шмагало. Телепрограма «Мальовид». Львів: ЛТБ, 2000. URL: https://youtube.com/watch?v=Pa77Y2v1v8Q&feature=shared
  • 2.         Степовик Д. Історія української ікони. Київ: Либідь, 2020.
  • 3.         Микола Бідняк. Живопис графіка. Альбом. Київ: Мистецтво, 2008. За ред. М. Майчик.
  • 4.         Бідняк Микола Петрович. Шевченківські Лауреати 1962—2001: Енциклопедичний довідник. Упоряд. М.Г. Лабінський. Київ: Криниця, 2001. С. 45—46. 
  • 5.         Овсійчук В.А. Бідняк Микола Петрович. Енциклопедія сучасної України. Ред. кол.: І.М. Дзюба; НАН України; НТШ; Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. Т. 2: Б. Біо. 872 с.
  • 6.         Стельмащук Г. Бідняк Микола. Українські митці у світі. Матеріали до історії українського мистецтва XX ст. Львівська національна академія мистецтв (Науково-дослідний сектор). Львів: Апріорі, 2013. С. 78—81. 
Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »