« 2025. № 4 (184)

Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 939—947

УДК 069.5:316.647.6:929О.Заливаха

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.04.939

МИСТЕЦЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ І САМОІДЕНТИЧНІСТЬ ОПАНАСА ЗАЛИВАХИ У СВІТЛІ НОВИХ ДЖЕРЕЛ ТА СПОГАДІВ СУЧАСНИКІВ

До 100-річчя від дня народження

БАБІЙ Надія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9572-791X
  • доктор мистецтвознавства, професор, Прикарпатський
  • національний університет імені Василя Стефаника,
  • вул. Шевченка, 57, 76000, Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: nadiia.babii@pnu.edu.ua

Анотація. Актуальність дослідження зумовлена ювілейною датою живописця — 100-річчям від дня його народження, а також відсутністю ранньої біографії Опанаса Заливахи. Метою є аналіз засобів мистецької ідентичності і самоідентичності митця шестидесятника Опанаса Заливахи. Ранні твори митця, перші групові й персональні виставки розглянуто через низку резонуючих чинників: аналіз афіш, каталогів, критику, акти судових справ, протоколи слідства. Важливе значення мають непрямі джерела, що демонструють біографічні наслідки. До них віднесено спогади, досудові свідчення, вторинні тексти: міфологію, зміну автографів і творчої манери.

Систематизація реальної джерельної бази, що охоплює ранню творчу діяльність художника-дисидента Опанаса Заливахи,дає підстави стверджувати, що вітчизняна наука оперує вкрай обмеженим інформативним полем стосовно цього періоду творчості митця. Зроблені доповнення дозволяють зрозуміти об’єм перших виставок, його манеру, обрані сюжети, частково причини переслідування та закриття персональної виставки 1962 року. 

Стаття базується на структурно-функціональному методі дослідження, що дає змогу розглянути персональну діяльність митця в контексті причинно-наслідкових зв’язків. У процесі дослідження було застосовано методику структурно-типологічного аналізу. Для поточнення належності окремих творів до каталогів виставок застосовано іконологічний та графографічний методи. 

Ключові слова: Опанас Заливаха, виставкова діяльність, 1960—1962, нонконформізм, потенційні джерела, самоідентичність митця. 

Надійшла 20.06.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Виставка творів художників Тюменської області (каталог): живопис, графіка скульптура і прикладне мистецтво. Тюмень, 1961. 70 с.
  • 2.         Опанас Заливаха. Альбом-каталог: живопис, графіка, різьба. Упор. С. Осташа. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1996. 40 с.
  • 3.         Опанас Заливаха. Альбом. Упор. М. Аронець. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2016. 120 с.
  • 4.         Глібчук У. Зв’язок між земним і небесним. Дзвонар. Збірка статей і спогадів про Опанаса Заливаху. Харків: Права людини, 2017. С. 46—151.
  • 5.         Зарецький О. Опанас Заливаха — друг моїх батьків. Дзвонар. Збірка статей і спогадів про Опанаса Заливаху. Харків: Права людини, 2017. С. 160—167.
  • 6.         Марусик Т. Очима «наймолодшого дисидента». Дзвонар. Збірка статей і спогадів про Опанаса Заливаху. Харків: Права людини, 2017. С. 8—14.
  • 7.         Панас Заливаха. Узнесіння. Алла Горська: Червона тінь калини: Листи, спогади, статті. Ред. та упоряд. О. Зарецький, М. Маричевський. Київ: Спалах ЛТД, 1996. С. 164—167.
  • 8.         Заливаха О. Весільний подарунок із зображення «тризуба» створений Опанасом Заливахою для Кухтяк Марії. 1965. Ukrainian Liberation Movement. АУСБУ (Івано-Франківськ) Ф. 0. Спр. 8311. Т. 1. Рукопис. URL: http://avr.org.ua/viewDoc/29565 (дата звернення: 23.04.2025).
  • 9.         Шеко. Протокол допиту обвинуваченого Опанаса Заливахи від 4 жовтня 1965 р. Ukrainian Liberation Movement. АУСБУ (Івано-Франківськ) Ф. 0. Спр. 8311. Т. 1. Арк. 92—94. Рукопис. URL: http://avr.org.ua/viewDoc/29545?locale=en (дата звернення: 23.04.2025).
  • 10.       Синиця, Баранов. Протокол обшуку у художника Опанаса Заливахи від 28 серпня 1965 р. Ukrainian Liberation Movement. АУСБУ (Івано-Франківськ). Ф. 0. Спр. 8311. Т. 1.Арк. 13—15. URL: http://avr.org.ua/viewDoc/29535 (дата звернення: 23.04.2025).
  • 11.       Синиця. Збірка пояснень художника Опанаса Заливахи укладена співробітником УКГБ по Івано-Франківській області капітаном Синицею за час від 28 жовтня по 31 жовтня 1964 р.. Ukrainian Liberation Movement. АУСБУ (Івано-Франківськ). Ф. 0. Спр. 8311. Т. 1. Арк. 21—44. URL: https://avr.org.ua/viewDoc/29536?locale=en (дата звернення: 23.04.2025).
  • 12.       Шеко. Протокол додаткового допиту обвинуваченого Опанаса Заливахи від 22 листопада 1965 р. Ukrainian Liberation Movement. АУСБУ (Івано-Франківськ) Ф. 0. Спр. 8311. Т. 1. Арк. 162—164. Рукопис. URL: http://avr.org.ua/viewDoc/29550 (дата звернення: 23.04.2025).
  • 13.       Шеко. Протокол допиту обвинуваченого Опанаса Заливахи від 15 вересня 1965 р. Ukrainian Liberation Movement. АУСБУ (Івано-Франківськ) Ф. 0. Спр. 8311. Т. 1. Арк. 75—78. Рукопис. URL: http://avr.org.ua/viewDoc/29542?locale=en (дата звернення: 23.04.2025).
  • 14.       Шеко. Протокол допиту підозрюваного скульптора Василя Турецького у справі Опанаса Заливахи від 28 серпня 1965 р. Ukrainian Liberation Movement. АУСБУ (Івано-Франківськ). Ф. 0. Спр. 8311. Т. 2. Арк. 9—10. URL: http://avr.org.ua/viewDoc/29568 (дата звернення: 23.04.2025).
  • 15.       Овсієнко В. Інтерв’ю з Опанасом Заливахою. 20 вересня 1999. Інтерв’ю з України. URL: https://rozmova.wordpress.com/2019/01/25/opanas-zalyvak ha-2/.
  • 16.       Котерлін Р. Інтерв’ю з Панасом Заливахою. Листопад, 1999. КінецьКінцем, № 2. 2000. С. 23—28.
  • 17.       Палітра буття. Опанас Заливаха. URL: https://www.youtube.com/watch?v=klCiGWm6w00&ab_channel=ТарасМайстришин.
  • 18.       Приватний архів Бабій Н. 2023, 2.03. Надія Бабій із Августом Басюком (Інтерв’ю).
  • 19.       Приватний архів Бабій Н. 2025, 30.01. Надія Бабій із Орестом Заборським (Інтерв’ю).
  • 20.       Приватний архів Бабій Н. 2024, 20.02. Надія Бабій із Степаном Осташею (Інтерв’ю).
  • 21.       Приватний архів Чмелик І.В. 2003. Перепис каталогу О. Заливахи 1962 р. із приватної бібліотеки родини Фіголів (рукопис).
  • 22.       Gorb Tatiana Vladimirovna, Gorb Vladimir Alexandrovich(1903—1988). Russian artists biography database. URL: https://web.archive.org/web/20120309195613/http://www.leningradartist.com/bio/g.htm.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »