КОРОНАЦІЯ ІКОНИ МАТЕРІ БОЖОЇ СТАНИСЛАВІВСЬКОЇ

« 2025. № 4 (184)

Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 948—955

УДК 2-526.62:394.43(477)(477.86-21)

DOI https://doi.org/10.15407/

КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКІ ОСОБЛИВОСТІ КОРОНАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІЙ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ: КОРОНАЦІЯ ІКОНИ МАТЕРІ БОЖОЇ СТАНИСЛАВІВСЬКОЇ

ДУНДЯК Ірина

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8175-479X
докторка мистецтвознавства, професорка, Прикарпатський
національний університет імені Василя Стефаника,
кафедра дизайну і теорії мистецтва,
вул. Шевченка, 57, 76000, Івано-Франківськ, Україна,
Контакти: e-mail: iryna.dundiak@pnu.edu.ua

СЕМЧУК Леся

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3209-3585
кандидатка мистецтвознавства, доцентка, Прикарпатський
національний університет імені Василя Стефаника,
кафедра дизайну і теорії мистецтва,
вул. Шевченка, 57, 76000, Івано-Франківськ, Україна,
Контакти: e-mail: lesia.semchuk@pnu.edu.ua

Анотація. Мета статті — висвітлення культурно-мистецьких по дій, пов’язаних з коронацією ікони Матері Божої Станиславівської. Проаналізовано значення чудотворної ікони Матері Божої Станиславівської серед українських коронованих чудотворних ікон. Докладно висвітлено історію її походження, повторного віднайдення, чудесного порятунку. Виділено іконографічні особливості ікони Матері Божої Станиславівської серед відомих копій Ченстоховської чудотворної ікони. Акцентовано, що коронація в Станиславові стала найбільшою подією в місті ХХ ст. Організація дійства, його мистецьке оформлення було одним з найкращих для коронацій того часу. Автори відзначають особливе духовно-мистецьке значення святині для міста, яке варто відновити й намагатися організувати бодай тимчасове перебування цієї ікони в Івано-Франківську.

Ключові слова: чудотворна ікона, іконографія, коронація ікони, Матір Божа Станиславівська, іконопис, Івано-Франківськ.

Надійшла 20.06.2025

Список використаних джерел

1. Яремчук С. Релігійні практики в сучасному соціумі: інституціональний контекст: монографія. Чернівці: Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2020. 400 с.
2. Міляєва Л. Українські Чудотворні ікони Богоматері в православній і католицькій традиції. Альманах ’94 ЛАМ. Львів, 1994. С. 92—96.
3. Левицька М. Короновані ікони Богородиці в українській унійній традиції XVIII—ХІХ ст. (іконографія і зразки). Карпати: людина, етнос, цивілізація. 2017—2018. Вип. 7—8. С. 270—284.
4. Дундяк І. Мистецькі особливості західноукраїнських церковних процесій XVII—XVIII ст. Вісник Прикар патського університету. Мистецтознавство. Т. VII. 2005. С. 28—35.
5. Вигоднік А. Сюжет «Коронування Богородиці» на волинських іконах XVII—XVIII ст. (на основі па м’я ток із колекції Волинського краєзнавчого музею та діючих храмів Волині). Волинська ікона: питання історії дослідження та реставрації. Луцьк, 1998. С. 85—90.
6. Ременяка О. Ікони Богородиці Ченстоховської та Холм ської як свідчення культурної спільності Польщі та України. Мистецтвознавство України. 2017. С. 190—197.
7. Бондарєв І. Станиславівський образ. URL: https://report.if.ua/uncategorized/Stanyslavivskyj-obraz/ (дата звернення 29.05.2025).
8. Храбатин Н. Найбільша Святиня Граду Діви Галицький кореспондент. URL: https://gk-press.if.ua/x3555/ (дата звернення 25.09.2024).
9. Żukiewic Konstanty Maria. Pamiątka Rjronaciji cudow nego obrazu matki Boskiej kościele ormiańskim w Sta nisławowie dnia 30 maja 1937 r. Naklad komitetu Ko ronacijnego Cud. Obrazu Najśw. Marii Panny Łaska wej w Stanisławowie. St. Chowaniec, 1937. 102 s.

Наші автори

Павлюк Степан Петрович. Доктор історичних... ознайомитись»

Кузьменко Оксана Мирославівна старший... ознайомитись»

Тарас Ярослав Миколайович. Завідувач... ознайомитись»

Сапеляк Оксана Адамівна. Старший науковий... ознайомитись»

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та краєзнавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »