« 2025. № 4 (184)

Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 948—955

УДК 2-526.62:394.43(477)(477.86-21)

DOI https://doi.org/10.15407/

КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКІ ОСОБЛИВОСТІ КОРОНАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІЙ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ: КОРОНАЦІЯ ІКОНИ МАТЕРІ БОЖОЇ СТАНИСЛАВІВСЬКОЇ

ДУНДЯК Ірина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8175-479X
  • докторка мистецтвознавства, професорка, Прикарпатський
  • національний університет імені Василя Стефаника,
  • кафедра дизайну і теорії мистецтва,
  • вул. Шевченка, 57, 76000, Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: iryna.dundiak@pnu.edu.ua

СЕМЧУК Леся

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3209-3585
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка, Прикарпатський
  • національний університет імені Василя Стефаника,
  • кафедра дизайну і теорії мистецтва,
  • вул. Шевченка, 57, 76000, Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: lesia.semchuk@pnu.edu.ua

Анотація. Мета статті — висвітлення культурно-мистецьких по дій, пов’язаних з коронацією ікони Матері Божої Станиславівської. Проаналізовано значення чудотворної ікони Матері Божої Станиславівської серед українських коронованих чудотворних ікон. Докладно висвітлено історію її походження, повторного віднайдення, чудесного порятунку. Виділено іконографічні особливості ікони Матері Божої Станиславівської серед відомих копій Ченстоховської чудотворної ікони. Акцентовано, що коронація в Станиславові стала найбільшою подією в місті ХХ ст. Організація дійства, його мистецьке оформлення було одним з найкращих для коронацій того часу. Автори відзначають особливе духовно-мистецьке значення святині для міста, яке варто відновити й намагатися організувати бодай тимчасове перебування цієї ікони в Івано-Франківську.

Ключові слова: чудотворна ікона, іконографія, коронація ікони, Матір Божа Станиславівська, іконопис, Івано-Франківськ.

Надійшла 20.06.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Яремчук С. Релігійні практики в сучасному соціумі: інституціональний контекст: монографія. Чернівці: Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2020. 400 с. 
  • 2.         Міляєва Л. Українські Чудотворні ікони Богоматері в православній і католицькій традиції. Альманах ’94 ЛАМ. Львів, 1994. С. 92—96.
  • 3.         Левицька М. Короновані ікони Богородиці в українській унійній традиції XVIII—ХІХ ст. (іконографія і зразки). Карпати: людина, етнос, цивілізація. 2017—2018. Вип. 7—8. С. 270—284.
  • 4.         Дундяк І. Мистецькі особливості західноукраїнських церковних процесій XVII—XVIII ст. Вісник Прикар патського університету. Мистецтознавство. Т. VII. 2005. С. 28—35.
  • 5.         Вигоднік А. Сюжет «Коронування Богородиці» на волинських іконах XVII—XVIII ст. (на основі па м’я ток із колекції Волинського краєзнавчого музею та діючих храмів Волині). Волинська ікона: питання історії дослідження та реставрації. Луцьк, 1998. С. 85—90. 
  • 6.         Ременяка О. Ікони Богородиці Ченстоховської та Холм ської як свідчення культурної спільності Польщі та України. Мистецтвознавство України. 2017. С. 190—197.
  • 7.         Бондарєв І. Станиславівський образ. URL: https://report.if.ua/uncategorized/Stanyslavivskyj-obraz/ (дата звернення 29.05.2025).
  • 8.         Храбатин Н. Найбільша Святиня Граду Діви Галицький кореспондент. URL: https://gk-press.if.ua/x3555/ (дата звернення 25.09.2024).
  • 9.         Żukiewic Konstanty Maria. Pamiątka Rjronaciji cudow nego obrazu matki Boskiej kościele ormiańskim w Sta nisławowie dnia 30 maja 1937 r. Naklad komitetu Ko ronacijnego Cud. Obrazu Najśw. Marii Panny Łaska wej w Stanisławowie. St. Chowaniec, 1937. 102 s.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »