« 2025. № 4 (184)

Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 1011—1018

УДК 001:39](477.83)

DOI https://doi.org/10.15407/

ПРОФЕСОР РОМАН КИРЧІВ У МОЇЙ ПАМ’ЯТІ: ЛЮДСЬКИЙ ВИМІР (ДО 95-РІЧЧЯ ВЧЕНОГО)

ТАРАС Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466
  • доктор історичних наук, професор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • завідувач відділу етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • професор кафедри Архітектури та реставрації,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. Актуальність статті зумовлена тим, що цьогоріч професору Роману Кирчіву виповнилося б 95 років. Це важлива нагода нагадати про вченого, який зробив вагомий внесок у дослідження фольклористики та етнології. Сьогодні актуальним є залучення до наукової спадщини спогадів про професора Кирчіва людей, які з ним працювали, спілкувалися не тільки на наукові теми, а й поза ними. Йдеться про буденне життя, яке завжди було складовою наукового. Це актуально для розуміння того, як відбувався науковий доробок вченого, в якому середовищі жив і працював професор.

Об’єктом дослідження стало повсякдення професора Романа Кирчіва.

Предмет дослідження охоплює історію життєвого шляху Романа Кирчіва, пласт, який існував поряд з науковим та у силу певних стереотипів, не завжди висвітлюється.

Мета статті полягає у з’ясуванні людського чинника та відтворенні повсякдення, в якому жив і працював Роман Кирчів.

Джерельною базою праці є спогади Ярослава Тараса та доньки Наталки про свого батька Романа Кирчіва.

Методологічні дослідження базуються на принципах системності, об’єктивності.

Ключові слова: Роман Кирчів, фольклористика, етнологія, Інститут народознавства НАН України, Корчин, Галичина.

Надійшла 22.07.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Роман Кирчів (до 80-річчя від дня народження): Бібліографічний покажчик. Уклад. В. Яблонська. Львів, 2010.
  • 2.         До 80-річчя від дня народження Романа Кирчіва. Народознавчі зошити. 2010. № 1—2.
  • 3.         Дяків В. Багатовекторність вченого-гуманітарія Романа Кирчіва (Слово про Вчителя). Народознавчі зошити. 2015. № 2. С. 321—326.
  • 4.         Дем’ян Г. Кирчів Роман Федорович. Енциклопедія Сучасної України. НАН України; НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013, оновл. 2018. URL: https://esu.com.ua/article-6514 
  • 5.         І стали нам ті гори твердинею у лютий час…: Спогади друкарки Головного осередку пропаганди ОУН і УПА Дарії Малярчин-Шпиталь («Дарки»). Ред., упоряд. С. Онуфрів. Львів: ПАІС, 2012. 164 с.
  • 6.         Кирчів П. Образки з галицьких буднів. Львів: Тріада плюс, 2015. 396 с.
  • 7.         Відлуння голодомору-геноциду, 1932—1933: Етно куль турні наслідки голодомору в Україні. Ред.: Р.Ф. Кирчів, О.М. Романів. Львів: Наукове т-во ім. Шев ченка, 2005. 199 с.
  • 8.         Кирчів Р. Як намагалися мене заарканити. Історична правда. 26 травня 2020. URL: https://www.istpravda.com.ua/articles/5ecd039694eb4/
Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »