« 2025. № 4 (184)

Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 1011—

УДК 001:39](477.83)

DOI https://doi.org/10.15407/

ПРОФЕСОР РОМАН КИРЧІВ У МОЇЙ ПАМ’ЯТІ: ЛЮДСЬКИЙ ВИМІР (ДО 95-РІЧЧЯ ВЧЕНОГО)

ТАРАС Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466
  • доктор історичних наук, професор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • завідувач відділу етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • професор кафедри Архітектури та реставрації,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. Актуальність статті зумовлена тим, що цьогоріч професору Роману Кирчіву виповнилося б 95 років. Це важлива нагода нагадати про вченого, який зробив вагомий внесок у дослідження фольклористики та етнології. Сьогодні актуальним є залучення до наукової спадщини спогадів про професора Кирчіва людей, які з ним працювали, спілкувалися не тільки на наукові теми, а й поза ними. Йдеться про буденне життя, яке завжди було складовою наукового. Це актуально для розуміння того, як відбувався науковий доробок вченого, в якому середовищі жив і працював професор.

Об’єктом дослідження стало повсякдення професора Романа Кирчіва.

Предмет дослідження охоплює історію життєвого шляху Романа Кирчіва, пласт, який існував поряд з науковим та у силу певних стереотипів, не завжди висвітлюється.

Мета статті полягає у з’ясуванні людського чинника та відтворенні повсякдення, в якому жив і працював Роман Кирчів.

Джерельною базою праці є спогади Ярослава Тараса та доньки Наталки про свого батька Романа Кирчіва.

Методологічні дослідження базуються на принципах системності, об’єктивності.

Ключові слова: Роман Кирчів, фольклористика, етнологія, Інститут народознавства НАН України, Корчин, Галичина.

Надійшла 22.07.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Роман Кирчів (до 80-річчя від дня народження): Бібліографічний покажчик. Уклад. В. Яблонська. Львів, 2010.
  • 2.         До 80-річчя від дня народження Романа Кирчіва. Народознавчі зошити. 2010. № 1—2.
  • 3.         Дяків В. Багатовекторність вченого-гуманітарія Романа Кирчіва (Слово про Вчителя). Народознавчі зошити. 2015. № 2. С. 321—326.
  • 4.         Дем’ян Г. Кирчів Роман Федорович. Енциклопедія Сучасної України. НАН України; НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013, оновл. 2018. URL: https://esu.com.ua/article-6514 
  • 5.         І стали нам ті гори твердинею у лютий час…: Спогади друкарки Головного осередку пропаганди ОУН і УПА Дарії Малярчин-Шпиталь («Дарки»). Ред., упоряд. С. Онуфрів. Львів: ПАІС, 2012. 164 с.
  • 6.         Кирчів П. Образки з галицьких буднів. Львів: Тріада плюс, 2015. 396 с.
  • 7.         Відлуння голодомору-геноциду, 1932—1933: Етно куль турні наслідки голодомору в Україні. Ред.: Р.Ф. Кирчів, О.М. Романів. Львів: Наукове т-во ім. Шев ченка, 2005. 199 с.
  • 8.         Кирчів Р. Як намагалися мене заарканити. Історична правда. 26 травня 2020. URL: https://www.istpravda.com.ua/articles/5ecd039694eb4/
Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »