Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2025. № 4 (184)

Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 800—820

УДК 738.3:745] (477.8‒89Гуц)

DOI https://doi.org/10.15407/

ЗБІРКА ГУЦУЛЬСЬКОЇ КЕРАМІКИ ХІХ СТ. У МУЗЕЇ ІМЕНІ ДІДУШИЦЬКИХ: ФОРМУВАННЯ, ОСЕРЕДКИ, МАЙСТРИ, ФОРМА ТА ДЕКОР

ІВАШКІВ Галина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2359-6735
  • докторка мистецтвознавства, провідна наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • відділ Музею етнографії та художнього промислу,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: halynaivashkiv@ukr.net

Анотація. Проаналізовано збірку гуцульської кераміки ХІХ ст. в одному з найбільших музеїв тогочасної Галичини — Музеї імені Дідушицьких. Метою статті є питання формування зібрання та верифікація предметів. Об’єкт дослідження — кераміка Гуцульщини, предмет дослідження — діяльність гончарів та художні особливості їхніх виробів.

Підкреслено унікальність колекції за авторським складом, зокрема іменами знаменитих майстрів з Косова (Іван та Михайло Баранюки, Олекса Бахматюк) і Пістиня (Петро Кошак), акцентовано на основних формах і декорі глиняних виробів. Раритетами збірки вважаємо дві керамічні ікони 1811 р. Матвія Ковальського зі зображенням Богородиці з Дитям та Святого Миколая. Довершеною у мистецькому плані є майоліка для церковного облаштування — свічники («поставники») та наземні свічники О. Бахматюка і П. Кошака. Своїми яскравими декоративними особливостями відзначаються кахлі (й цілі печі), майоліковий посуд закритого (дзбанки, горнята-«водопійча», баньки, калачі, плесканки) і відкритого (миски, полумиски, тарілки) типів. Невелику, проте важливу частину збірки, складають теракотові й димлені вироби, які прикметні традиційними для Косова й Пістиня формами (горщики з кулястим корпусом і макітроподібні, глечики, горнята, ринки-триніжки з вухом або ручкою, цідильники, підвазонники тощо), декоровані ритуванням, штампуванням, гладженням або розписом вохрою. Джерельною базою є музейна колекція кераміки, Інвентарні книги МЕХП, архівні матеріали та спеціальні видання. 

Ключові слова: Музей імені Дідушицьких, гуцульська кераміка, формування збірки, гончарні центри, імена майстрів, художні особливості виробів.

Надійшла 30.07.2025

Список використаних джерел

  • 1.         https://ukrrid.blogspot.com/2019/10/volodimir-dIdushitskiy.html; https://greenworld.in.ua/index.php?id=17526 65 808 
  • 2.         Sokalski B. Powiat Sokalski. We Lwowie: nakładem museum im. Dzieduszyckich, 1899. 496 s.
  • 3.         Szuchiewicz W. Huculszyzna. Tom pierwszy. Staraniem i nakładem Muzeum imienia Dzieduszyckich we Lwowie, 1902. [4], IX, 373 s.
  • 4.         Василь Шостопалець і кераміка Сокаля. Альбом. Автор концепції і текстів Галина Івашків. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. 136 с.
  • 5.         Івашків Г. Декор української народної кераміки ХVІ  першої половини ХХ століть. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. 544 с.
  • 6.         Мальована кераміка Косова та Пістиня ХІХ  початку ХХ століть. Авт. вст. ст. Г. Івашків. Упорядники Г. Івашків, Т. Лозинський. Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 2012. 408 с. 
  • 7.         Івашків Г. Мотив «вазона» в українській народній кераміці ХVІ — першої половини ХХ ст. Народознавчі зошити. 2000. № 5. С. 860—889.
  • 8.         Івашків Г. Релігійні мотиви та сюжети в українській народній кераміці. Народознавчі зошити. 2003. № 1—2. С. 313—322.
  • 9.         Івашків Г. Основні етапи формування збірки народної кераміки в Музеї етнографії та художнього промислу. Український керамологічний журнал. 2003. № 2—4. С. 44—59, 173—179.
  • 10.       Івашків Г. Зображення церковних споруд у кераміці. Історія релігій в Україні. Науковий щорічник. 2005 рік. Львів: Логос, 2005. Кн. ІІ. С. 664—671.
  • 11.       Івашків Г. «Крилатий пес» у кераміці Олекси Бахматюка. Мистецтвознавчий автограф. 2007. № 2. С. 91—96. 
  • 12.       Івашків Г. Образ святого Миколая у кераміці Косова (витоки та художні особливості. Буття в мистецтві. Збірник наукових праць на пошану Степана Костюка з нагоди 80-річчя. Львів, 2007. С. 224—232. 
  • 13.       Івашків Г. Ритуальна та обрядова кераміка Олекси Бахматюка. Апологет. Християнська сакральна традиція: віра, духовність, мистецтво. Львів, 2009. № 1—4 (16—19). С. 191—196. 
  • 14.       Івашків Г. Мотиви дзвіниць та церков на глиняних виробах гончарів з Гуцульщини. Łemkowie, Bojkowie, Rusini — historia, współczesność, kultura materialna і duchowa. Zielona Góra, 2010. T. III. C. 237—242. 
  • 15.       Івашків Г. Керамічні наземні свічники ХІХ—ХХ століть: типологія і художня структура. Мистецтво знавство’12. Львів: СКІМ, 2012. С. 79—94. 
  • 16.       Івашків Г. Феномен косівської кераміки. Пам’ятки України. Історія і культура. 2018. № 10—12. С. 12—22. 
  • 17.       Івашків Г. Українська народна фігурна кераміка ХІХ—ХХ ст.: пластика декору та форми, концепція образів. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.06  декоративне і прикладне мистецтво. Львів, 2021. 36 с. 
  • 18.       Івашків Г. Українська народна фігурна кераміка ХІХ—ХХ ст.: пластика декору та форми, концепція образів. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.06  декоративне і прикладне мистецтво. Львів, 2021. 440 с.
  • 19.       Архів Інституту народознавства Національної академії наук України (АІН НАНУ). Оп. 10. Од. зб. 2. Арк. 62—63.
  • 20.       Muzeum imenia Dzieduszyckich we Lwowie. Dział VII. Etnograficzny. Huculszczyzna. Lwów: Nakładem Muzeum im. Dzieduszycki, 1899. 6 s. + 37 tabl. 
  • 21.       Інвентарна книга Львівського державного етнографічного музею (ЛДЕМ). № ХІІІ.
  • 22.       Король С. Художньо-промислові виставки та пожвавлення керамічного промислу в Галичині. Керамічний код Івана Левинського в естетичному вимірі українця кінця ХІХ  початку ХХ ст. Львів: Інститут народознавства НАН України; Харків: Раритети України, 2020. С. 22—31.
  • 23.       Wystawa Krajowa Rolnicza і Przemysłowa. 7.09.1877. Dodatek czasopisma «Tydzień». Organ Komitetu wysta wy. № 3.
  • 24.       Wystawa Krajowa Rolnicza і Przemysłowa. 6.11.1877. Dodatek czasopisma «Tydzień». Organ Komitetu wysta wy. № 23.
  • 25.       Wystawa Krajowa Rolnicza і Przemysłowa. 26.09.1877. Dodatek czasopisma «Tydzień». Organ Komitetu wysta wy. № 17. 
  • 26.       Туркавський М. Етнографічна виставка Покуття в Коломиї. Коломия: Народний дім, 2004. 39 с. Переклад з польської А.Б. Ємчук за виданням: Wystawa etnograficzna Pokucia w Kołomyi przez Marcelego Tur kaw skiego. Kraków: Czcionkami drukarni «Czasu». 1880.
  • 27.       Домовий промисл рускій. Діло. 14 (26) квітня 1882.
  • 28.       Франко І. Етнографічна виставка в Тернополі.Франко І. Зібрання творів: у 50-ти т. Київ: Наукова думка, 1985. Т. 46. Кн. 1. С. 469—479.
  • 29.       URL: https://ukrrid.blogspot.com/2019/10/volodimir-dIdushitskiy.html
  • 30.       Bieńkowski A. Muzeum Dzieduszyckich we Lwowie i jego twórca. Tygodnik Illustrowany. 1900. № 12. S. 230—234.
  • 31.       Katałog przedmietów Westawy Еtnograficznej w Koło myi. Lwów: Czcionkami drukarni ludowej, 1880. 22 s.
  • 32.       URL: https://greenworld.in.ua/index.php?id=17526 65 808
  • 33.       Przewodnik informacyjny po Wystawie etnograficznej urządzonej w Tarnopolu na cześć przybycia Jego Ces. Wysokości Najdostojniejszego Arcyksięcia RUDOLFA. Ułoźł K. Folkiewicz. W Tarnopolu: Drukiem Józefa Pawłowskiego, 1887. 53 s.
  • 34.       Die Hausindustrie Oesterreichs: ein Kommentar zur hau sindustriellen Abtheilung auf der Allgemeinen Land und Forstwirthschaftl. Ausstellung; Wien 1890. Redigiert von Wilhelm Exner. XI, 174 s.
  • 35.       Listy z wystawy krajowej. Czas. 8 czerwca 1894. 
  • 36.       Katałog działu Еtnograficznego Powczechnej Wystawy Кrajowej we Lwowie 1894. We Lwowie: Z drukarni i litografii Pi1lera i spółki, 1894. CLXVI, [4], II, 442 s.: il.
  • 37.       Franko I. Dział Etnograficzny Wystawy. Kurier Lwowski. № 228. 18 sierpnia 1894. 
  • 38.       Nagrody na wystawie Lwowskiej. Kurier Lwowski. № 278. 7 pazdziernika 1894.
  • 39.       Przewodnik po Muzeum im. Dzieduszycki. Lwów: Nakładem Muzeum im. Dzieduszycki, 1895. XVI, 162 s.: 92 il.
  • 40.       URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/
  • 41.       Арсенич П. Народознавство Володимира Шухевича. Шухевич В. Гуцульщина. Перша і друга частини. Репринтне відтворення тексту 1899 р. Верховина, 1997. С. 7—24.
  • 42.       Станкевич М. Художня кераміка. Антонович Є.А., Захарчук-Чугай Р.В., Станкевич М.Є. Декоративно-прикладне мистецтво. Львів, 1992. С. 77—85. 
  • 43.       Лащук Ю. Покутська кераміка. Опішне: Українське Народознавство, 1998. 160 с.
  • 44.       Totev T. The Ceramic Icon in Medieval Bulgaria. Sofia, 1999. 255 s.
  • 45.       Melegati L. Ceramika. Warszawa: Arkady, 1997. 192 s.
  • 46.       Černohorskŷ K. Moravská lidova keramika. Praha, 1941. 284 s.
  • 47.       Haberlandt M. Österreichische Volkskunst aus den sammlungen des muzeums für osterrei chische volkskunde in Wien. Wien, 1910. 120 tab. 
  • 48.       Гоберман Д. Мотиви гуцульського керамічного роз пису. Київ: Дух і літера, 2005. 184 с. 
Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »