« 2025. № 4 (184)

Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 800—820

УДК 738.3:745] (477.8‒89Гуц)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.04.800

ЗБІРКА ГУЦУЛЬСЬКОЇ КЕРАМІКИ ХІХ СТ. У МУЗЕЇ ІМЕНІ ДІДУШИЦЬКИХ: ФОРМУВАННЯ, ОСЕРЕДКИ, МАЙСТРИ, ФОРМА ТА ДЕКОР

ІВАШКІВ Галина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2359-6735
  • докторка мистецтвознавства, провідна наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • відділ Музею етнографії та художнього промислу,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: halynaivashkiv@ukr.net

Анотація. Проаналізовано збірку гуцульської кераміки ХІХ ст. в одному з найбільших музеїв тогочасної Галичини — Музеї імені Дідушицьких. Метою статті є питання формування зібрання та верифікація предметів. Об’єкт дослідження — кераміка Гуцульщини, предмет дослідження — діяльність гончарів та художні особливості їхніх виробів.

Підкреслено унікальність колекції за авторським складом, зокрема іменами знаменитих майстрів з Косова (Іван та Михайло Баранюки, Олекса Бахматюк) і Пістиня (Петро Кошак), акцентовано на основних формах і декорі глиняних виробів. Раритетами збірки вважаємо дві керамічні ікони 1811 р. Матвія Ковальського зі зображенням Богородиці з Дитям та Святого Миколая. Довершеною у мистецькому плані є майоліка для церковного облаштування — свічники («поставники») та наземні свічники О. Бахматюка і П. Кошака. Своїми яскравими декоративними особливостями відзначаються кахлі (й цілі печі), майоліковий посуд закритого (дзбанки, горнята-«водопійча», баньки, калачі, плесканки) і відкритого (миски, полумиски, тарілки) типів. Невелику, проте важливу частину збірки, складають теракотові й димлені вироби, які прикметні традиційними для Косова й Пістиня формами (горщики з кулястим корпусом і макітроподібні, глечики, горнята, ринки-триніжки з вухом або ручкою, цідильники, підвазонники тощо), декоровані ритуванням, штампуванням, гладженням або розписом вохрою. Джерельною базою є музейна колекція кераміки, Інвентарні книги МЕХП, архівні матеріали та спеціальні видання. 

Ключові слова: Музей імені Дідушицьких, гуцульська кераміка, формування збірки, гончарні центри, імена майстрів, художні особливості виробів.

Надійшла 30.07.2025

Список використаних джерел

  • 1.         https://ukrrid.blogspot.com/2019/10/volodimir-dIdushitskiy.html; https://greenworld.in.ua/index.php?id=17526 65 808 
  • 2.         Sokalski B. Powiat Sokalski. We Lwowie: nakładem museum im. Dzieduszyckich, 1899. 496 s.
  • 3.         Szuchiewicz W. Huculszyzna. Tom pierwszy. Staraniem i nakładem Muzeum imienia Dzieduszyckich we Lwowie, 1902. [4], IX, 373 s.
  • 4.         Василь Шостопалець і кераміка Сокаля. Альбом. Автор концепції і текстів Галина Івашків. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. 136 с.
  • 5.         Івашків Г. Декор української народної кераміки ХVІ  першої половини ХХ століть. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. 544 с.
  • 6.         Мальована кераміка Косова та Пістиня ХІХ  початку ХХ століть. Авт. вст. ст. Г. Івашків. Упорядники Г. Івашків, Т. Лозинський. Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 2012. 408 с. 
  • 7.         Івашків Г. Мотив «вазона» в українській народній кераміці ХVІ — першої половини ХХ ст. Народознавчі зошити. 2000. № 5. С. 860—889.
  • 8.         Івашків Г. Релігійні мотиви та сюжети в українській народній кераміці. Народознавчі зошити. 2003. № 1—2. С. 313—322.
  • 9.         Івашків Г. Основні етапи формування збірки народної кераміки в Музеї етнографії та художнього промислу. Український керамологічний журнал. 2003. № 2—4. С. 44—59, 173—179.
  • 10.       Івашків Г. Зображення церковних споруд у кераміці. Історія релігій в Україні. Науковий щорічник. 2005 рік. Львів: Логос, 2005. Кн. ІІ. С. 664—671.
  • 11.       Івашків Г. «Крилатий пес» у кераміці Олекси Бахматюка. Мистецтвознавчий автограф. 2007. № 2. С. 91—96. 
  • 12.       Івашків Г. Образ святого Миколая у кераміці Косова (витоки та художні особливості. Буття в мистецтві. Збірник наукових праць на пошану Степана Костюка з нагоди 80-річчя. Львів, 2007. С. 224—232. 
  • 13.       Івашків Г. Ритуальна та обрядова кераміка Олекси Бахматюка. Апологет. Християнська сакральна традиція: віра, духовність, мистецтво. Львів, 2009. № 1—4 (16—19). С. 191—196. 
  • 14.       Івашків Г. Мотиви дзвіниць та церков на глиняних виробах гончарів з Гуцульщини. Łemkowie, Bojkowie, Rusini — historia, współczesność, kultura materialna і duchowa. Zielona Góra, 2010. T. III. C. 237—242. 
  • 15.       Івашків Г. Керамічні наземні свічники ХІХ—ХХ століть: типологія і художня структура. Мистецтво знавство’12. Львів: СКІМ, 2012. С. 79—94. 
  • 16.       Івашків Г. Феномен косівської кераміки. Пам’ятки України. Історія і культура. 2018. № 10—12. С. 12—22. 
  • 17.       Івашків Г. Українська народна фігурна кераміка ХІХ—ХХ ст.: пластика декору та форми, концепція образів. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.06  декоративне і прикладне мистецтво. Львів, 2021. 36 с. 
  • 18.       Івашків Г. Українська народна фігурна кераміка ХІХ—ХХ ст.: пластика декору та форми, концепція образів. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.06  декоративне і прикладне мистецтво. Львів, 2021. 440 с.
  • 19.       Архів Інституту народознавства Національної академії наук України (АІН НАНУ). Оп. 10. Од. зб. 2. Арк. 62—63.
  • 20.       Muzeum imenia Dzieduszyckich we Lwowie. Dział VII. Etnograficzny. Huculszczyzna. Lwów: Nakładem Muzeum im. Dzieduszycki, 1899. 6 s. + 37 tabl. 
  • 21.       Інвентарна книга Львівського державного етнографічного музею (ЛДЕМ). № ХІІІ.
  • 22.       Король С. Художньо-промислові виставки та пожвавлення керамічного промислу в Галичині. Керамічний код Івана Левинського в естетичному вимірі українця кінця ХІХ  початку ХХ ст. Львів: Інститут народознавства НАН України; Харків: Раритети України, 2020. С. 22—31.
  • 23.       Wystawa Krajowa Rolnicza і Przemysłowa. 7.09.1877. Dodatek czasopisma «Tydzień». Organ Komitetu wysta wy. № 3.
  • 24.       Wystawa Krajowa Rolnicza і Przemysłowa. 6.11.1877. Dodatek czasopisma «Tydzień». Organ Komitetu wysta wy. № 23.
  • 25.       Wystawa Krajowa Rolnicza і Przemysłowa. 26.09.1877. Dodatek czasopisma «Tydzień». Organ Komitetu wysta wy. № 17. 
  • 26.       Туркавський М. Етнографічна виставка Покуття в Коломиї. Коломия: Народний дім, 2004. 39 с. Переклад з польської А.Б. Ємчук за виданням: Wystawa etnograficzna Pokucia w Kołomyi przez Marcelego Tur kaw skiego. Kraków: Czcionkami drukarni «Czasu». 1880.
  • 27.       Домовий промисл рускій. Діло. 14 (26) квітня 1882.
  • 28.       Франко І. Етнографічна виставка в Тернополі.Франко І. Зібрання творів: у 50-ти т. Київ: Наукова думка, 1985. Т. 46. Кн. 1. С. 469—479.
  • 29.       URL: https://ukrrid.blogspot.com/2019/10/volodimir-dIdushitskiy.html
  • 30.       Bieńkowski A. Muzeum Dzieduszyckich we Lwowie i jego twórca. Tygodnik Illustrowany. 1900. № 12. S. 230—234.
  • 31.       Katałog przedmietów Westawy Еtnograficznej w Koło myi. Lwów: Czcionkami drukarni ludowej, 1880. 22 s.
  • 32.       URL: https://greenworld.in.ua/index.php?id=17526 65 808
  • 33.       Przewodnik informacyjny po Wystawie etnograficznej urządzonej w Tarnopolu na cześć przybycia Jego Ces. Wysokości Najdostojniejszego Arcyksięcia RUDOLFA. Ułoźł K. Folkiewicz. W Tarnopolu: Drukiem Józefa Pawłowskiego, 1887. 53 s.
  • 34.       Die Hausindustrie Oesterreichs: ein Kommentar zur hau sindustriellen Abtheilung auf der Allgemeinen Land und Forstwirthschaftl. Ausstellung; Wien 1890. Redigiert von Wilhelm Exner. XI, 174 s.
  • 35.       Listy z wystawy krajowej. Czas. 8 czerwca 1894. 
  • 36.       Katałog działu Еtnograficznego Powczechnej Wystawy Кrajowej we Lwowie 1894. We Lwowie: Z drukarni i litografii Pi1lera i spółki, 1894. CLXVI, [4], II, 442 s.: il.
  • 37.       Franko I. Dział Etnograficzny Wystawy. Kurier Lwowski. № 228. 18 sierpnia 1894. 
  • 38.       Nagrody na wystawie Lwowskiej. Kurier Lwowski. № 278. 7 pazdziernika 1894.
  • 39.       Przewodnik po Muzeum im. Dzieduszycki. Lwów: Nakładem Muzeum im. Dzieduszycki, 1895. XVI, 162 s.: 92 il.
  • 40.       URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/
  • 41.       Арсенич П. Народознавство Володимира Шухевича. Шухевич В. Гуцульщина. Перша і друга частини. Репринтне відтворення тексту 1899 р. Верховина, 1997. С. 7—24.
  • 42.       Станкевич М. Художня кераміка. Антонович Є.А., Захарчук-Чугай Р.В., Станкевич М.Є. Декоративно-прикладне мистецтво. Львів, 1992. С. 77—85. 
  • 43.       Лащук Ю. Покутська кераміка. Опішне: Українське Народознавство, 1998. 160 с.
  • 44.       Totev T. The Ceramic Icon in Medieval Bulgaria. Sofia, 1999. 255 s.
  • 45.       Melegati L. Ceramika. Warszawa: Arkady, 1997. 192 s.
  • 46.       Černohorskŷ K. Moravská lidova keramika. Praha, 1941. 284 s.
  • 47.       Haberlandt M. Österreichische Volkskunst aus den sammlungen des muzeums für osterrei chische volkskunde in Wien. Wien, 1910. 120 tab. 
  • 48.       Гоберман Д. Мотиви гуцульського керамічного роз пису. Київ: Дух і літера, 2005. 184 с. 

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »