« 2025. № 4 (184)

Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 825—830

УДК 902.2:069.4/.5(477.83/.86)”185/195″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.04.825

АРХЕОЛОГІЧНІ ПРЕДМЕТИ, ПОВ’ЯЗАНІ З РОДИНОЮ ВОЛОДИМИРА ДІДУШИЦЬКОГО У ФОНДОВІЙ ГРУПІ «АРХЕОЛОГІЯ» ЛЬВІВСЬКОГО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ

КУЦЕНЯК Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0002-5057-3467
  • завідувачка, Львівський історичний музей,
  • відділ «Музей історії України»,
  • площа Ринок, 6, 79008, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: okutsenyak@gmail.com

ФИЛИПЧУК Галина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2768-6706
  • кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: galsoloviy@ukr.net

Анотація. Метою наукового дослідження є введення до наукового обігу інформації щодо історії надходження, музейної атрибуції та опису артефактів із фондової збірки «Археологія» Львівського історичного музею, які свого часу були пов’язані з родиною відомого культурного, громадського та політичного діяча, графа Володимира Дідушицького та з діяльністю Природничого музею імені Дідушицьких. Дослідження є особливо актуальним сьогодні, не лише з огляду на ювілейну дату (200-річчя від народження В. Дідушицького), а й саме у час війни, коли питання власної історії, коріння, культурної спадщини та ідентичності стоїть в одному ряду з чітким усвідомленням свого окремого вектору розвитку на шляху цивілізованого та демократичного поступу людства. Хронологічні рамки дослідження охоплюють другу половину ХІХ ст. – першу половину ХХ ст., а саме час потрапляння археологічних колекцій до Природничого музею імені Дідушицьких та їх надходження у 1940 р. до фондів Львівського державного історичного музею (нині – Львівський історичний музей) внаслідок реорганізації львівських музеїв за радянської влади. Об’єктом наукового пошуку є археологічні колекції родини Володимира Дідушицького, а предметом — архівна та музейна документація, яка є джерелом для обліку, комплектування, систематизації, ідентифікації та наукової атрибуції цих музейних предметів. 

Ключові слова: музей, археологічний предмет, фондова збірка, колекція, археологія, артефакт, археологічна культура, культурна інституція, археологічні дослідження, історико-культурна спадщина, родина Дідушицьких.

Надійшла 25.07.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Зарубій Е., Крашанович О., Куценяк О. Археологія у Львівському історичному музеї. Львів; Дрогобич: Коло, 2020. 556 с. 
  • 2.         Brzęk G. Muzeum im. Dzieduszyckich we Lwowie i jego Twórca. Lublin: Wydawnictwo Lubelskie Nowe, 1994. 199 s.
  • 3.         Karolczak K. Dzieduszyccy — dzieje rodu: linia po turzy cko-zarzecka. Kraków: Wydawnictwo Naukowe Aka demii Pedagogicznej, 2001. 192 s.
  • 4.         Abramowicz A. Dalecy i bliscy: szkice z dziejów archeolo gii. Acta Archaeologica Lodziensia. 1974. № 23. 131 s. 
  • 5.         Археологічна спадщина музею Дідушицьких. Спіль ний семінар Наталії Булик і Миколи Бандрівського. Гуманітарний факультет УКУ. URL: https://www.youtube.com/watch?v=xbZaIoL21w4 (дата звернення: 15.05.2025).
  • 6.         Бандрівський М., Крушельницька Л. Золоті Михалківські скарби та їх доля. Львів: Ліга-Прес, 2012. 239 с.
  • 7.         Чорновол І. Від археології до самогубства. Кароль Гадачек. Львівська газета. 26 березня. 2004. № 54 (378). С. 7.
  • 8.         Булик Н. Львівська археологія XIX — початку XX сто ліття: дослідники, наукові установи, музеї. Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Ін-т економіки і туризму, 2014. 304 c.
  • 9.         Булик Н. Кароль Гадачек і його внесок у розвиток львівської археології (до 140-річчя з дня народження). Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. 2013. Вип. 17. С. 278—294.
  • 10.       Bulyk N., Berest R. The Didushytsky family’s mission in conservation and research of galician historical and archaeological heritage. Східноєвропейський історичний вісник. 2023. № 27. S. 81—89.
  • 11.       Лєх Я. З історії польсько-українських зв’язків в археології (кін. XVIII—1939 р.). Археологічні дослідження Львівського університету. 2006. Вип. 9. С. 17—53.
  • 12.       Przybysławski W. Dwa złote skarby w Michałkowie. Te ka konserwatorska. Lwów, 1900. Т. ІІ. S. 31—43.
  • 13.       Карачко С. Михалківські скарби. Спадок. URL: https://spadok.org.ua/starozhytnosti/mykhalkivski-skarby (дата звернення: 25.05.2025).
  • 14.       Шухевич В. Музей Дідушицьких. Діло. 1892. Ч. 75.
  • 15.       Wiczkowski J. Lwów, jego rozwoj і stan kulturalny oraz рrzewodnik po mieście. Lwów. 1907. 587 s.
  • 16.       Архів ЛІМу. Інвентарна книга фондової групи «Археологія». Т. 2. 1980—1981. 199 арк.
  • 17.       Архів ЛІМу. Інвентарна книга фондової групи «Археологія». Т. 3. 1981. 199 арк.
  • 18.       Архів ЛІМу. Інвентарна книга фондової групи «Археологія». Т. 4. 1981—1981. 197 арк.
  • 19.       Архів ЛІМу. Інвентарна книга фондової групи «Археологія». Т. 9. 1983—1985. 97 арк.
  • 20.       Грушевський М. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (1361—1530). Ч. 1—43; ч. 44—80. Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. Рік XIV. Т. LXIII, Кн. I. V. 46 с.
  • 21.       Dembiński B. Wojciech hr. Dzieduszycki. Lwów, 1909. 8 s. (przemowienie).
  • 22.       Dzieduszycki Wojciech. Britannica. Edycja polska. 1999. T. 10. 468 s. 

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »