« 2025. № 4 (184)

Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 825—830

УДК 902.2:069.4/.5(477.83/.86)”185/195″

DOI https://doi.org/10.15407/

АРХЕОЛОГІЧНІ ПРЕДМЕТИ, ПОВ’ЯЗАНІ З РОДИНОЮ ВОЛОДИМИРА ДІДУШИЦЬКОГО У ФОНДОВІЙ ГРУПІ «АРХЕОЛОГІЯ» ЛЬВІВСЬКОГО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ

КУЦЕНЯК Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0002-5057-3467
  • завідувачка, Львівський історичний музей,
  • відділ «Музей історії України»,
  • площа Ринок, 6, 79008, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: okutsenyak@gmail.com

ФИЛИПЧУК Галина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2768-6706
  • кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: galsoloviy@ukr.net

Анотація. Метою наукового дослідження є введення до наукового обігу інформації щодо історії надходження, музейної атрибуції та опису артефактів із фондової збірки «Археологія» Львівського історичного музею, які свого часу були пов’язані з родиною відомого культурного, громадського та політичного діяча, графа Володимира Дідушицького та з діяльністю Природничого музею імені Дідушицьких. Дослідження є особливо актуальним сьогодні, не лише з огляду на ювілейну дату (200-річчя від народження В. Дідушицького), а й саме у час війни, коли питання власної історії, коріння, культурної спадщини та ідентичності стоїть в одному ряду з чітким усвідомленням свого окремого вектору розвитку на шляху цивілізованого та демократичного поступу людства. Хронологічні рамки дослідження охоплюють другу половину ХІХ ст. – першу половину ХХ ст., а саме час потрапляння археологічних колекцій до Природничого музею імені Дідушицьких та їх надходження у 1940 р. до фондів Львівського державного історичного музею (нині – Львівський історичний музей) внаслідок реорганізації львівських музеїв за радянської влади. Об’єктом наукового пошуку є археологічні колекції родини Володимира Дідушицького, а предметом — архівна та музейна документація, яка є джерелом для обліку, комплектування, систематизації, ідентифікації та наукової атрибуції цих музейних предметів. 

Ключові слова: музей, археологічний предмет, фондова збірка, колекція, археологія, артефакт, археологічна культура, культурна інституція, археологічні дослідження, історико-культурна спадщина, родина Дідушицьких.

Надійшла 25.07.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Зарубій Е., Крашанович О., Куценяк О. Археологія у Львівському історичному музеї. Львів; Дрогобич: Коло, 2020. 556 с. 
  • 2.         Brzęk G. Muzeum im. Dzieduszyckich we Lwowie i jego Twórca. Lublin: Wydawnictwo Lubelskie Nowe, 1994. 199 s.
  • 3.         Karolczak K. Dzieduszyccy — dzieje rodu: linia po turzy cko-zarzecka. Kraków: Wydawnictwo Naukowe Aka demii Pedagogicznej, 2001. 192 s.
  • 4.         Abramowicz A. Dalecy i bliscy: szkice z dziejów archeolo gii. Acta Archaeologica Lodziensia. 1974. № 23. 131 s. 
  • 5.         Археологічна спадщина музею Дідушицьких. Спіль ний семінар Наталії Булик і Миколи Бандрівського. Гуманітарний факультет УКУ. URL: https://www.youtube.com/watch?v=xbZaIoL21w4 (дата звернення: 15.05.2025).
  • 6.         Бандрівський М., Крушельницька Л. Золоті Михалківські скарби та їх доля. Львів: Ліга-Прес, 2012. 239 с.
  • 7.         Чорновол І. Від археології до самогубства. Кароль Гадачек. Львівська газета. 26 березня. 2004. № 54 (378). С. 7.
  • 8.         Булик Н. Львівська археологія XIX — початку XX сто ліття: дослідники, наукові установи, музеї. Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Ін-т економіки і туризму, 2014. 304 c.
  • 9.         Булик Н. Кароль Гадачек і його внесок у розвиток львівської археології (до 140-річчя з дня народження). Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. 2013. Вип. 17. С. 278—294.
  • 10.       Bulyk N., Berest R. The Didushytsky family’s mission in conservation and research of galician historical and archaeological heritage. Східноєвропейський історичний вісник. 2023. № 27. S. 81—89.
  • 11.       Лєх Я. З історії польсько-українських зв’язків в археології (кін. XVIII—1939 р.). Археологічні дослідження Львівського університету. 2006. Вип. 9. С. 17—53.
  • 12.       Przybysławski W. Dwa złote skarby w Michałkowie. Te ka konserwatorska. Lwów, 1900. Т. ІІ. S. 31—43.
  • 13.       Карачко С. Михалківські скарби. Спадок. URL: https://spadok.org.ua/starozhytnosti/mykhalkivski-skarby (дата звернення: 25.05.2025).
  • 14.       Шухевич В. Музей Дідушицьких. Діло. 1892. Ч. 75.
  • 15.       Wiczkowski J. Lwów, jego rozwoj і stan kulturalny oraz рrzewodnik po mieście. Lwów. 1907. 587 s.
  • 16.       Архів ЛІМу. Інвентарна книга фондової групи «Археологія». Т. 2. 1980—1981. 199 арк.
  • 17.       Архів ЛІМу. Інвентарна книга фондової групи «Археологія». Т. 3. 1981. 199 арк.
  • 18.       Архів ЛІМу. Інвентарна книга фондової групи «Археологія». Т. 4. 1981—1981. 197 арк.
  • 19.       Архів ЛІМу. Інвентарна книга фондової групи «Археологія». Т. 9. 1983—1985. 97 арк.
  • 20.       Грушевський М. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (1361—1530). Ч. 1—43; ч. 44—80. Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. Рік XIV. Т. LXIII, Кн. I. V. 46 с.
  • 21.       Dembiński B. Wojciech hr. Dzieduszycki. Lwów, 1909. 8 s. (przemowienie).
  • 22.       Dzieduszycki Wojciech. Britannica. Edycja polska. 1999. T. 10. 468 s. 
Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »