« 2025. № 5 (185)

Народознавчі зошити.  2025. № 5 (185).  С. 1153—1167

УДК 94:329.7]:[343.261-052:323.28](477)”19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.05.1153

СТЕЖКА ДО УКРАЇНСТВА. ДО 100-РІЧЧЯ ВІД НАРОДЖЕННЯ ОПАНАСА ЗАЛИВАХИ

САПЕЛЯК Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8111-65
  • кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України, відділ етнології сучасності,
  • дійсна членкиня Наукового Товариства ім. Шевченка,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oksana.sapelyak@gmail.com

Анотація. Вивчення традиційної культури українців зосереджено головно на питаннях матеріальної культури. Значна увага приділяється в сучасній науці дослідженням духовно-релігійного життя народу, народних знань, обрядовості. Мета і завдання статті — розглянути український рух Опору середини ХХ ст., тобто шістдесятництво, як національну духовну традицію боротьби за національну свободу, самостійну державу в умовах поневолення протягом століть. Висвітлення пов’язаних із цією тематикою питань становить невід’ємну частину досліджень народної культури українців і ніколи не втрачало своєї актуальності.

В умовах тоталітарного режиму, коли ліквідовувалося саме поняття національної ідентичності, коли рабська безправність стала нормою існування, традиція боротьби за волю, право і справедливість, національну культуру проявилася в діяльності шістдесятників. Об’єктом цієї студії є рух Опору шістдесятників, а предметом — життєва дорога митця Опанаса Заливахи.

Методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи історизму, системності, наукової об’єктивності, що дало змогу здійснити необхідний науковий аналіз досліджуваної теми загалом, а також окремих її аспектів, використання різноманітних методів, якими послуговується етнологічна наука, як-от типологічного, комплексного і, що важливо, методу історичної реконструкції досліджуваних явищ.

Ключові слова: рух Опору, шістдесятники, Опанас Заливаха, політв’язні, самоусвідомлення, самвидав, українство.

Надійшла 22.09.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Заливаха О. Листи до Галини Севрук. 2003. Повернення. Опанас Заливаха у спогадах, листах, архівах, документах. Івано-Франківськ, 2024. С. 107—115.
  • 2.         Кошелівець І. Панорама найновішої літератури в УРСР. Мюнхен, 1963. 701 с.
  • 3.         Кошелівець І. Сучасна література в УРСР. Мюнхен. 1964. 379 с.
  • 4.         Ukraina 1956—1968. Oprac. Iwan Koszeliwec. Paryż: Instytut Literacki. 1969. 270 s.
  • 5.         Світличний І. Гратовані сонети. Нью-Йорк: вид-во «Сучасність», 1977. 111 с.
  • 6.         Сверстюк Є. Вибране. Упоряд. і передмова І. Кошелівця. Мюнхен: вид-во «Сучасність», 1979. 275 с.
  • 7.         Кошелівець І. Шестидесятники. Енциклопедія українознавства. Львів, 2000. Т. 10. С. 3847—3849.
  • 8.         Кравців В. «Велика ведмедиця» і «Гончі пси». Мюнхен: Сучасність, 1962. Ч. 2.
  • 9.         Кравців Б. Шістдесят поетів шістдесятих років. Антологія нової української поезії. Мюнхен, 1967. 299 с.
  • 10.       Дроздовський Д. Код майбутнього. Філософія українського шістдесят ництва: монографія. Київ, 2006.
  • 11.       Мокрик Р. Бунт проти імперії: українські шістдесятники. Київ, 2023. 416 с.
  • 12.       Алла Горська. Червона тінь калини. Листи, спогади, статті. Ред. і упоряд. О. Зарецького, М. Маричевського. Київ: Спалах, 1996. 240 с.
  • 13.       Іван Гель. Інтерв’ю, документи, твори, спогади. Упо ряд. Юрій Зайцев. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2024. 538 с.
  • 14.       Повернення. Опанас Заливаха у спогадах, листах, архівах, документах. Упоряд. Галина Литвин, Олек сан дра Мечева. Івано-Франківськ, 2024. 616 с.
  • 15.       Овсієнко В. Інтерв’ю з Опанасом Заливаною. Повернення. Опанас Заливаха у спогадах, листах, архівах, документах. Івано-Франківськ, 2024. С. 168—211.
  • 16.       Заливаха О. Ніби в Божому храмі. Багаття. Борис Антонечко-Давидович очима сучасників. Київ, 1999. С. 225—228; Повернення. Опанас Заливаха у спогадах, листах, архівах, документах. Івано-Фран ківськ, 2024. С. 57—60.
  • 17.       Заливаха О. Виступ на похороні Івана Гончара (1993). Повернення. Опанас Заливаха у спогадах, листах, архівах, документах. Івано-Франківськ, 2024. С. 72.
  • 18.       Заливаха О. Уз несіння. Алла Горська. Червона тінь калини. Листи, спогади, статті. Ред. і упоряд. О. Зарецького, М. Маричевського. Київ: Спалах, 1996. 240 с.; Повернення. Опанас Заливаха у спогадах, листах, архівах, документах. Івано-Фран ківськ,. 2024. С. 164—167.
  • 19.       Заливаха О. Листи до Алли Горської. Повернення. Опанас Заливаха у спогадах, листах, архівах, документах. Івано-Франківськ, 2024. С. 97— 105.
  • 20.       Заливаха О. «Пудра» і Дух Святий. Артанія. 2010. Кн. 18. № 1. С. 23—24; Повернення. Опанас Заливаха у спогадах, листах, архівах, документах. Івано-Франківськ, 2024. С. 70—71.
  • 21.       Котерлін Р. «Недобиті і недовідроджені, бо ялові». Івано-Франківськ. 2000. Повернення. Опанас Заливаха у спогадах, листах, архівах, документах. Івано-Франківськ, 2024. С. 228—239.
  • 22.       Стефурак Н. Тут моє духовне коріння. Г. «Галичина». 30.11.1995; Повернення. Опанас Заливаха у спогадах, листах, архівах, документах. Івано-Франківськ, 2024. С. 216—219.
  • 23.       Заливаха О. Лицар української ідеї. Леся Боднарук. Михайло Сорока. Дрогобич, 2001. Повернення. Опанас Заливаха у спогадах, листах, архівах, документах. Івано-Франківськ, 2024. С. 55—56.
  • 24.       Кіпіані В., Овсієнко В. Інтерв’ю з Іваном Гелем. Іван Гель. Інтерв’ю, документи, твори, спогади./ Упоряд. Юрій Зайцев. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2024. С. 192—263.
  • 25.       Заливаха О. Доброокий. Спогади про Івана Світлич ного. Київ, 1998. С. 200—205; Повернення. Опанас Заливаха у спогадах, листах, архівах, документах. Івано-Франківськ, 2024. С. 37—42.
  • 26.       Гель І. Грані культури. Львів, 1993. Третє доповнене видання. 216 с.
  • 27.       Заливаха О. З вірою і любов’ю (передмова). Лесів Я. ТТ. (тюремна тишина). Івано-Франківськ, 1992; Повернення. Опанас Заливаха у спогадах, лис тах, архівах, документах. Івано-Франківськ, 2024. С. 61— 62.
  • 28.       Лесів Я. Мить. Вірші із в’язниці. Упоряд. Надія Світлична. Нью-Йорк, 1982. 41 с.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »