« 2025. № 5 (185)

Народознавчі зошити.  2025. № 5 (185).  С. 1180—1187

УДК 7.012:7.046(=161.2)

DOI https://doi.org/10.15407/

ЕТНОКУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ЯК ДЖЕРЕЛО ФОРМОТВОРЕННЯ В СУЧАСНОМУ ДИЗАЙНІ

ВАСКЕВИЧ Ольга

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1936-7342
  • PhD з Професійної освіти, Київська державна
  • академія декоративно-прикладного мистецтва
  • і дизайну імені Михайла Бойчука,
  • в. о. кафедри монументального і станкового живопису,
  • Контакти: вул. М. Бойчука, 32, 01103, Київ, Україна

Анотація. Розглядається роль етнокультурної спадщини в сучасному дизайні як важливого ресурсу збереження національної ідентичності та формування нових підходів у проєктному мисленні. В умовах глобалізації та уніфікації візуального простору актуалізується потреба у використанні традиційних орнаментальних мотивів, конструктивних принципів і колористики не лише як декоративного ресурсу, а й як концептуальної основи дизайнерських практик.

 Актуальність теми зумовлена необхідністю пошуку шляхів гармонійного поєднання традиційних мистецьких кодів із сучасними креативними індустріями, що дає змогу зберігати культурну самобутність та водночас інтегруватися у глобальний культурний простір. Особлива увага приділяється проблемі збереження національної ідентичності в дизайні, розвитку освітніх практик, брендингу територій, а також створенню сталих і соціально відповідальних візуальних рішень.

Метою дослідження є аналіз шляхів інтеграції народних художніх традицій у графічний, предметний, текстильний і просторовий дизайн, а також виявлення їхнього впливу на становлення нової ідеології проєктного мислення.

Методи культурологічного, мистецтвознавчого та порівняльно-аналітичного аналізу дали змогу простежити взаємозв’язки між традиційною культурною спадщиною та сучасними дизайнерськими практиками, визначити семантичні, композиційні й технологічні аспекти інтеграції етномистецьких кодів у дизайн.

Ключові слова: етнодизайн, народне мистецтво, формоутворення, українська візуальна культура, декоративно-прикладне мистецтво, дизайнерське проєктування, традиція, орнамент.

Надійшла 30.08.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Антонович Є. Етноренесанси в культурі ХХ с. та їхні етнодизайнерські виміри. Етнодизайн европейський вектор розвитку і національний контекст: збірн. наук. праць. Полтава: ПНПУ, 2015. Кн. 1. С. 7—11.
  • 2.         Афанасьев Ю. Етностиль у контексті етнокультурної, національної та глобалізаційної парадигм. Мистецтвознавчі записки: збірн. наук. праць. Київ: Міленіум, 2011. Вип. 19. С. 197—202.
  • 3.         Бровченко А.І. Формування фахової компетентності з основ етнодизайну у майбутніх учителів трудового навчання: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 — теорія та методика трудового навчання. Київ, 2011. 21 с.
  • 4.         Шпак О.В. Підготовка майбутніх бакалаврів графічного дизайну до застосування каліграфії у професійній діяльності: Дисертація доктора філософії: 015.01 — Київська Державна Академія Декоративно-Прикладного Мистецтва і Дизайну імені Михайла Бойчука. Київ, 2023. 285 с.
  • 5.         Колєснікова А., Подлєвський С., Осадча А. Етнодизайн в контексті цифрових технологій: комп’ютерної графіки у створені візуальної ідентичності. Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип. 83. Том 2. 2025. С. 50—57.
  • 6.         Колєснікова А., Тименко В. Від традиції до інновації: інтеграція етнодизайну в графічному дизайні в процес діагностики обдарованості здобувачів освіти. Обда рованість: методи діагностики та шляхи розвитку. Матеріали Науково-практичнго онлайн-семінару (Київ, 23—26 травня 2024 р.). С. 276—279.
  • 7.         Петрова І.В., Рижий М. Васкевич О.Є. Використання елементів бубнівського розпису в сучасному графічному дизайні (на прикладі розробки фірмового стилю творчо-експериментальної лабораторії «КЕРАММІСТО»). Сучасні художні практики: традиції, новації, перспективи. Збірник тез доповідей та повідомлень за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції науково-педагогічних працівників і молодих учених (25 квітня 2024 р.). 2024. С. 134—140.
  • 8.         Сиваш І.О. Етнодизайн як складова формування наукових уявлень про український національний стиль на початку ХХ ст. Вісник НАКККіМ: наук. журнал. Київ: Міленіум, 2018. № 2. С. 319—323.
  • 9.         Юрченко І.А. Спеціальні підходи та методи формотворення дизайн-об’єктів на основі етнокультурних традицій. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Збірник наукових праць. Харків: ХДАДМ, 2014. С. 42—47.
Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »