« 2025. № 5 (185)

Народознавчі зошити.  2025. № 5 (185).  С. 1235—1241

УДК 7.03’06:75.051/052:1302(477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.05.1235

МЕТАМОДЕРНІСТСЬКІ ВІЗІЇ В ТВОРЧОСТІ АНДРІЯ ДУДЧЕНКА

СОСІК Ольга

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2450-1235
  • кандидатка мистецтвознавства, завідувачка аспірантури,
  • Київська державна академія декоративно-прикладного
  • мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука,
  • вул. М. Бойчука, 32, 01014, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: olhasosik@gmail.com

ВАСКЕВИЧ Ольга

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1936-7342
  • PhD з Професійної освіти, в. о. завідувачки кафедри
  • монументального і станкового живопису, Київська
  • державна академія декоративно-прикладного
  • мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука,
  • вул. М. Бойчука, 32, 01014, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: kolle_a@ukr.net

Анотація. Розглядається феномен метамодернізму як нової культурної парадигми, що поєднує модерністську щирість та духовний пошук із постмодерністською критичністю та іронією.

Актуальність дослідження зумовлена потребою окреслити особливості втілення метамодерністських тенденцій у сучасному українському мистецтві, зокрема у творчості живописця та педагога Андрія Дудченка.

Метою роботи є системний мистецтвознавчий аналіз художніх і концептуальних проєктів митця з позицій метамодерністської чутливості.

Методологічну основу становлять порівняльно-історичний, іконографічний та герменевтичний підходи, що дає змогу розкрити смислові рівні творів і простежити їхній зв’язок із культурними архетипами та сучасним соціокультурним контекстом.

Ключові слова: Андрій Дудченко, метамодернізм, сучасне мистецтво, монументальний живопис, концептуальність, філософія мистецтва.

Надійшла 10.09.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Губернатор О.І. Метамодернізм як нова парадигма сучасних культурних практик. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв: наук. журнал. 2023. № 1. С. 109—114. DOI: 10.32461/ 2226-3209.1.2023.277643.
  • 2.         Burke E.A Philosophical Enquiry into the Origin of Our Ideas of the Sublime and Beautiful. Cambridge University Press, 2014. 328 р. DOI: 10.1017/CBO9781107360495.
  • 3.         Оніщенко О. Видова специфіка мистецтва доби метамодернізму: особливості трансформаційних процесів. Культурологічна думка: збірник наукових праць, 2023. Том 23. № 1. C. 45—54. DOI: 10.37627/2311-9489-23-2023-1.45-54.
  • 4.         Головей В. Трансформації релігійного мистецтва в епоху Ренесансу. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2013. № 27. С. 148—152. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/6364/1/26.pdf.pdf (дата звернення 15.08.2025 р.).
  • 5.         Пахаренко В. Метамодернізм як художній напрям: роздуми про новий тип світосприйняття. Українська мова та література. 2021. № 7—8. С. 56—68. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/728820/1/Метамодернізм.pdf (дата звернення 28.08.2025 р.).
  • 6.         Петрова І.В. Метамодернізм як культурологічна концепція. Питання культурології. 2020. № 36. С. 14—23. DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1311.36.2020. 221039.
  • 7.         Афанасьєв О.І. Наратив як поле порозуміння між живописом і наукою. Наукові записки міжнародного гуманітарного університету. 2023. № 39. С. 62—65. DOI: 10.32782/2663-5682/2023/39/14.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »