« 2025. № 5 (185)

Народознавчі зошити.  2025. № 5 (185).  С. 1242—1249

УДК 739(=1.23)(477.85/.87):94:008(477)

DOI https://doi.org/10.15407/

МАЙСТЕРКЛАС З ГУЦУЛЬСЬКОГО МОСЯЖНИЦТВА ЯК ФОРМА ЗБЕРЕЖЕННЯ І РОЗВИТКУ ХУДОЖНЬОЇ ТРАДИЦІЇ

ГОРОДЕЦЬКИЙ Віталій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3283-3966
  • аспірант, Карпатський національний університет
  • імені Василя Стефаника, кафедра дизайну і теорії мистецтва,
  • вул. Шевченка, 57, 76000, м. Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: vitaliy.gorodetskiy@pnu.edu.ua

Анотація. Досліджуються мистецтвознавчі підходи до збереження та розвитку традицій гуцульського мосяжництва через проведення майстеркласів. Основну увагу приділено художній трансформації архаїчних форм і орнаментів у творах металу початку ХХІ століття. Розглядається роль майстеркласів як ефективної форми передачі ремісничих і творчих знань, відновлення давніх технік та формування в учасників художнього сприйняття і культурної ідентичності.

Метою дослідження є мистецтвознавче обґрунтування та вивчення особливостей організації, методики проведення та впливу майстеркласів з мосяжництва на розвиток творчих навичок учасників.

Об’єктом дослідження є творчість народних майстрів та художників з металу в рамках майстеркласів на Гуцульщині, проведених у 2024—2025 рр., а предметом дослідження є авторські методики проведення, творчі техніки і освітня ефективність майстеркласів.

Методологічною основою дослідження є міждисциплінарний підхід, що інтегрує мистецтвознавчий аналіз форм і орнаментів гуцульського мосяжництва, культурологічне осмислення нематеріальної спадщини України, а також емпіричні методи — зокрема спостереження, порівняльний аналіз та анкетування учасників майстеркласів.

Ключові слова: мосяжництво, художній метал, культурна спадщина, гуцульське металірство, майстерклас, орнамент, металопластика, традиція, мистецька трансформація, ідентичність, реміснича культура, культурна тяглість, мистецька освіта, інновації.

Надійшла 25.09.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Міністерство культури України. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Елемент: Гуцульське мосяжництво. URL: https://surl.li/tdlfra (дата звернення: 18.07.2025).
  • 2.         Chmil H., Kuznietsova I., Mishchenko M., Oliynyk O. та ін. Intangible cultural heritage as a resource for con solidating modern Ukrainian society. Linguistics and Culture Review. 2021. № 5. С. 747—760.
  • 3.         Мельничук Г. Сучасні форми збереження та популя ризації народних промислів (на прикладі Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини). Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. 2019. № 2. С. 64—69. URL: https://surl.li/nogyim (дата звернення: 20.07.2025).
  • 4.         Григор’єва В.В., Зякун А.І., Гуцул І.А. Роль мистецької освіти у формуванні культурної ідентичності та соціальної інтеграції: досвід України та світу. Академічні візії. Вип. 35. 2024. URL: https://surl.li/vypfzy (дата звернення: 16.07.2025).
  • 5.         Франк І. Нагрудні прикраси Гуцульщини в контексті збереження та розвитку народних традицій. Народо знавчі зошити. № 5 (137). 2017. С. 1169—1172.
  • 6.         Боньковська С. Художній метал. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат: у 4 т. Голов. ред. С. Павлюк. Львів: Ін-т народознавства, 2006. Т. 2. С. 727—751.
  • 7.         Городецький В. Традиції гуцульської орнаментики у контексті експериментального навчання ювелірній спра ві. Гаґенмейстерські читання: 2024 рік: матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф., 5—6 груд. 2024 р. Кам’янець-Подільський: ФОП Панькова А.С., 2025. С. 92—93.
  • 8.         Курилич М. Гуцульський орнамент. Київ: ЛК Мейкер; УВЦ, 2001. 129 с.
  • 9.         Станкевич М. Етноестетика. Філософія народного мистецтва. Львів: Спілка критиків та істориків мистецтва, 2020. 276 с.
  • 10.       Польові матеріали автора В. Городецького записані 24.10.2024 від респондента О. Гаркуса (1973 р. н).
  • 11.       Польові матеріали автора В. Городецького записані 25.06.2025 від респондента В. Мартищука (1974 р. н).
  • 12.       Без автора. Інструмент для нанесення орнаменту (писачок «сіканець»). Музей етнографії та художнього промислу інституту народознавства Національної академії наук України (далі ІН НАНУ), м. Львів. Інв. № ЕП18127.
  • 13.       Без автора. Інструмент для нанесення орнаменту (писачок «пацьорник»). Музей етнографії та художнього промислу ІН НАНУ, м. Львів. Інв. № ЕП18134.
  • 14.       Без автора. Інструмент для нанесення орнаменту (писачок «на крижики»). Музей етнографії та художнього промислу ІН НАНУ, м. Львів. Інв. № ЕП18135.
  • 15.       Без автора. Інструмент для нанесення орнаменту (писачок «листівник»). Музей етнографії та художнього промислу ІН НАНУ, м. Львів. Інв. № ЕП18140.
  • 16.       Без автора. Інструмент для нанесення орнаменту (писачок «дужничок»). Музей етнографії та художнього промислу ІН. НАНУ, м. Львів. Інв. № ЕП18147.
  • 17.       Суха Л. Художні металеві вироби українців Східних Карпат другої половини ХІХ—ХХ ст. Київ, 1959. 140 с.
  • 18.       Польові матеріали автора В. Городецького записані 25.06.2025 від респондента І. Шкондеюка (1982 р. н).
  • 19.       Польові матеріали автора В. Городецького записані 25.06.2025 від респондента Н. Габорака (1986 р. н).
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »