« 2025. № 6 (186)

Народознавчі зошити. 2025. № 6 (186). С. 1419—1433

УДК [061.22Просвіта:372.41(075)(=161.2)]”1871″

DOI https://doi.org/10.15407/

КРАЄЗНАВЧА ТЕМАТИКА У МАТЕРІАЛАХ ПРОСВІТЯНСЬКОЇ ЧИТАНКИ ДЛЯ АКАДЕМІЧНОЇ ГІМНАЗІЇ (1871)

ПАШУК Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3536-1848
  • кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича,
  • НАН України, відділ нової історії,
  • вул. Козельницька, 4, 79026, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: volparo@gmail.com

Анотація. Досліджено краєзнавчий та етнографічний матеріал, вміщений у виданій львівським «Товариством “Просвіта” гімназійній “Читанці” 1871 р.». Передовсім розкриваючи аспекти передумови появи «Читаки», з’ясовано, що ця просвітня громадська організація, видаючи дидактичний матеріал — підручники та посібники — сприяла перетворенню Академічної гімназії у Львові на українську. Встановлено, що низка вміщених у ній статей (загальною чисельністю 15) стосувалася краєзнавчої та етнографічної тематики, які, щоправда, не були виокремлені в окремий підрозділ. Актуальність зумовлена відсутністю досліджень на вказану тему. Метою статті є з’ясувати тематику та спрямування краєзнавчих й етнографічних матеріалів, вміщених у гімназійній «Читанці». Предметом дослідження є краєзнавчі та етнографічні матеріали у вказаному виданні. Об’єктом — просвітянська «Читанка» для Академічної гімназії. Джерельною базою дослідження є краєзнавчі та етнографічні матеріали, вміщені у відповідній «Читанці». Методологію дослідження склали загальнонаукові методи: опис, комплексно-структурний аналіз, синтез.

Встановлено, що особливість матеріалів полягала в тому, що вони не готувалися спеціально для цього альманаху, а були зібрані упорядниками з різних видань й належали різним авторам, що визначило їх зміст, характер та спосіб викладу матеріалу. Ймовірно, винятком була сама перша стаття «Руский край», яка, як можна зрозуміти, виконувала роль і заголовку, і в ній окреслено концепцію текстів, що мали чітко виражений краєзнавчий характер.

Ключові слова: Товариство «Просвіта», Читанка для Академічної гімназії, краєзнавчі матеріали, етнографічні матеріали, Опілля, Поділля, Верховина, Галичина, Харківщина, Степ.

Надійшла 15.10.2025

Список використаних джерел

  • 1. Руска читанка для низшихъ клясъ середнихъ шкулъ. Часть І. Накладом товариства «Просвіта». Львів, 1871. 464 с.
  • 2. Денис з Покуття [Ільницький В.]. Руский край. Руска читанка для низшихъ клясъ… С. 286—290.
  • 3. Пашук В. Перша просвітянська читанка (1871). Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Пам’ятки писемності та культури: вивчення, збереження, популяризація». Одеса, 2025. С. 185—190.
  • 4. Денис з Покуття [Ільницький В.]. Забитки старини на Руси Руска читанка для низшихъ клясъ… С. 291—292.
  • 5. Устиянович М. Гостра Кічирка. Руска читанка для низшихъ клясъ… С. 292—293.
  • 6. Устиянович М. Хід до писаної керниці. Руска читанка для низшихъ клясъ… С. 294.
  • 7. Водоспад Прута коло Дори. Руска читанка для низшихъ клясъ… С. 295—296.
  • 8. Устиянович М. Красота Верховини. Руска читанка для низшихъ клясъ… С. 296—297.
  • 9. Соколик Н. Від Зборова до Львова. Руска читанка для низшихъ клясъ… С. 297—300.
  • 10. Колодій — колісник, каретник. Етимологічний словник: у семи томах. Т. 2. Київ, 1985. С. 517.
  • 11. Сокирник. Великий тлумачний словник. Київ, 2005. С. 1353.
  • 12. Соколик Н. Перемишль (З подорожніх заміток Опі-ля-нина). Руска читанка для низшихъ клясъ… С. 300—302.
  • 13. Соколик Н. Подорож через Сяноцтке (З подорожніх заміток Опілянина). Руска читанка для низшихъ клясъ… С. 302—305.
  • 14. Ворона Ю. Гошів. (Уривок з описів подорожнього). Руска читанка для низшихъ клясъ… С. 305—308.
  • 15. Образ Галицького Поділля. Руска читанка для низ-шихъ клясъ… С. 308—312.
  • 16. Руїни стародавніх замків на Поділлю. Руска читанка для низшихъ клясъ… С. 312—314.
  • 17. Гавришкевич И. Креховський монастир (в Жовківськім окрузі). Руска читанка для низшихъ клясъ… С. 315—318.
  • 18. Степи (За Гоголем). Руска читанка для низшихъ клясъ… С. 318—319.
  • 19. Строженко О. Харківщина. Руска читанка для низшихъ клясъ… С. 320—322.
  • 20. Кармазин. Словник української мови. Т. 4. Київ, 1973. С. 107.
  • 21. Чуйка. Словник української мови. Т. 11. Київ, 1980. С. 380.
Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »