« 2025. № 6 (186)

Народознавчі зошити. 2025. № 6 (186). С. 1446—1455

УДК 355-057.36:2-526.8(477)

DOI https://doi.org/10.15407/

ОБЕРЕГИ ТА ВІРУВАННЯ В СЕРЕДОВИЩІ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКА

ГАВРИЛЕНКО Вікторія

Анотація. Досліджується використання оберегів та побутування вірувань серед сучасних українських військовослужбовців. Актуальність статті обумовлена історичними подіями, оскільки повномасштабна війна призвела до розширення українського війська, в якому утворилося специфічне середовище. В умовах війни особливого значення набула культура використання оберегів, сформувалася неписана звичаєвість, що передається військовими із уст в уста та може об’єднувати спільноту. Зважаючи на актуальність теми, метою статті стало окреслення всього арсеналу оберегів та вірувань, що побутують у сучасному українському війську. Для реалізації дослідження були використані методи інтерв’ювання, наукового аналізу, аналітичної інтерпретації. Шляхом інтерв’ювання респондентів уперше зібрано повну інформацію про різноманітні типи апотропеїв та забобони, що стосуються військовослужбовців. Основна увага приділена типології оберегів. Визначено, що захисні вірування, які не стосуються професійних вмінь і навичок, включають у себе використання молитов та апотропеїв, слідування заборонам та негласним правилам, що не мають раціонального обґрунтування, проте несуть символічний зміст. Результатом аналізу отриманих даних стала класифікація великого різноманіття військових оберегів на кілька груп: релігійні предмети, червоно-зелені браслети, дитячі малюнки та вироби, зображення на тілі й спорядженні тощо. Як показує дослідження, у середовищі сучасного українського війська сформувалася культура користування специфічними оберегами. Обов’язковою складовою у взаємодії воїнства є обмін забобонами та віруваннями, які, попри скептицизм, приймаються як частина військового побуту та є об’єднуючим чинником.

Ключові слова: оберіг, військові, ритуал, прикмети, звичаї.

Надійшла 4.11.2025

Список використаних джерел

  • 1. За результатами інтерв’ю з військовослужбовцями Збройних сил України. Архів авторки.
  • 2. Ніколи так не кажіть: Павло Вишебаба озвучив по-гані прикмети й забобони серед військових. URL: https://uainfo.org/blognews/1697638228-nikoli-tak-ne-kazhit-pavlo-vishebaba-ozvuchiv-pogani-prikmeti.html.
  • 3. Суспільне Дніпро. Загиблий син приходив уві сні, по-ки не віднесли талісман на кладовище. URL: https://www.facebook.com/reel/1487283281928774.
  • 4. Красіков М. Проводи в армію в українській традиції другої половини ХХ століття (за польовими мате-ріалами). Zaporizhzhia Historical Review. 2022. Vol. 6 (58). С. 254—269. URL: https://pdfs.semanticscholar.org/f5b3/9b3b51fd988cec54e2f80668b2abd726454e.pdf.
Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »