« 2026. № 1 (187)

Народознавчі зошити. 2026. № 1 (187). С. 18—23

УДК 7.022.2(477.83)”19/20″(092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.01.018

Дата першого надходження статті до видання 10.01.2026

Дата прийняття статті до друку після рецензування 23.01.2026

Дата публікації (оприлюднення)

БОРИС ГРИГОРОВИЧ ВОЗНИЦЬКИЙ І ВІДДІЛ РЕСТАВРАЦІЇ ЛФКДУМ ІМЕНІ ІВАНА ТРУША

ІВАНІВ Борис

  • заввідділенням реставрації творів станкового живопису,
  • Львівський фаховий коледж декоративного
  • і ужиткового мистецтва імені Івана Труша,
  • вул. Снопківська, 47, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ivaniv_borys@ukr.net

Анотація. Мета статті — на основі спогадів автора, на той час викладача коледжу, а теперішнього заввідділенням реставрації творів станкового живопису, пролити світло на участь Бориса Григоровича Возницького в житті нині Львівського фахового коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. Івана Труша. Висвітлення задіяності Бориса Возницького у житті коледжу становить невід’ємну частину досліджень народної культури українців. Актуальність теми обумовлена 100-річчям від дня народження Бориса Возницького.

Спогади про Бориса Возницького автор подає за епізодами з життя коледжу, відзначаючи постійну його доброзичливість, привітність і щирість, незважаючи на його постійні клопоти. Автор відзначає велику невтомність, наполегливість, працьовитість Возницького, його особливу харизму та вміння переконувати чиновників, характеризує його як людину з достатньо внутрішньою впевненістю у своїх переконаннях і мудрістю спокійно та виважено донести їх до адресатів і долати бюрократичні перепони, що й зробили його легендою музейної справи. Людиною, яка залишалась світоглядно молодою і дивилась далеко наперед. Хронологічні межі дослідження охоплюють 1950—2012 рр., від часу вступу Бориса Возницького до Львівського художнього училища і до часу його відходу у вічність. Це перше таке дослідження в Україні, і в цьому полягає новизна статті. Методологія дослідження базується на спостереженнях автора, теоретичному аналізі, систематизації й узагальненні та історичному огляді.

Ключові слова: Борис Григорович Возницький, Львівське художнє училище, Львівський фаховий коледж декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша, відділ реставрації творів станкового живопису, студенти, Підгорецький замок, Львівська картинна галерея, Львівська галерея мистецтв, директор.

Список використаних джерел

  • 1. Борис Возницький. Автопортрет на тлі часу. Авт. вст. ст. та упоряд. Наталка Філевич. Львів: Центр Європи, 2006. 56 с.: 57 іл.
  • 2. Львівська галерея мистецтв. Колектив та його директор. Авт. ідеї, вст. ст. та упоряд. Наталя Філевич. Львів: Центр Європи, 2011. 160 с.: 215 іл.
  • 3. Борис Возницький, яким ми його пам’ятаємо. Упоряд. Наталя Філевич. Львів: Центр Європи, 2013. 200 с.: 132 іл.
  • 4. Собор Бориса Возницького: спогади, роздуми. Упоряд. Лариса Возницька-Разінкова. Дрогобич: Коло, 2019. 280 с.: іл.
  • 5. Максименко О.Б. Борис Григорович Візницький. URL: https://vue.gov.ua/%D0%92%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D.
  • 6. Філевич Наталка. «Не бійся», або коротка історія великої людини. URL: https://photo-lviv.in.ua/ne-bijsya-abo-korotka-istoriya-velykoji-lyudyny/.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »