« 2018. № 3 (141)

Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 651–655

УДК. 7.021.7:271.2-523.47(477.84-22):75.055:7.04

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.03.651

ІКОНОСТАС ЦЕРКВИ ВВЕДЕННЯ В ХРАМ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ С. РЕКШИН БЕРЕЖАНСЬКОГО Р-НУ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.: ХУДОЖНІ ТА КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ

Бакович Олена, кандидат мистецтвознавства, викладач
Львівська національна академії мистецтв,
кафедра сакрального мистецтва
вул. Кубійовича, 38, 79011 м. Львів, Україна
Контакти: e-mail: olenka.bakovych@gmail.com

Анотація. Розглянуто іконостас, який є прикладом поєднання різночасових і різних по стилю різьби та живопису. Охарактеризовано іконографічні та художні особливості пам’ятки з точки зору традицій та новацій у контексті сакрального мистецтва другої половини XVIIІ — останньої третини ХІХ ст.

Ключові слова: ікона, іконографія, композиція іконостаса, різьба.

Надійшла 12.12.2017

Список використаних джерел

1. Каталог видань Почаївського та Унівського монастирів XVIII—XX ст. з колекції Музею книги і друкарства України / В.Г. Бочковська, Л.В. Хауха, В.А. Адамович. — Київ : Києво-Могилянська академія, 2008.  359 с.
2. Чуйко О. Роль чину св. Василія Великого у розвитку культурно-мистецького життя Західної України XVIII століття / О.Д. Чуйко // Вісник ХДАДМ. — 2006. — № 12. — С. 149—158.
3. Janocha M. Wpływ brzeskiej unii kościelnej na refl eksję o sztuce oraz ikonografi ę malarstwa cerkiewnego w XVII i XVIII wieku / M. Janocha // Polska — Ukraina. 1000 lat sąsiedztwa / pod red. St. Stępnia.  T. 5: Miejsce i rola kościoła grekokatolickiego w kościele powszechnym.  Przemyśl, 2000.  366 s.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »