« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 865—873

УДК [930.2:355.48(470+570:477)”2022/2024″]:177.7

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.865

АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗВИЧАЇВ ВЗАЄМОДОПОМОГИ В УМОВАХ ВІЙНИ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ УСНОІСТОРИЧНИХ СВІДЧЕНЬ 2022—2024 рр.)  

КРИКУН Юлія

  • ORCID ID: https://orcid. org/0000-0002-0175-4352
  • кандидатка історичних наук,
  • завідувачка відділу мистецтвознавства і фольклористики,
  • Державний науковий центр захисту культурної спадщини
  • від техногенних катастроф,
  • просп. Берестейський, 56, 03056, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: juliya.s.krykun@gmail.com

Анотація. У ході певних історичних обставин, особливо катаклізмів (в умовах війн, голодоморів, техногенних катастроф тощо) відбувається зміна норм поведінки, міжлюдських стосунків, цінностей та життєвих пріоритетів. Люди по-різному поводять себе в екстремальних ситуаціях, зокрема, в умовах війни, проте очевидно, що відбувається актуалізація звичаїв взаємодопомоги та взаємопідтримки. Метою статті є спроба охарактеризувати зміни соціальних норм та морально-етичних цінностей на прикладі двох досвідів переживання сучасної російсько-української війни в межах країни (на окупованій території) та поза її межами (Польща). Також у статті здійснено короткий огляд впливу війни в таких основних життєвих сферах: соціальній, сімейній, релігійній.

Основною джерельною базою стали усноісторичні свідчення про війну. Зокрема, інтерв’ю з жителями деокупованих територій Київщини, які пережили окупацію російських військ в перші місяці повномасштабного вторгнення (лютий — початок квітня 2022 р.) та з внутрішньо переміщеними особами (ВПО), які виїхали з окупованих та територій поблизу бойових дій (Південь та Схід України). Також, джерелами стали інтерв’ю з українськими біженками, які знайшли прихисток від війни у Польщі. Завдяки зібраній джерельній базі можна порівняти досвіди війни українських переселенців з тією категорією населення, хто залишився вдома, в Україні.

Методи дослідження: усноісторичний, автобіографічний, історико-порівняльний, систематизації й узагальнення.

Ключові слова: усна історія, окупація, міграція, норми поведінки, колективна взаємодопомога, сім’я, морально-етичні цінності, українці.

Надійшла 5.07.2024

Список використаних джерел

  • 1. Грінчук М. «А раптом тобі захочеться щось записати?». Електронний науковий журнал: Україна модерна. У Вирі війни. 01.06.2024.
  • 2. Телипська О. Бігти не можна залишитися: Історії українських біженців у власній країні. Харків, 2022. 224 с.
  • 3. Demel G., Tsheschyns’ka P. Forming a Ukrainian Dias­pora in Poland: Between «Common Culture», National Naturalism, and Othering. Nationalities Papers. Варшава, 2024. P. 1—20.
  • 4. Demel G. Przyszli. Czy zostan№? Wybrane narracje o Ukraiсcach w Polsce a koncepcja paniki moralnej. Studia Politologiczne. Studia i analizy. Варшава, 2023. Вип. 68. С. 271—296.
  • 5. Панкова А., Боряк О. «…це війна, це вбивання ци­вільних, мирних…»: Мешканці передмістя Черні­гова про особливості воєнного повсякдення під час ро­сійського наступу та життя в окупації (24 лютого — 2 квітня 2022 р.) (запис і публікація А. Панкової; О. Боряк). Український історичний журнал. 2022. Число 6. C. 30—47.
  • 6. Васянович О. «Я боялася, що якщо першу мене вб’ють, то хто буде батьку їсти ва рити»: Розповідь мешканки с. Полісся на Чернігівщині про життя в окупації. Український історичний журнал. 2024. Число 2. C. 39—57.
  • 7. Війна, наука та емоції: (не)нові концепції і підходи: Збірник матеріалів круглого столу (м. Чернігів, 21—22 лютого 2023 р.). Ред. та упоряд. С. Махов­ської. Київ, 2023. 120 с.
  • 8. Березовська О., Березовська В. «Страшно, коли діти хочуть їсти, а ти не можеш нічого дати»: дитяче повсякдення в умовах російсько-української війни. Електронний науковий журнал: Україна модерна. У Вирі війни. 27.06. 2023.
  • 9. Логвиненко Б. Деокупація. Історії опору українців. 2022. Київ, 2023. 279 с.
  • 10.  Крикун Ю. Авторські зібрання польових аудіозаписів. Запис від жительки с. Козаровичі Вишгородського р-ну Київської обл. 8 серпня, 2022 р.
  • 11.  Крикун Ю. Авторські зібрання польових аудіозаписів. Запис від Олени, 41 р., Варшава, Польща. 8 лю­того, 2024 р.
  • 12.  Крикун Ю. Авторські зібрання польових аудіозаписів. Запис від жительки м. Буча Київської обл. 14 квіт­ня, 2022 р.
  • 13.  Крикун Ю. Авторські зібрання польових аудіозаписів. Запис від жительки селища Бородянка Бучанського р-ну Київської обл. 25 квітня, 2022 р.
  • 14.  Крикун Ю. Авторські зібрання польових аудіозаписів. Запис від жительки Херсону. 25 квітня, 2023 р.
  • 15.  Крикун Ю. Авторські зібрання польових аудіозаписів. Запис від жителя селища Ворзель Бучанського  р-ну Київської обл. 24 вересня, 2022 р.
  • 16.  Музей-архів народної культури Українського Полісся. Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф. Чернігів-2018. Записано Ю. Крикун в с. Дніпровське Чернігівського р-ну Чернігівської обл.;
  • 17.  Крикун Ю. Авторські зібрання польових аудіозаписів. Запис (1) від жительки селища Макарів Бучанського р-ну Київської обл. 18 квітня, 2022 р.
  • 18.  Крикун Ю. Авторські зібрання польових аудіозаписів. Запис від жительки м. Ірпінь Київської обл. 2 квітня, 2022 р.
  • 19.  Крикун Ю. Авторські зібрання польових аудіозаписів. Запис (2) від жителя селища Макарів Бучанського р-ну Київської обл. 18 квітня, 2022 р.
  • 20.  Крикун Ю. Авторські зібрання польових аудіозаписів. Запис від Алли, 52 р., Варшава, Польща. 9 лютого, 2024 р.
  • 21.  Крикун Ю. Авторські зібрання польових аудіозаписів. Запис від Наталії, 37 р., Варшава, Польща. 11 лютого, 2024 р.
  • 22.  Крикун Ю. Авторські зібрання польових аудіозаписів. Запис від священника селища Бородянка Бучанського р-ну Київської обл. 25 квітня, 2022 р.
  • 23.  Крикун Ю. Авторські зібрання польових аудіозаписів. Запис від жителів м. Іванків Вишгородського  р-ну Київської обл. 18 квітня, 2022 р.
  • 24.  Крикун Ю. Авторські зібрання польових аудіозаписів. Запис від Наталії, 35 р., Варшава, Польща. 7 лютого, 2024 р.
  • 25.  Крикун Ю. Авторські зібрання польових аудіозаписів. Запис від Євгенії, 40 р., Варшава, Польща. 10 лю­того, 2024 р.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »