« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 874—882

УДК 929(477)”1909/1930″Р.Данковська

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.874

РАЇСА СЕРГIЇВНА ДАНКОВСЬКА (ДАНКІВСЬКА) — ЕТНОГРАФИНЯ, МУЗЕЄЗНАВИЦЯ   

ГЕРУС Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816
  • докторка історичних наук, кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця, завідувачка відділу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

Анотація. Метою статті є аналітичне осмислення біографічних відомостей та наукових досягнень Р. Данковської в галузі етнографії та музейництва у контексті історичних та суспільно-політичних реалій 1909—1930 рр., періоду активної дослідницької та організаційної діяльності вченої.

Об’єктом дослідження є дослідницька, музейницько-організаційна діяльність Р. Данковської як процес становлення особистісних наукових інтересів, а предметом — сукупність джерел (біографічні відомості, статті, публікації, програми для збору польового матеріалу тощо), що містять інформацію про особистість вченої Р. Данковської.

Біографічним методом уточнено події з життя і діяльності Р. Данковської. Методами історіографічного аналізу та синтезу здійснено інтерпретацію наукових здобутків вченої.

Дослідження, окрім доповнення життєпису, залучення у науковий дискурс та сприяння активному використанню праць Р. Данковської, поглиблює розуміння важливості збереження культурної пам’яті та її впливу на сучасний стан української культури.

Ключові слова: Раїса Данковська, Україна, культура, етнографія, мистецька вартість, музей, колекція, артефакт, обрядове печиво.

Надійшла 17.06.2024

Список використаних джерел

  • 1. Борисенко В. На тернистій ниві української етнографії: Катерина Грушевська, Ніна Заглада, Лідія Шульгина, Євгенія Спаська, Раїса Данківська, Софія Терещенко. Українки в історії. Київ, 2004. С. 78—89.
  • 2. Аксьонова Н.В. Етнографічна спадщина Раїси Данковської. Дев’яті Сумцовські читання. Матеріали наукової конференції «Музей і сучасність». Харків. URL: http: http://museum.kh.ua/academic/sumtsov-conference/2003/article.html?n=457 (дата звернення: 20.04.2024).
  • 3. Принь М.О. Раїса Сергіївна Данківська — музейниця, етнограф, директор Музею Слобідської України імені Г.С. Сковороди. Другий Всеукраїнський музейний форум. Матеріали науково-практичної конференції. Переяслав-Хмельницький, 2019. С. 186—189.
  • 4. Герус Л. Обрядовий хліб як мистецький артефакт. Мистецтвознавство’13: наук. зб. Львів: СКІМ; ІН НАН України, 2013. С. 29—38.
  • 5. Герус Л. Дослідження обрядового хліба українців у науковому надбанні Раїси Данковської (до 135-річчя від дня народження). Сторінки історії: Збірник наукових праць. 2023. Випуск 56. С. 182—193.
  • 6. Глушко М. Описи традиційної матеріальної культури українців на сторінках часопису «Этнографическое обозрение» (1889—1916). Народна творчість та етнологія. 2018. № 5. С. 45—58.
  • 7.  Сошнікова О.М. Харківський історичний музей: вчора, сьогодні, завтра (до 90-річчя заснування ХІМ). URL: http://museum.kh.ua/academic/sumtsov-conference/2010/ article.html?n=91 (дата звернення: 20.04.2024).
  • 8. Павлова О. Музей Слобідської України імені Г.С. Ско­вороди (січень 1920—1929). Переяславські Сковородинівські студії. 2011. Вип. 1. С. 304—309.
  • 9. Чернікова І.В. Пам’яткоохоронна діяльність Музею Слобідської України імені Г.С. Сковороди (1920-ті рр.). Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. «Історія та географія». 2013. Вип. 49. С. 170—172.
  • 10. Турьинская Х.М. Этнографическое музееведение в России в конце XIX — начале XX в. Москва: ИЭА РАН, 2008.
  • 11. Керимова М.М. Харузины и их участие в становлении российского этнографического музееведения. Вестник Тверского Государственного университета. Серия: История. 2012. № 1. С. 82—99.
  • 12. Борисенко В.К. Данківська Раїса Сергіївна. Енциклопедія сучасної України: у 30 т.: Ґ—Ді. Київ: ІЕД НАН України, 2007. С. 221—222.
  • 13. Малясова Г.В. Деятельность Д.Т. Яновича на эта­пе реорганизации музея бывшего Строгановского училища. 1918—1924 годы. URL: http://actual-art.org/en/k2012/tezisy-2012/119-ri20/375-yanovich.html (дата звернення: 20.04.2024).
  • 14. Данковская Р. Малороссійскія обрядовыя печенья Курской губерніи. Этнографическое Обозрѣние. 1909. Кн. LXXX. № 1. С. 21—34.
  • 15. Данковская Р.С. Свадебные обряды у малороссовъ Грайворонскаго уѣзда въ 1870-хъ годахъ. Этногра­фи­ческое Обозрѣние. 1909. Кн. LXXXI—LXXXII. № 2—3. С. 145—159.
  • 16. Данковская Р.С. «Кулик» и «лѣстничка» — обрядовые печенья Фатежскaго уѣзда. Этнографическое Обоз­рѣ­ние. 1909. Кн. LXXXI—LXXXII. № 2—3. С. 173—174.
  • 17. Данківська Р. Народні обрядові печива «горішки» (З приводу колекції «горішки» в Харківському Музеї Слобідської України ім. Г.С. Сковороди). Записки етнографічного товариства. 1925. Кн. 1. С. 27—33.
  • 18. Гнатюк В.Р. Р. Данковская. Малороссійскія обрядо­выя печенья Курской губерніи (Этнограф[ическое) Обоз­рѣние, 1909, № 1, ст. 21—34). Записки Наукового товариства ім. Шевченка. 1909. Т. ХС. Кн. ІV. С. 236—237.
  • 19. Г[натюк] В.Р. С. Данковская. Свадебные обряды у малороссовъ Грайворонскаго уѣзда въ 1870-хъ годахъ (Этногр[афическое] Обозр[ение], 1909, Кн. 81—2). Записки Наукового товариства ім. Шевченка. 1911. Т. СІ. Кн. І. С. 194.
  • 20. Сумцов Н.Ф. Хлеб в обрядах и песнях. Харьков, 1885.
  • 21. Alzheimer H. Volkskunde in Bayern: Ein biobibliographisches Lexikon der Vorläufer, Förderer und einstigen Fach-vertreter. Würzburg, 1991. URL: https://fis.uni-bamberg.de/bitstream/uniba/43764/1/BayernOCR_A3a.pdf (дата звернення: 20.04.2024).
  • 22. Данковская Р. Печеніе свадебных короваев в Зміевском уѣздѣ. Этнографическое Обозрѣние. 1915. Кн. CVII—CVIII. № 3—4. С. 88—90.
  • 23. Фрадкін В.З. До історії створення і діяльності етнографічного музею ХІФТ. Збірник Харківського іс­тори­ко-філологічного товариства. Нова серія. 1993. Т. 1. С. 5—14.
  • 24. Завдання й досягнення Музею Слободської України ім. Сковороди (від видавців). Музей Слободської України. Бюлетень. 1925. Ч. 1. С. 5—6.
  • 25. Даньковська Р. С. Історія Музею Слободської України ім. Г.С. Сковороди. Музей Слободської України. Бюлетень. 1925. Ч. 1. С. 7—11.
  • 26. Данковская Р. Музей Слободской Украины имени Сковороды. Известия Центрального Бюро краеведения. 1925. № 4. С. 112.
  • 27. Праця Музею за 1926 та за початок 1927 року. Бюлетень. Музей Слобідської України ім. Г.С. Сковороди. 1926—1927. № 2—3. С. 3—8.
  • 28.  Праця музея з 1 квітня 1927 року до 1 квітня 1928 року. Бюлетень. Музей Слобідської України ім. Г.С. Ско­во­ро­ди. 1927—1928. № 4—5. С. 3—7.
  • 29. Данковська Р. Про пам’ятки, речі на Слобожанщині, пов’язані з ім’ям Сковороди. Бюлетень. Музей Слобідської України. 1926—1927. № 2—3. С. 10—24.
  • 30. Данковська Р.С. Пожежні значки Слобожанщини минулих часів. Бюлетень. Музей Слобідської України. 1927—1928. № 4—5. С. 37—48.
  • 31. Данковская Р.С. Этнографические предметы на осенней выставке музея Слободской Украины в 1925 г. Этнография. 1926. № 1—2. С. 303—304.
  • 32. Керимова М.М. Вклад В.В. Богданова и Б.М. Соколова в создание и развитие российской этнографической периодики в конце XIX — первой четверти XX века. Три века российской этнографии: страницы истории. Москва, 2017. C. 102—139.
  • 33. Данковська Р. Академик М. Сумцов, яко діяч Музею Слобідської України. Науковий збірник Харківської науково-дослідчої катедри історії України. Харків, 1924. Ч. 1. С. 23—26.
  • 34. Лекції у Музеї С. У. Музей Слободської України. Бюлетень. 1925. Ч. 1. С. 29—34.
  • 35. Данковская Р.С. & Редин Е.К. Об изучении народ­ных детских игрушек. Воронежский историко-архео­логический вестник. 1921. № 2. С. 47—52.
  • 36. Данковская Р. (под ред. Н.Ф. Сумцова). Программа для уличных наблюдений, преимущественно при экскурсиях на окраине города и в селе. Музей Слободської України. Бюлетень. 1925. Ч. 1. С. 37—38.
  • 37. Данковская Р. Программа для собирания сведений об украшениях окон в жилищах на окраинах городов и в селах. Музей Слободської України. Бюлетень. 1925. Ч. 1. С. 40—41.
  • 38. Данковская Р. Программа для собирания сведений о праздниках Тройцы и Ивана Купала. Музей Слободської України. Бюлетень. 1925. Ч. 1. С. 44.
  • 39. Данковская Р. Программа для собирания обрядовых печений и сведений о них. Музей Слободської України. Бюлетень. 1925. Ч. 1. С. 42—43.
  • 40. Дашкевич В. Програми до етнографічного-краєзнав­чого дослідження України. Науковий збірник Харківської науково-дослідної катедри історії української культури. Харків, 1927. Т. VII. Вип. 1. С. 149—165.
  • 41. Данковська Р.С. Етнографічне дослідження українських обрядових печив. Науковий збірник Харківської науково-дослідчої катедри історії української культури. Харків, 1926. Ч. 2—3. С. 199—208.
  • 42. Данковська Р. Українські народні світильники. Ч. I Лучина. Каганці. Науковий збірник Харківської нау­ково-дослідної катедри історії української культури. Харків, 1927. Т. VII. Вип. 1: Етнологічно-крає­знавча секція. С. 95—104.
  • 43. Данковська Р. Санки в обряді «вечері» (На основі колекцій Харківського Музею Слобідської України ім. Сковороди). Матеріяли до етнології й антропології. 1929. Т. ХХІ—ХХІІ. Частина 1. С. 289—295.
  • 44. Данковська Р. Українські народні світильники. Ч. II Свічки. Науковий збірник Харківської науково-до­слід­ної катедри історії української культури. Харків, 1930. Т. IX. С. 43—58.
  • 45. Санкт-Петербургский филиал Архива Российской академии наук 1710 2006 (СПФ АРАН 1710 2006). Ф. 7. Оп. 003. Д. 19. (Данковская Раиса Сергеевна, старший архивно-технический работник Московского отделения Архива АН СССР. Лич­ное дело). URL:http://db.ranar.spb.ru/ru/work/id/31338/ (дата звернення: 20.04.2024).
  • 46. Кот С.І. Нові документи про долю культурних цінностей, переданих з музеїв РСФРР на Україну. Український археографічний щорічник. 1993. Т. 5. Вип. 2. С. 321—333.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »