« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1461—1473

УДК 75.046.3:[37.016:743]]:[378.4:611](477-25+436-25)”16/17″

DOI https://doi.org/10.15407/

ПЛАСТИЧНА АНАТОМІЯ В МИСТЕЦЬКИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ КИЄВА І ВІДНЯ  XVIII СТОЛІТТЯ

КУПЧИНСЬКА Лариса

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6461-4819
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • директорка Інституту досліджень
  • бібліотечних мистецьких ресурсів;
  • Львівська національна наукова
  • бібліотека України імені В. Стефаника,
  • вул. В. Стефаника, 2, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oklarysa@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена викладанню пластичної анатомії у Києво-Лаврській мистецькій школі, яка розпочала свою діяльність у XVII ст. За основу взято книжку Павла Жолтовського «Малюнки Києво-Лаврської іконописної майстерні: Альбом-каталог» (Київ, 1982), у якій представлено навчальні рисунки школи 1728—1760 рр. Вона спричинилася до появи в наступні десятиліття ґрунтовних наукових праць багатьох українських дослідників. Поза їхньою увагою залишилося питання навчального процесу Києво-Лаврської мистецької школи, що доводить актуальність теми. Метою публікації є розкриття методики викладання пластичної анатомії у Києво-Лаврській мистецькій школі в контексті здобутків інших навчальних закладів Європи. Доведено, що студенти Києво-Лаврської мистецької школи вже в XVII ст. були обізнані з традиціями Болонської академії мистецтв, де анатомія вивчалася шляхом розтину людського тіла. Великі втрати, яких зазнала мистецька школа Києва, виповнює дослідження викладання предмету у Віденській академії образотворчого мистецтва, вихованці якої до появи в навчальному закладі викладача анатомії мали можливість відвідувати заняття у Віденському університеті, де від 1735 р. працювала кафедра анатомії. Це опосередковано доводить, що студенти Київської мистецької школи могли вивчати анатомію у Києво-Могилянській Академії, яка стояла на рівні передових університетів часу. Нині із впевненістю можна говорити, що студенти Києво-Лаврської мистецької школи вивчали пластичну анатомію на рівні інших європейських мистецьких шкіл із врахуванням їхнього досвіду.

Ключові слова: Києво-Лаврська мистецька школа, навчальні рисунки, пластична анатомія, Віденська академія образотворчого мистецтва, Віденський університет, Києво-Могилянська Академія.

Надійшла 5.11.2024

Список використаних джерел

  • 1. Жолтовський П.М. Малюнки Києво-Лаврської іконописної майстерні: альбом-каталог. Київ: Наукова думка, 1982. 288 с.: іл.
  • 2. Віра Свєнціцька: бібліографічний покажчик. Упоряд. Я. Павличко. Львів: Національний музей у Львові ім. А. Шептицького, 1993. 23 с.
  • 3. Володимир Овсійчук: бібліографічний покажчик. Упоряд. С. Черепанова. Львів: Каменяр, 2004. 134 с.: іл.
  • 4. Уманцев Ф. Матеріали до словника вітчизняних мистців, ремісників, керівників художніх робіт та меценатів XVIII — початку ХХ ст. (за документами архіву Києво-Печерської лаври). Студії мистецтвознавчі. Київ, 2008. Чис. 1 (21). С. 102—129.
  • 5. Альбоми навчальних малюнків іконописної та малярської майстерні Києво-Печерської лаври («Кужбушки») з фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: науковий каталог: у 2 частинах. Частина І: Друкована графіка західноєвропейських шкіл XVI—XVIII століть. Авт.-уклад. Н.О. Щеколдіна. Київ: Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, 2019. 568 с.: іл.
  • 6. Степовик Д.В. Київська школа рисунка й живопису XVIII ст. та її міжнародні зв’язки. Народна творчість та етнографія. Київ, 1980. № 4. С. 52—60.
  • 7. Білецький П. Український портретний живопис XVII—XVIII ст.: Проблеми становлення і розвитку. Київ: Мистецтво, 1969. 192 с.: іл.
  • 8. Жолтовський П.М. Художня освіта на Україні у XVIII ст. Високе призначення радянського мистецтва (Збірник матеріалів). Відп. ред. В.Н. Борисенко. Львів: Вища школа, 1975. С. 94—97.
  • 9. Степовик Д.В. Українська графіка XVI—XVIII століть: еволюція образної системи. Київ: Наукова думка, 1982. 332 с.: іл.
  • 10. Степовик Д. Олександр Тарасевич. Київ: Мистецтво, 1975. 136 с.: іл.
  • 11. Krynicka M., Wierzbicki M. Octaviano Mancini architect w służbie metropolity Piotra Mohyły. Rozprawy i sprawo-zdania Muzeum Narodowego w Krakowie. Kraków, 1959. T. V. S. 22–40.
  • 12. Трубнікова Л., Свінарьов В. Пластична анатомія як складова рисунка. Українська академія мистецтва: дослідницькі та науково-методичні праці. Київ, 2013. Вип. 20. С. 36—42.
  • 13. Свєнціцька В. Іван Руткович і становлення реалізму в українському малярстві XVII ст. Київ: Наукова думка, 1966. 153 с.: іл.
  • 14. Schaller P. Künstlerporträts von 1730 bis 1800 — Untersuchungen zu den Typenbildungen in der öster-rei-chis-chen Kunst [Diplomarbeit]. Wien: Universität Wien, Historisch-Kulturwissenschaftliche Fakultät, 2008. 136 s.: Ill.
  • 15. Lützow C. v. Geschichte der kais. kön. Akademie der bildenen Künste. Wien: Verlag von Carl Gerold’s Sohn, 1877. X, 194 s.: Ill.
  • 16. Poch-Kalous M. Johann Martin Fischer Wiens Bildhauerischer Repräsentant des Josefinismus. Wien: Erwin Müller Verlag, 1949. 100 s. Bildtaf.
  • 17. Weinkopf A. Beschreibung der Kaiserl. Königl. Akademie der bildenden Künste. Wien: bey Joseph Edlen von Kurzbet, k. k. Hofbuchdrucker Groß- und Buchbändler, 1783. 158 s.: Ill.
  • 18. Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах та іменах. Львів: Наукове товариство імені Шевченка, 2004. 368 с.
  • 19. Криштопа Б.П., Лякіна Р.М. Масловський Опанас Федорович. Києво-Могилянська Академія в іменах XVII—XVIII ст.: Енциклопедичне видання. Відп. ред. В.С. Брюховецький, упоряд. З.І. Хижняк. Київ: Видавничий дім «КМ Академія», 2001. С. 356, 357.
  • 20. Хижняк З.І. Києво-Могилянська Академія: видання друге, перероблене і доповнене. Київ: Вища школа, 1981. 234 с.: іл.
  • 21. Плющ В. Нариси з історії української медичної науки та освіти. Кн. І: Від початків української державности до 19 століття. Мюнхен: Українська Віль-на Академія Наук в Німеччині, 1970. 342 с.
  • 22. Ціборовська-Риманович І. Протомедик Королівства Галичини і Лодомерії Андрій Крупинський: діяльність і друковані праці. Бібліотечний вісник: науково-теоретичний та практичний журнал. Київ, 2020. № 6 (260). С. 34—38.
  • 23. Сидор О. Станкова графіка друкарні Почаївського монастиря XVIII — початку ХІХ ст. Буття в мистецтві: Збірник наукових праць і матеріалів на пошану Степана Костюка з нагоди 80-річчя. Наук. ред. і упоряд. Л. Купчинська; відп. ред. М. Романюк. Львів: Львівська наукова бібліотека України ім. В. Стефаника НАН України, 2007. С. 409—426.
  • 24. Ровинский Д.А. Подробный словарь русскихъ граверовъ XVI—XIX вв.: в 2 т. Санктпетербургъ: Типография императорской академии наукъ, 1895. Т. І: А—І. 448 с.: ил.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »