« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1576—1586

УДК 75.052.046.3:271.4-523.42-312.47(477.83-22)Кохавина

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.06.1576

НЕВТРАЧЕНІ ШЕДЕВРИ: РОЗПИСИ ЦЕРКВИ ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ  МОНАСТИРЯ СВ. ГЕРАРДА О. РЕДЕМПТОРИСТІВ У СЕЛІ КОХАВИНА (ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ТА ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ)

ГРИМАЛЮК Ростислава

  • ORCID https://orcid.org/0009-0007-2694-5917
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: rosahrymal@gmail.com

Анотація. Тема, яка розглядається, є продовженням циклу статей авторки «Невтрачені шедеври», започаткованого ще в 1995 році. Гортаючи сторінки розвитку українського мистецтва кінця ХІХ — першої третини ХХ ст., зокрема монументального, яке залишається в полі особливого зацікавлення мистецтвознавців у зв’язку з невичерпністю теми, вкотре стикаємося з фактом існування унікальних шедеврів монументального мистецтва, які дійшли до нас з минулого, часто, на жаль, подекуди лише завдяки щасливій долі. Стаття залучає до наукового обігу відомості про стінописи церкви Покрови Пресвятої Богородиці с. Кохавино, які до цього часу не потрапляли в поле досліджень українських мистецтвознавців (що засвідчує актуальність обраної нами теми), висвітлює їхню художню цінність та особливості образно-пластичного вислову, виявляє впливи естетики європейського сецесійного мистецтва та мистецтва арт-деко на творчість художника-монументаліста Юліана Крупського.

Об’єктом дослідження є поліхромії церкви Покрови Пресвятої Богородиці монастиря св. Герарда отців редемптористів села Кохавино пензля Юліана Крупського; предметом дослідження є особливості художньо-стильового та формально-образного наповнення настінних розписів церкви, окресленення їхнього місця в канві розвитку українського монументального мистецтва.

Ключові слова: українське монументальне мистецтво, стінописи церкви Покрови Пресвятої Богородиці, с. Кохавино, Юліан Крупський, художник-монументаліст.

Надійшла 22.11.2024

Список використаних джерел

  • 1. Панькевич Ю. О що ж властиво ходить. Діло. Львів, 1891. № 283. С. 2.
  • 2. Słownik artystów Polskich i obcych w Polsce działających (zmarłych przed 1966 r.). Malarze, rzeźbiarze, graficy. Pod. red. Jolanty Maurin Białostockiej i Janusza Derwojeda. T. IV. Kl — La. Wrocław; Warszawa; Kraków, Gdańsk, ódz: Wyd. Polskiej Akademij nauk, 1986. S. 277—279.
  • 3. Skarby Podkarpackie (archiologia, etnografia, historia, tradycia, turystyka, zabutki). № 5 (30). 2011. Wrzesien-pazdziernik. S. 40.
  • 4. URL: http://www.mbsniezna.rzeszow.pl/node/8; URL: http://www.parafia-jozef.rzeszow.opoka.org.pl/hist8.html; URL: http://www.diecezja.rzeszow.pl/?q=node/ 2570; URL: http://www.parafia.trzesowka.org/; URL: http://www.sanktuariumzabawa.pl/index.php/pl/wirtualny-spacer/22-pl/sanktuarium/historia.
  • 5. Кохавина. Жидачівщина. Том 9. Парафіальний костел Вознесіння Богоматері. 2007. С. 69—70.
  • 6. Gryl Witold. Zawodna pamięć, czyli kilka slów na temat polichromii Juliana Krupskiego w katedrze tarnowskiej. Tarnów, 1984. S. 2 (rękopis).

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »