« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1599—1603

DOI https://doi.org/10.15407/

УКРАЇНСЬКИЙ «МИСТЕЦЬКИЙ ЛІТОПИС» ІІ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939—1945)

КОРНЄВ Андрій

  • ORCID ID: https://orcid.org /0000-0002-0016-6954
  • кандидат мистецтвознавства, старший викладач,
  • Харківська державна академія дизайну і мистецтв,
  • Контакти: вул. Мистецтв, 8, 61000, Харків, Україна,

Анотація. Повномасштабна російсько-українська війна певним чином актуалізувала історію українського мистецтва у тій її частині, яка оповідає про роль і місце образотворчого мистецтва під час великих військових конфліктів. Найближчим до нашого часу залишається Друга світова війна. При тому, що так званий «мистецький літопис» Другої світової війни, у тому числі його український сегмент, описаний у сотнях різноманітних публікацій, переважна їх більшість — це спадок радянського часу. Однак українські дослідження продовжувалися і були особливо активними у царині висвітлення антибільшовицького антирадянського спротиву в мистецькому вимірі. Мета статті — поєднати ці дві лінії в єдиному осмисленні національної компоненти в українському мистецтві періоду Другої світової війни. Хронологічні межі дослідження — період Другої світової війни.

Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні різних методів, принципів і концепцій.

Ключові слова: українське мистецтво, Друга світова війна, пропаганда та контрпропаганда в мистецтві, українська «фронтова» графіка.

Надійшла 2.12.2024

Список використаних джерел

  • 1. Скляренко Г. Українське мистецтво 1930—1950 років: Етапи, спрямування, твори. Художня культура. Актуальні проблеми. Київ, 2007. Вип. 4. С. 269—283.
  • 2. Цинковська І., Юхимець Г. Український плакат періоду Великої вітчизняної війни у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Історія України. Маловідомі імена, події, факти. Зб. ст. Київ, 2004. Вип. 26. С. 120—133.
  • 3. Майстренко-Вакуленко Ю. Фронтовий рисунок укра-їн-ських митців періоду другої світової війни. Мис-тецтвознавчі записки. 2021. № 40. С. 57—66. DOI 10.32461/2226-2180.40.2021.250337
  • 4. Дерев’янко Ю., Корнєв А., Тарасов В. Наша Перемога. Харків: Раритети України, 2010. 36 с.
  • 5. Портнов Г.С. Володимир Миколайович Костецький. Київ: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1958.
Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »