« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1616—1629

УДК 75.041.7-048.76:[75.046.3: 271.4-732.3(438)]”17″

DOI https://doi.org/10.15407/

НЕПОРОЧНЕ ЗАЧАТТЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ ЗІ С. ЧЕРЕПИН ЯК ЗРАЗОК НОВОЇ ІКОНОГРАФІЇ В РЕЛІГІЙНОМУ МАЛЯРСТВІ ПІСЛЯ ЗАМОЙСЬКОГО СОБОРУ

ПЕЛЕХ Мар’яна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6704-0133
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: marjanna.peleh@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена одній із актуальних тем у дослідженні церковного мистецтва XVIII ст. — розвитку іконографії Непорочного Зачаття Богородиці. Цьому образу відведено особливе місце в розташованих іконах празникового ярусу іконостаса — центральна позиція над Царськими вратами храму Стрітення Господнього у с. Черепині на Львівщині (1765 р.). Таке розміщення підкреслює значущість цього сюжету в релігійному житті тогочасної громади та відображає актуальність іконографії в українському іконописі. Ікона Непорочного Зачаття, інтегрована в східнохристиянський іконостас, демонструє вплив унійних ідей та католицьких богословських концепцій, що надає українському церковному мистецтву цього періоду особливої виразності. Метою дослідження є відстежити розвиток досліджуваної тематики, визначити репрезентацію особливості іконографії Непорочного Зачаття Богородиці в іконостасі східнохристиянської традиції. Об’єктом дослідження є іконографія Непорочного Зачаття Пр. Богородиці, а предметом — особливість поширення сюжету Непорочного Зачаття Пр. Богородиці в тематичному репертуарі українського іконостасу нової іконографії в релігійному малярстві після Замойського Собору. Застосовано такі мистецтвознавчі методи аналізу, як іконографічний, іконологічний, а також методи семіотичного аналізу й історико-культурного дослідження.

Ключові слова: Богородиця Непорочного Зачаття, Коронування Богородиці, іконостас, Унійна іконографія, церква, графічні зразки.

Надійшла 11.12.2024

Список використаних джерел

  • 1. Замойський провінційний собор Руської Унійної Церкви 1720 року. Кн. 1: Діяння та постанови. Упоряд. Р. Паранько, Іг. Скочиляс, Ір. Скочиляс (серія «Київське християнство», т. 23). Львів: Український католицький університет, 2021. 804 с.
  • 2. Юліан Катрій, о. ЧСВВ. Пізнай свій обряд. Львів: Свічадо, 2004. 472 с.
  • 3. Ісіченко, арх. Ігор. Василіанське бароко. Слово і час. 2011. № 1. С. 3—21.
  • 4. Стасенко В. Христос і Богородиця у дереворізах кириличних книг Галичини ХVII століття. Київ: Друк, 2003. 336 с.
  • 5. Косів Р. Українська іконографія Богородиці: посібник для студентів закладів вищої освіти мистецького спрямування. Львів: Львівська національна академія мистецтв, 2021. 112 с.
  • 6. Gronek A. Arbor Virginis w zachodnioruskim malarstwie ikonowym jako wyraz wiary w Niepokalane Poczęcie Najświętszej Marii Panny? Апологет, матеріали V міжн. наук. конф. (23—24 листопада 2009 р.). Львів, 2012. С. 61—68.
  • 7. Janocha M. Ukraińskie i Białoruskie ikony świąteczne w dawnej Rzeczypospolitej. Problem kanonu. Warszawa: Neriton, 2001. 560 s.: 281 іl.
  • 8. Бендюк М. Волинські ікони «Непорочне зачаття» та «Коронування Богородиці». Волинська ікона: дослід-ження та реставрація. Науковий збірник. Випуск 22. Матеріали ХХІІ міжнародної наукової конференції, м. Луцьк, 21— 22 жовтня 2015 року. Упо-ряд. Т. Єлісєєва, Є. Ковальчук. Луцьк, 2015. С. 46—51.
  • 9. Мельник В. Сакральне мистецтво Галичини ХV—ХХ століть в експозиції Івано-Франківського ху-дож-нього музею: путівник-кат. Івано-Франківськ: Лі-лея-НВ, 2007. 223 с.: іл.
  • 10. Єлісєєва Т. Ікони «Богородиця з Антонієм і Феодосієм Печерськими і «Всі святі». Волинські єпархіальні відомості. 2017. № 5 (150). С. 4.
  • 11. Зілінко Р. Іконостас церкви Різдва Пресвятої Бого-родиці Загорівського монастиря авторства Йова Кондзелевича та майстрів його кола (1722 р.). Волин-ська ікона: дослідження та реставрація. Наук. зб. Випуск 25. Матеріали ХХV міжнародної наукової конференції, м. Луцьк, 25—26 жовтня 2018 року. Упоряд. Т. Єлісєєва, Є. Ковальчук. Луцьк, 2018. C. 90—96.
  • 12. Жишкович В. Релігійна тема у творчості видатного представника української малярської школи другої половини XVIII — початку XIX ст. Володимира Боровика. Народознавчі зошити. 2020. № 4 (154). С. 819—840.
  • 13. Москалюк І. Ікони «Покров Богородиці» XVII—XVIII ст. в експозиції Музею волинської ікони. Іконографія та стилістика. Волинська ікона: дослідження та реставрація. Наук. зб. Випуск 25. Матеріали ХХV міжнародної наукової конференції, м. Луцьк, 25—26 жовтня 2018 року. Упоряд. Т. Єлісєєва, Є. Ковальчук. Луцьк, 2018. C. 97—107.
  • 14. Пелех М. Іконографічна програма іконостаса в Чере-пині. Незламність традиції. Дослідження унікаль-ного іконостаса з Черепина С. 50—79. URL: https:// files.nas.gov.ua/PublicMessages/Documents/0/2023/10/231024144511517-8052.pdf
  • 15. Царські врата українських іконостасів. Альбом. Серія «Українське народне мистецтво». Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’я-ток при НТШ, 2012. 386 с.
  • 16. Храми Української Православної Церкви Київського Патріархату. Тернопільщина. Тернопіль: Новий колір, 2012. 396 с.
  • 17. Зілінко Р. Іконостас Озерянський. Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. Редкол.: Г. Яворський та ін. Тернопіль, 2004. Т. 1: А—Й. С. 680—681.
  • 18. Пелех М. Іконографія Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці у храмах західноукраїнського регіоні. Зб. матер. XIV міжн. конф.: «Християнська сакральна традиція: Віра. Духовність, Мистецтво»; Богосл. зб. Львівської Духовної Академії УПЦ КП. Львів, 2021. С. 173—180.
Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »