« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити. 2024. № 6 (180). С. 1630—1640

УДК 72.03:929:75-051Бекетов](477.54)

DOI https://doi.org/10.15407/

ОБРАЗОТВОРЧА СПАДЩИНА О.М. БЕКЕТОВА У КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКОГО ЖИТТЯ ХАРКОВА КІНЦЯ ХІХ — ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

ДЕНИСЕНКО Ольга

  • мистецтвознавиця,
  • Харківський художнїй музей,
  • завідувачка відділу мистецтва ХVI — початку ХХ ст.,
  • вул. Жон Мироносиць, 11, 61000, Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: artmuseum_kharkiv@i.ua

Анотація. Завдання статті — проаналізувати графічно-живописну спадщину академіка архітектури О.М. Бекетова (1862—1941) періоду розквіту його мистецької діяльності, що припадає на першу третину ХХ ст. Вперше у досить значному обсязі представлено більше ста творів живопису і графіки, що знаходяться у колекції нащадків майстра — родини Рофе-Бекетових, а також зібрань інших державних закладів — Харківського художнього музею і ДНАББ ім. В.Г. Заболотного.

Метою статті є не тільки систематизувати напрацьовані попередніми авторами матеріали, пов’язані з означеною темою, але й окреслити основні сюжетно-тематичні напрямки творчості О.С. Бекетова, композиційні та колористичні особливості графічно-живописної манери, еволюцію творчості, місце образотворчої спадщини у контексті мистецького життя Харкова першої третини ХХ ст. Об’єктом дослідження є графіка і живопис О.М. Бекетова, що знаходиться в зібранні родини Рофе-Бекетових, ХХМ, ДНАББ ім. В.Г. Заболотного. Предметом дослідження є особливості творчої манери архітектора-художника, для якого мистецтво було сферою особистого захоплення, не пов’язаного із замовленнями або комерційними задачами. Методологічною основою статті обрано комплексний підхід до об’єкта дослідження, що дає можливість ґрунтовно проаналізувати місцеві мистецькі традиції та західноєвропейські впливи, тенденції розвитку тогочасного художнього життя ХІХ — початку ХХ ст. Застосовано метод мистецтвознавчого аналізу, порівняльно-типологічний та історико-культурний.

Ключові слова: образотворче мистецтво, культурне життя, Харків, художня спадщина, О.М. Бекетов, пейзаж, Крим.

Надійшла 13.12.2024

Список використаних джерел

  • 1. Чернова М.В. Зодчий-художник. Прапор. 1977. № 9. С. 08—110.
  • 2. Тітінюк В.Ф., Печерцева О.О. Олексій Миколайович Бекетов — живописець. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Збірник наукових праць Харківської Державної академії дизайну та мистецтв. № 4/5. 2005. С. 154—155.
  • 3. Тітінюк В.Ф, Печерцева О.О. О.М. Бекетов — живописець. Тринадцяті Сумцовські читання. Збірник матеріалів наукової конференції «Сучасний музейний заклад: проблеми вивчення, збереження та популяризації національної історико-культурної спадщини». Харків, 2007. С. 37—39.
  • 4. Денисенко О. Пленерні студії Василя Кричевського. Пам’ятки України. Образотворче мистецтво. № 6. 2014. С. 26—27.
  • 5. Денисенко О. Живопис архітектора О. Бекетова. Па-м’ят-ки України. Образотворче мистецтво. № 12. 2014. С. 66—71.
  • 6. Порай-Кошиць Б.В. Рисунок і акварель архітектора: 5-та виставка харківської Спілки радянських архітекторів. Архітектура радянської України. 1940. № 7. С. 50.
Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »